Тема 3: Українська держава Павла Скоропадського

1. Вкажіть період існування Гетьманату:

1. квітень 1918 р. – грудень 1918 р.

2. Як відомо, урядові Ф.Лизогуба, створеному в Українській державі, на відміну від Генерального секретаріату, за короткий час не тільки вдалося відновити роботу державно-адміністративного апарату, а й навести відносний порядок у країні, створити умови для розвитку її життєво важливих підрозділів і структур. Швидким успіхам у своїй діяльності гетьманський уряд завдячував:

1. допомозі Німеччини, застосуванню насильницьких методів наведення порядку та дисципліни; залученню до роботи в адміністрації кваліфікованих кадрів;

2. значному авторитетові серед населення України; окрім того, він робив ставку на козацтво, суспільний статус якого був відновлений за доби Гетьманату;

3. тому, що зробив ставку на реалізацію виголошеної Центральною Радою соціально-економічної програми, яка користувалася підтримкою населення України.

3. Гетьманський уряд у промисловості:

1. продовжував реформаторський курс Центральної Ради, спрямований на введення “державного контролю” над виробництвом та розподілом;

2. започаткував переведення промисловості на соціалістичні підвалини господарювання;

3. відновив старі порядки в промисловості, повернув націоналізовані підприємства колишнім власникам, значно обмежив права робітників.

4. Як би Ви визначили причини падіння уряду гетьмана Скоропадського: (5 правильних відповідей)

1. революція в Німеччині, яка прискорила виведення окупаційних військ з України;

2. орієнтація на союз з білогвардійською Росією;

3. антидемократичний характер внутрішньої політики;

4. спроби створення національної армії, що викликали невдоволення німецької окупаційної адміністрації;

5. відсутність механізму реалізації аграрної реформи, що викликало невдоволення та повстанський рух українського селянства;

6. наступ радянських військ.

Тема 4: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

8. Повстання проти П.Скоропадського у листопаді 1918 р. було організоване:

1. Анархо-комуністами на чолі з Н.Махном;

2. КП(б)У;

3. Українським національним союзом (УНС);

4. УПСР-боротьбистами;

5. “Просвітою”.

9. “Збройна боротьба з Гетьманатом, демократичні свободи, вісьмигодинний робочий день, передача поміщицьких земель селянам” – програмні пункти звернення до населення України:

1. Центральної Ради;

2. радянського уряду;

3. Директорії УНР;

4. уряду гетьмана П.Скоропадського.

10. Які українські політичні партії мали визначальний вплив на діяльність Директорії УНР:

1. партії соціал-демократичного спрямування – УСДРП, УПСР;

2. партії націонал - демократичного спрямування УНП, ТУП;

3. комуністична партія – КП(б)У та близька до неї УПСР-боротьбисти;

4. партія українських землевласників та військових – Українська Народна Громада.

11. З якими з цих тверджень Ви можете погодитись: (2 правильні відповіді)

1. відновивши УНР, Директорія продовжувала політичний та економічний курс Центральної Ради, визначений III та IV Універсалами;

2. члени Директорії у своїх поглядах на внутрішню політику схилялися до ідеї соціалістичної революції та встановлення влади Рад;

3. Директорія у своїй політиці продовжувала курс Центральної Ради на відстоювання національно-державної незалежності УНР;

4. соціалістична орієнтація членів Директорії, проголошення ними програми радикальних соціальних змін примусили їх відмовитися від ідеї національної незалежності України й оголосити курс на створення нового державного утворення – федерації Рад.

12. Рада Народних Комісарів РСФРР:

1. визнала, що уряд Директорії репрезентує інтереси українського народу та припинила військове втручання в Україну;

2. з моменту виникнення Директорії стала на шлях війни з нею, надаючи військову допомогу більшовицькому урядові в Україні.

13. Інтервенція військ Антанти на південь України в грудні 1918 р. була обумовлена:

1. бажанням Англії та Франції надати допомогу Директорії в її боротьбі за національно-державну незалежність;

2. бажанням Англії та Франції надати допомогу передусім білогвардійським арміям Денікіна і їхній боротьбі проти більшовиків за відновлення російської державності на усіх теренах колишньої Російської імперії, а відтак ця інтервенція носила антиукраїнський характер.

14. На початку 1919 р. армія УНР вела військові дії водночас проти:

1. білогвардійців та махновців;

2. Червоної армії, білогвардійців, махновців та військ Антанти;

3. махновців та військ Антанти;

4. Червоної армії, білогвардійців, махновців.

15. Лідери Директорії вступили в боротьбу за політичну владу в Україні під гаслами:

1. зміцнення гетьманського правління П.Скоропадського в Україні;

2. відновлення Української Народної Республіки;

3. встановлення диктатури пролетаріату в Україні.

16. Які військові сили, що діяли на теренах України в 1917-1919 рр., прагнули відстояти національну державну незалежність України або допомагали реалізувати цю мету? ( 4 правильні відповіді)

1. військові підрозділи УНР;

2. війська радянської Росії;

3. німецько-австрійські окупаційні війська;

4. білогвардійці;

5. партизанські підрозділи Н.Махна;

6. війська Антанти;

7. війська Директорії;

8. війська П.Скоропадського.

17. Які військові сили, що діяли на теренах України в 1917-1919 рр., боролися проти державного суверенітету України? (4 правильні відповіді)

1. військові підрозділи УНР;

2. війська радянської Росії;

3. німецько-австрійські окупаційні війська;

4. білогвардійці;

5. партизанські підрозділи Н.Махна;

6. війська Антанти;

7. війська Директорії;

8. війська П.Скоропадського.

18. До складу Директорії входили:

1. М.Грушевський, В.Винниченко, О.Андрієвський, С.Петлюра, Ф.Швець.

2. В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, О.Андрієвський, А.Макаренко.

3. В.Винниченко, О.Андрієвський, М.Міхновський, М.Грушевський, Ф.Швець

19. Які мотиви спонукали групу українських офіцерів у вересні 1918 р. до створення Центрального військового комітету та підготовки повстання в Східній Галичині? (4 правильні відповіді)

1. переконання в тому, що мирні шляхи боротьби неспроможні забезпечити визнання української державності на західноукраїнських землях;

2. загострення українсько-польського конфлікту, підготовка поляків до перебрання влади в свої руки;

3. революційний радикалізм, бажання захопити владу будь-якою ціною;

4. недовіра до дій австрійської влади, яка зволікала з переданням владних повноважень Українській національній раді;

5. сподівання на підтримку військ Антанти.

20. Чи відповідають історичній дійсності твердження, що польське населення Східної Галичини розпочало у листопаді 1918 р. війну проти ЗУНР, оскільки: (2 правильні відповіді)

1. польські патріоти не могли погодитися з тим, що українська влада ЗУНР не визнала права польського населення як національної меншини і не забезпечила йому демократичних свобод;

2. поляки вважали Східну Галичину територією, яка історично належить Польщі і тому є невід’ємною її частиною. Воно прагнуло, щоб ці землі знову увійшли до складу відроджуваної Польської держави;

3. поляки виступали на захист влади австрійського цісаря, яка, з їхнього погляду, найкраще забезпечувала інтереси націй і народів у західноукраїнському регіоні;

4. польське населення було незадоволене програмою соціальних змін, запропонованою ЗУНР. Ця програма зачіпала інтереси тих соціальних категорій, до яких належали здебільшого поляки – великі землевласники, підприємці та ін.

21. У червні 1919 р. на Паризькій мирній конференції країни-переможниці у першій світовій війні визнали право Польщі на тимчасову окупацію Східної Галичини. Які мотиви цього рішення?

1. представники країн Західної Європи заперечували існування української нації, а тому не визнавали за українцями права на політичне самовизначення;

2. вони були зацікавлені у відновленні сильної Польської держави, яка була б противагою Німеччині та радянській Росії в Європі;

3. країни-переможниці побоювалися, що молода українська держава виявиться неспроможною захистити себе, а відтак у недалекому майбутньому стане легкою поживою для радянської Росії або Німеччини.

22. Яка із перелічених воєнних операцій принесла славу Українській Галицькій Армії і мала шанс переломити хід українсько-польської війни 1919 р.?

1. Чортківська офензива;

2. звільнення Львова від польської армії;

3. Брусилівський прорив.

23. Поразка українців у ході національно-визвольної війни проти польських окупантів у квітні-липні 1919 р. була спричинена:

1. підтримкою Польщі країнами-переможницями у першій світовій війні, які дали Польській республіці дозвіл “ввести свої осередки аж по р. Збруч”;

2. на боці Польщі в боротьбі проти ЗУНР брали участь французькі війська;

3. бойові дії УГА підтримувалися військами Директорії, яка активно включилася в боротьбу проти польських окупантів. Однак об’єднані українські війська поступалися чисельністю та якістю озброєння полякам.

24. Чи відповідають історичній дійсності твердження, що українські національно-демократичні сили навесні 1919р. зазнали поразки, оскільки: (2 правильні відповіді)

1. Директорія виявилася неспроможною створити життєздатний і стабільний політичний режим; її лідери не змогли зректися у своїй діяльності радикальних соціалістичних ідеалів, що звужувало соціальну основу УНР і вносило додаткову напруженість у стосунки між УНР та ЗУНР, а також між українськими урядами та європейськими державами;

2. однією з причин поразки стала абсолютна неспроможність українців Східної та Західної України до об’єднаних дій у боротьбі за національну свободу і державну незалежність, адже протягом 1917 – 1919 рр. вони не зробили жодної спроби укласти політичний союз;

3. склалися несприятливі зовнішньополітичні обставини. Через соціалістичну орієнтацію керівників Директорії, а також завдяки активному тискові з боку польських державницьких кіл, країни Антанти визнали за краще стати на бік Польщі при розв’язанні українсько-польського конфлікту в Галичині. Окрім цього, Директорії довелось одночасно вести воєнні дії з радянською Росією, білогвардійцями та загонами повстанців, які не визнавали її влади.

25. Назва регулярного війська ЗУНР:

1. Вільне козацтво;

2. Легіон Січових Стрільців;

3. Українська Галицька Армія.

26. Як називалися вищі законодавчі та виконавчі органи Західноукраїнської Народної Республіки?

1. Центральна Рада і Генеральний секретаріат;

2. Українська національна рада і Тимчасовий державний секретаріат;

3. Директорія.

27. Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки було проголошено:

22 січня 1919 р.;

28. Е. Петрушевич – це ... диктатор ЗУНР;

29. К.Левицький – це... голова Державного секретаріату ЗУНР;

30. Чортківська офензива – це: наступ УГА на польські війська, що розпочався під Чортковом і дав змогу тимчасово відвоювати значну частину захопленої поляками території ЗУНР.

31. Яку назву отримала Українська більшовицька держава в листопаді 1918 р.: Українська Радянська Соціалістична Республіка.

32. Українська Соціалістична Радянська Республіка у 1919 р. була:

1. незалежною державою де-юре і де-факто;

2. рівноправною частиною федеративного утворення;

3. державою, незалежною юридично, проте зі значно обмеженим суверенітетом і тенденцією до остаточної втрати незалежності.

33. Основною функцією Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК) була:

1. ліквідація кризового стану в економіці України;

2. боротьба з наслідками війни та революції;

3. допомога населенню в боротьбі з голодом та розрухою;

4. боротьба з класовими ворогами більшовицької диктатури в Україні.

34. Визначіть ставлення більшовицького уряду в 1919р. до Рад як форми організації місцевої влади в Україні:

1. Ради, створені з ініціативи місцевого населення шляхом виборів, були визнані основною формою радянської влади на місцях, її опорою;

2. більшовики не користувалися підтримкою населення, а тому віддали перевагу створенню на місцях надзвичайних органів влади – революційних і військово-революційних комітетів, які контролювали діяльність Рад;

3. Ради були ліквідовані більшовиками як такі, що надали підтримку буржуазним та націоналістичним урядам в Україні.

35. Головою Раднаркому України в 1919 р. був: Х. Раковський;

36. У 1919р. ідейно та організаційно сформувалася націонал-комуністична течія в українському визвольному русі. Як і більшовики, українські націонал-комуністи виступали за встановлення комуністичної диктатури в Україні. Проте в їхніх поглядах були принципові розбіжності щодо національно-державного статусу України. Українські націонал-комуністи вважали, що Радянська Україна повинна бути:невід’ємною частиною Російської радянської держави на правах області (губернії).

37. За Конституцією 1919 р., УСРР вважалася: федеративною (автономною) частиною РСФРР;

38. Політика “воєнного комунізму”, що здійснювалася радянською владою в УСРР у 1919 р., мала такі складові:

1. націоналізація землі та промисловості, встановлення державного контролю над внутрішньою та зовнішньою торгівлею, передусім над заготівлею і розподілом продовольства, встановлення політичної диктатури більшовицької партії, введення загальної трудової повинності, позбавлення прав тих, хто вважався “класовим ворогом” радянської влади.

39. Головним отаманом військ УНР у другій половині 1919 р. був: С. Петлюра;

40. Ватажками селянського повстанського руху в Україні у 1919 – 1920 роках були: М.Григор’єв, Н.Махно;

41. Як би Ви визначили причини поразки української армії у боротьбі за незалежність України в грудні 1919 – березні 1920 р.? (6правильних відповідей)

чисельна перевага військ противника й те, що доводилося вести боротьбу одразу на три фронти – проти Червоної Армії, польських військ, білогвардійських частин;

ідеологічні та психологічні розбіжності між галичанами та “східняками”;

орієнтація Головного отамана С.Петлюри на союз з Польщею, неприйнятний для галичан;

погане забезпечення армій провіантом і зброєю, епідемії;

еміграція політичних лідерів;

спроби галицьких лідерів заручитись підтримкою країн Антанти, які зазнали краху.

42. Ставлення більшовиків до незалежності УСРР після їх повернення до влади в 1920 р.: формально визнали незалежність УСРР;

43. Розв’язання більшовиками аграрного питання: передали селянам у колективне користування землю без викупу;

44. Як би Ви визначили ставлення більшовиків до українських соціалістичних та комуністичних партій?

взяли курс на співпрацю лише з тими українськими соціалістичними та комуністичними партіями, які погодилися визнати диктатуру більшовиків;

45. Як більшовики розв’язали продовольче питання в роки громадянської війни? продрозкладку було замінено на продовольчий податок.

46. На III Всеукраїнському з’їзді Рад, який відбувся в 1919 р., було прийнято Конституцію УСРР. Вона містила положення щодо основ державно-політичного та економічного устрою України в умовах більшовицької диктатури. Згідно з Конституцією УСРР: (4 правильні відповіді)

буржуазія, поміщики та близькі до них партії й групи були позбавлені виборчих прав;

УСРР об’єднувалися з РФСРР на федеративних (рівноправних) засадах;

була ліквідована приватна власність на знаряддя праці й засоби виробництва;

була ліквідована приватна власність тільки на землю і великі заводи та фабрики, право на дрібну підприємницьку діяльність зберігалося;

47. У квітні 1920 р. був підписаний Варшавський договір між: урядами УНР та Польщі;

48. Яка зі статей Варшавського договору 1920 р. вела до обмеження державно-національного суверенітету УНР: (2 правильні відповіді)

Польща визнала право УНР на незалежне існування;

у склад Польської республіки повинні були ввійти українські етнічні території: Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся;

49. Згідно з Ризьким мирним договором, підписаним між Радянською Росією та Польщею в березні 1921 р.:

Східна Галичина залишалась за Польщею, крім цього, до складу Польщі входила Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся, інші частини Правобережжя ввійшли до складу УСРР;

50. Виберіть з наведених прізвищ прізвища керівників УНР: (3правильні відповіді)

В. Винниченко; М. Грушевський;С. Єфремов;

51. Першим президентом Української Академії Наук був: В. Вернадський;

52. Лесь Курбас та Гнат Юра були відомими: театральними режисерами;