МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Пристрої генерування та формування сигналів

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальностей:

8.090702 “Радіоелектронні пристрої

системи та комплекси”, 7.090703 “Апаратура

радіозв’язку, радіомовлення і телебачення”,

7.160103 “Системи захисту від несанкціонованого доступу”, 7.100118 “Системи аеронавігаційного обслуговування”

Київ 2003

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Пристрої генерування та формування сигналів

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для

студентів спеціальностей:

8.090702 “Радіоелектронні пристрої системи та комплекси”,

7.090703 “Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення”, 7.160103 “Системи захисту від

несанкціонованого доступу”, 7.100118 “Системи аеронавігаційного обслуговування”

Київ 2003

УДК 621.396.61(076.5)

ББК з848-041я 73-5

П771

Укладачі: А.І. Білець, О.Д. Любімов, Ю.В. Пепа

Рецензент В.О. Хорошко

Затверджено на засіданні секції факультету електроніки та телекомунікацій редради НАУ 15 січня 2003 року.

Пристрої генерування та формування сигналів:

П771 Методичні вказівки до виконання курсової роботи /

Укл.: А.І. Білець, О.Д. Любімов, Ю.В. Пепа. – К.: НАУ,

2003. – 36 с.

Наведені варіанти завдань та рекомендації з курсового проектування зв’язкових передавачів, обґрунтування технічних вимог, вибору і розрахунку структурної схеми, електричного розрахунку його каскадів. В додатку наведені довідникові дані деяких ламп і транзисторів.

Призначені для студентів стаціонару та Інституту заочного та дистанційного навчання спеціальностей 8.090702, “Радіоелектронні пристрої системи та комплекси”, 7.090703, “Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення”, 7.160103, “Системи захисту від несанкціонованого доступу”, 7.100118 “Системи аеронавігаційного обслуговування”.

Список предметних скорочень

АМ – амплітудна модуляція;

АССЗ – аналогова система стільникового зв’язку;

БПС – буферний підсилювач сигналу;

ГКН – генератор керований напругою;

ГОЧ – генератор опорної напруги;

ДВЧ – дільник високої частоти;

ДКМХ – декаметрові хвилі;

ДСТУ – Державний стандарт України;

ЄСКД – Єдина система конструкторської документації;

КГ – кварцовий генератор;

КІМ – кодово-імпульсна модуляція;

МХ – метрові хвилі;

НВЧ – надвисокі частоти;

ОМ – односмугова модуляція;

ПБТЗ – передавач базової станції транкінгового зв’язку;

ПЗКД – поділювач із змінним коефіцієнтом ділення;

ПК – пульт керування;

ПОЧ – поділювач опорної напруги;

ППЖ – передавач пейджингового зв’язку;

ПСЗР – передавач стільникового рухомого зв’язку;

ПТЗ – передавач транкінгового зв’язку;

ТЛГ – телеграфія;

ТЛФ – телефонія;

ЧФД – частотнофазовий детектор;

ЧМ – частотна модуляція;

ШСП – широкосмуговий підсилювач.

3

Загальні методичні вказівки

Мета курсового проектування – застосування теоретичних знань, отриманих у результаті вивчення курсу, для вирішення конкретної інженерної задачі розробки радіопередавача із заданими характеристиками.

Задачі курсового проектування полягають в наступному:

• вивчення сучасних тенденцій в області створення радіопередавачів різних діапазонів частот;

• освоєння методів розрахунку основних вузлів радіопередавача;

• знайомство із сучасною елементною базою авіаційної радіоелектроніки;

• набуття навиків в роботі з довідковою та іншою літературою за спеціальністю;

• свідомому застосуванні пристроїв, які вирішують експлуатаційні задачі на сучасному рівні (встроєний контроль, прогнозування технічного стану, застосування обчислювальної техніки для автоматизації контролю та ін.).

Курсова робота містить в собі:

• пояснювальну записку (15-20 с., формату А4);

• графічну частину (креслення, формату А3 або А2).

Усі матеріали повинні бути оформлені у відповідності із вимогами ЄСКД та ДСТУ.

Тематика курсового проектування розподілена за двома основним напрямками:

• передавачі зв’язкових радіостанцій декаметрових та метрових хвиль;

• передавачі надвисоких частот (НВЧ).

Такий розподіл пов’язаний з врахуванням спеціалізацій 8.090702 “Радіоелектронні пристрої системи та комплекси”, 7.090703 “Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення”, 7.160103 “Системи захисту від несанкціонованого доступу”, 7.100118 “Системи аеронавігаційного обслуговування”.

Н

4

омер варіанта на курсовий проект студент визначає числом, що являє собою останні цифри номера студентського білету за табл. 1. Якщо одержане число більше 50, то від нього слід відняти число 50.

Наприклад, для номера 830527 – варіант 27 (див. табл. 1); для номера 830556 – варіант 56-50=6 (див. табл. 1). Якщо номер білета закінчується нулями, то нулі потрібно відкинути так, щоб поряд з цифрою залишався один нуль. Для номера 834000 – варіант 40-25=15 (див. табл. 1).

Пояснювальна записка – це документ що містить обґрунтування і розрахунок прийнятих технічних рішень та опис виробу. Вона повинна містити такі розділи:

• вступ (1 с.) з вказівками, на основі яких документів розроблюється робота і основні параметри радіопередавача, особливості його використання як елемента радіотехнічної системи;

• розрахунок структурної схеми (4 – 5 с.), в якій, виходячи із призначення радіопередавача і вимог до нього, обрати тип електронного приладу, обґрунтувати кількість каскадів, визначити спосіб модуляції, а також необхідні елементи встроєного контролю, тип збуджувача та інші характеристики. Текст потрібно супроводжувати розрахунками (потужності проміжних каскадів, кількості модулів в кінцевому підсилювачі та ін.);

• електричний розрахунок принципової електричної схеми двох каскадів передавача (вихідного каскаду та опорного генератора збуджувача) (12 – 15 с.), який полягає в тому, що кожен елемент обраний із структурної схеми потрібно втілити в конкретну електричну схему, з конкретними параметрами електроелементів і режимами роботи електронних приладів. Оцінюючи переваги та недоліки відомих технічних рішень, слід вибрати конфігурацію схеми (однотактна чи двотактна, проста чи складна). Також потрібно зробити повний розрахунок режимів електронних приладів і параметрів елементів (блокуючі, фільтруючі, сумуючі та ін.) на основі загальноприйнятих методик [1 – 17]. Необхідно розрахувати вихідний каскад підсилювача високої частоти і один із каскадів збуджувача (автогенератор);

– висновок (1 с.), в якому необхідно підвести підсумок виконаної роботи, вказати, які технічні характеристики забезпечує розроблений передавач і за допомогою яких сучасних технічних рішень вдалось їх реалізувати.

5

Параметри антени та фідеру, Ом	600 300 400 600 300 400 500 200 300 600 300 600 400 100 300 75 100
Крок сітки частот, кГц	1 1 1 5 5 5 10 10 10 100 100 100 50 50 25 25 1000
Нестабіль-ність частоти	± 5∙10-7 ± 1∙10-7 ± 8∙10-7 ± 300Гц ± 40Гц ± 500Гц ± 50Гц ± 50Гц ± 50Гц ± 1∙10-7 ± 1∙10-7 ± 1∙10-7 ± 50∙10-7 ± 50∙10-7 ± 30∙10-7 ± 30∙10-7 ± 30∙10-7
Режим роботи, коефіцієнт модуляції	ТЛФ, m=0.9 ОМ, ТЛФ ТЛФ, m=0.95 ТЛФ, m=0.9 OM, ТЛФ ТЛГ, m=1 ТЛФ, m=0.9 ТЛФ, m=0.95 OM, ТЛФ ТЛФ, m=0.9 ТЛФ, ОМ OM, ТЛФ ТЛФ, m=0.95 ЧМ, ТЛФ ТЛФ, m=0.9 ЧМ, ТЛФ ЧМ, ТЛФ
Потужність в антені, Вт	1000 400 600 4 10 20 8 40 16 15000 1500 10000 25 15 200 100 10
Діапазон частот, МГц	1.5…12 2…8 3…25 1.6…8 2…10 3…18 0.6…1.8 0.6…1.8 1…3 3…30 2…24 3…24 100…150 100…150 118…135 118…135 156…175
Номер варіанта	1 2 3 4 5 6 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Параметри антени та фідеру, Ом	100 75 75 100 100 100 100 75 100 100 100 100 50 75 50 75 75
Крок сітки частот, кГц	0.1 0.1 1 1 5 5 1 0.1 2 2 5 5 25 50 50 25 100
Нестабіль- ність частоти	100∙10-6 10∙10-6 50∙10-6 10∙10-6 50∙10-6 30∙10-6 30∙10-6 2∙10-6 30∙10-6 10∙10-6 20∙10-6 15∙10-6 35∙10-6 75∙10-6 50∙10-6 100∙10-6 45∙10-6
Режим роботи, коефіцієнт модуляції	ТЛФ, m=0.8 ТЛФ, OM ТЛФ, OM ТЛФ, ТЛГ, m=0.9 ТЛФ, ТЛГ, m=0.95 ТЛФ, ТЛГ, m=0.9 ТЛФ, m=0.85 ТЛФ, OM ТЛФ, ТЛГ, m=0.9 ТЛФ, ТЛГ, m=0.8 ТЛФ, m=0.95 ТЛФ, ТЛГ, m=0.85 ТЛФ, m=0.8 ТЛФ, m=0.9 ТЛФ, m=0.85 ТЛФ, m=0.9 ТЛФ, m=0.8
Потужність в антені, Вт	10 25 50 60 75 60 30 400 65 100 150 200 5 10 15 18 3
Діапазон частот, МГц	2…8 2…20 2…30 3…34 1,5…24 2…18 2…10 2...24 0,2…1,5 0,3….1,2 0,2…1,0 0,2…1,5 118…136 118…136 110…150 110…150 118…136
Номер варіанта	18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 3 7 4

Параметри антени та фідеру, Ом	50 50 50 50 50 75 50 75 75 50 75 75 75 75 75 75
Крок сітки частот, кГц	25 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 25 50 50 25 25
Нестабіль- ність частоти	35∙10-6 5∙10-6 15∙10-6 1.5∙10-6 2∙10-6 1,5∙10-6 2∙10-6 3∙10-6 2∙10-6 1,5∙10-6 3∙10-6 1,5∙10-6 2∙10-6 5∙10-6 3∙10-6 4∙10-6
Режим роботи, коефіцієнт модуляції	ТЛФ, m=0.9 ТЛФ, ЧМ ТЛФ, ЧМ ППЖ, КІМ ППЖ, ЧМН ППЖ, ЧМН ППЖ, ЧМН, КІМ АССЗ, ЧМ, f=12кГц АССЗ, ЧМ, f=12кГц АССЗ, ЧМ, f=9,5кГц ПСРЗ, М=0,3, GMSK ПСРЗ, М=0,3, GMSK ПСРЗ, GSM, M=0,3 ПТЗ; ЧМ, М=0,7 ПТЗ, ЧМ, М=0,8 ПБТЗ, ЧМ, М=0,8
Потужність в антені, Вт	20 20 1 150 200 250 150 5 50 50 20 8 5 20 4 40
Діапазон частот, МГц	118…136 220…265 260…300 1930…1990 1950…1980 1930…1985 169,425…169.8 825…845 870…890 935…950 935…960 935…960 935…960 136…174 136…174 385…388
Номер варіанта	35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50

У кінці пояснювальної записки слід навести список використаної літератури. Список має бути оформлений у відповідності з правилами бібліографічного опису здійснення друку за ДСТУ 7.1 – 84.

Пояснювальну записку слід оформлювати у відповідності з вимогами. Пояснювальну записку пишуть акуратно чорнилами (пастою) чорного (синього) кольору з одного боку аркуша (формату А4 – 210×297 мм) або набирають на комп’ютері. Кожен розділ починається з нового аркуша. Перший аркуш розділу виконують за ДСТУ 2.104 – 68. Зразок першої сторінки розділу наведений в роботі [18, дод. 3]. Усі наступні сторінки розділу можна виконувати без штампа і рамки, в правому кутку знизу проставляють номер сторінки. Сторінки розділів виконувати без рамки.

Нумерація сторінок починається з титульного аркуша.

Розділи і підрозділи повинні мати найменування (заголовки). Відстань між заголовком і наступним текстом 15мм, відстань між заголовком і наступною строчкою попереднього тексту 20мм. До розрахунку кожної величини в записці мають бути пояснення. Наприклад, “розраховуємо постійну складову колекторного струму...” або “визначаємо коефіцієнт трансформації трансформатора...”.

Виклад матеріалу слід ілюструвати рисунками, графіками, таблицями, які слід пронумерувати і зробити на них посилання. Необхідно також посилатися на літературу, в якій приводиться використана методика розрахунку.

Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках, вказуючи номер розділу і номер формули, розділюючи їх крапкою.

Усі ілюстрації і графіки називають рисунками. Кожен рисунок повинен мати смисловий заголовок, який пишуть знизу. Під рисунком, перед назвою, вказують його номер.

Значення фізичних величин пишуть лише в Міжнародній системі одиниць (СІ) у відповідності з ДСТУ 8.417 – 81.

Якщо розрахунки проведені на ПЕОМ, необхідно вказати тип ПЕОМ, алгоритм, програму та її роздрукований варіант.

Графічна частина проекту повинна мати одне креслення:

• р

  8

  9

  8

  адіопередавач (схема електрична принципова, формат А3 або А2);

Електричну схему передавача потрібно зображувати на одному аркуші. Повну електричну схему вихідного каскаду і автогенератора, інші каскади можна зображувати умовними позначеннями. Масштаб зображення електроелементів слід вибирати виходячи із зручності розміщення схеми при нормальному заповненні аркуша. Повністю треба привести тільки електричну схему каскадів, розрахованих в пояснювальній записці. Інші каскади зобразити так, як на структурній схемі (у вигляді прямокутника), вказавши відповідні входи і виходи. Усі проводи, які з’єднують передавач з іншими приладами (блок живлення, пульт керування та ін.) необхідно виводити на з’єднувальні елементи або вносити в спеціальну таблицю, вказавши номер контакту і найменування кола. В електричній схемі передавача треба обов’язково передбачити можливість контролю режимів електронних приладів (вимірювальні прилади, контрольні гнізда, прилади управління). Незалежно від кількості каскадів збуджувача, розрахованих в пояснювальній записці, його схема має бути достатньо повною, щоб пояснити принцип формування сітки частот передавача.

Графічну частину проекту виконують на аркушах паперу формату А3 або А2 з урахуванням вимог ДСТУ 2.302-68 до масштабів креслень, ДСТУ 2.307-68 – до засобів нанесення розмірів. Схеми виконують у відповідності до вимог ДСТУ 2.701-76 та ДСТУ 2.702-76.

Завершальним етапом виконання курсової роботи є її ЗАХИСТ. Під час захисту роботи студенту необхідно коротко (не більше 5 хв.) доповісти про результати проектування. Зміст доповіді і послідовність викладу матеріалу наступні:

• призначення передавача і основні вимоги до нього;

• опис структурної схеми з поясненням призначення кожного блоку, починаючи з антени;

• опис електричної принципової схеми передавача з поясненням особливостей побудови кожного каскаду і режимів роботи електронних приладів;

• висновки.

10

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРЕДАВАЧІВ ЗВ’ЯЗКУ

Під час проектування передавачів зв’язку основним завданням є складання структурної схеми. Існує декілька видів структурних схем залежно від способу модуляції, вихідної потужності, призначення передавача.

Структурна схема радіопередавача проектується на основі заданих технічних показників, основними з яких є:

• потужність радіопередавача в режимі несучого коливання P₁ в антені чи на виході фідера, яка визначає дальність дії радіозв’язку;

• робоча частота f_р чи діапазон робочих частот f_{р min}...f_{р max};

• відносна стабільність частоти ∆f_р/f_р;

• вид і рівень модуляції.

В казані технічні характеристики забезпечуються багатокаскадною побудовою радіопередавача. Залежно від вихідної потужності структурна схема передавача буде мати вигляд, показаний на рис. 1.1. Структурна схема наземного передавача з великою потужністю (>500 Вт) виконується на транзисторах і лампах (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структурна схема наземного передавача

Передавач складається із збуджувача 1, який містить в собі опорний генератор і синтезатор частот, буферного каскаду 2, тракту попереднього підсилення сигналу 3, кінцевого підсилювача 4, пристрою узгодження з антеною 5 і низькочастотного тракту, що забезпечує модуляцію і складається з джерела інформації 6, попереднього підсилювача низької частоти 7, амплітудного модулятора 8.

В

11

ихідний каскад передавача виконується на електронній лампі або транзисторі, що працює на антену або фідер і має елементи настроювання. Попередні підсилювачі можуть бути виконані на лампах і транзисторах, які працюють як в широкому, так і у вузькосмуговому діапазоні частот з елементами настроювання. Тут застосовують підсилювачі, які працюють в режимі підсилення основної частоти і в режимі помноження.

Передавачі середньої та малої потужності (<500 Вт) виконуються на транзисторах і мікросхемах.

Структурна схема транзисторного передавача зв’язку зображена на рис. 1.2.

Особливістю таких передавачів є те, що перехід з однієї частоти в іншу здійснюється лише в збуджувачі та в пристрої узгодження з антеною.

Підсилювальні каскади повинні бути широкосмуговими і забезпечувати заданий коефіцієнт підсилення за потужністю в усьому діапазоні частот.

Рис. 1.2. Структурна схема транзисторного передавача зв’язку

Передавач складається із збуджувача 1, лінійного підсилювача потужності, який містить в собі попередній підсилювач потужності 2, перед кінцевий 3 і кінцевий каскади 4 і 5, пристрою 6,який забезпечує підсумовування потужностей декількох модулів, які входять до вихідного каскаду, пристрою 7, який забезпечує фільтрацію високих гармонік і узгодження опору вихідного каскаду з антеною, низькочастотного тракту, який забезпечує модуляцію і містить в собі джерело інформації 8, підсилювач низької частоти 9 та модулятор 10.

С

12

истеми підсумовування потужностей – це найважливіша частина лінійного підсилювача високої частоти, будуються за мостовими схемами, що забезпечують взаємну розв’язку підсилювачів 4 та 5, пристрої узгодження з антеною виконують у вигляді системи комутованих фільтрів або автоматичних контурів, які перестроюються. Усі попередні підсилювачі – широкосмугові і працюють в класі А для отримання лінійної амплітудної характеристики.

Сучасні транзисторні передавачі мають блочно-модульну конструкцію. Підсилювальний модуль являє собою схемне і конструктивне об’єднання декількох транзисторів разом із узгоджуючими ланцюгами, пристроями поділу та підсумовування потужностей всередині модуля, колом живлення, системами блокування, захисту та забезпечення відводу тепла. Маючи набір таких модулів, можна проектувати не тільки вихідні, а й проміжні частини передавача.

Під час проектування односмугових передавачів необхідно забезпечити високу лінійність підсилюючого тракту. Структурна схема такого передавача зображена на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Структурна схема односмугового передавача: 1 – джерело інформації, 2 – підсилювач низької частоти, 3 – збуджувач, 4 – лінійний підсилювач потужності, 5 – узгоджуючий пристрій

Односмуговий передавач складається із збуджувача, який в своєму складі має опорний генератор, синтезатор, односмуговий модулятор, лінійний підсилювач потужності із узгоджуючим пристроєм, низькочастотний підсилювальний тракт, що містить в собі джерело інформації і підсилювач низької частоти.

У теперішній час для формування односмугового сигналу використовують метод повторної балансної модуляції з фільтраціею (фільтровий метод).

С

13

умістити вимоги непоганої лінійності амплітудної характеристики підсилювального тракту, отримання значної потужності і високого коефіцієнта корисної дії (ККД) досить важко тому, що підвищення ККД і потужності каскадів пов’язане з використанням області характеристик транзисторів і ламп, де зростають нелінійні викривлення. Тому каскади попереднього підсилення, працюють в режимі першого роду (клас А), при цьому досягається добра лінійність за рахунок малого ККД і неповне використання за потужністю транзисторів і ламп. Кінцеві каскади повинні мати високий ККД і працювати з відсіком (режим В), в недонапруженому режимі. Застосування двотактних схем дозволяє значно зменшити на навантаженні напругу парних гармонік.

Структурна схема передавача з частотною модуляцією трохи відрізняється від передавачів з односмуговою модуляцією (рис.1.4).

Рис. 1.4. Структурна схема передавача з частотною модуляцією: 1 – джерело інформації; 2 – частотний модулятор; 3 – збуджувач; 4 – підсилювальний тракт; 5 – узгоджувальний пристрій

Передавач з частотною модуляцією містить збуджувач, який включає в себе кварцовий генератор, керований джерелом інформації за допомогою частотного модулятора і синтезатор частоти, підсилювальний тракт ВЧ з узгоджувальним пристроєм.

У такому випадку використовується прямий метод формування частотно-модульованого сигналу, який потребує застосування помножувачів частоти, внаслідок малої девіації частоти кварцового генератора. Помноження частоти можна застосувати або в синтезаторі частот, або в підсилювальному тракті. Особливістю режиму роботи підсилювального тракту є вибір граничного режиму роботи активних елементів, застосування класу АВ в попередніх каскадах підсилення і класу В – у вихідному каскаді з метою зменшення вищих гармонік.

Перейдемо до попереднього розрахунку структурних схем передавачів. Амплітудну модуляцію (АМ) у передавачах бажано виконувати у вихідному підсилювачі тому, що він найменш електрично зв’язаний із збуджувачем і змінення його режиму у разі модуляції не буде впливати на стабільність частоти радіопередавача. Крім того, це дозволяє отримати більший ККД і вихідну потужність. Слід застосовувати анодну і анодно-екранну модуляцію АМ для лампових каскадів і колекторну модуляцію для транзисторних каскадів. З метою отримання глибокої не викривленої модуляції слід модулювати ще й передостанній каскад.

Д

14

ля визначення кількості підсилювальних каскадів високої частоти (ВЧ) необхідно розрахувати коливальну потужність, що віддається активним елементом вихідного підсилювача в максимальному режимі. Для каскадів з анодною та анодно- екранною модуляцією потужність ламп вибирається за формулою

де Р_1ном – номінальна потужність лампи; Р_1max – максимальна потужність, генеруючої лампи при заданих режимах; η_п.к. – ККД проміжного контуру; η_а.к. – ККД антенного контуру; m – коефіцієнт модуляції.

Для каскадів з колекторною модуляцією номінальна потужність транзисторів вибирається за формулою

Для передавача з частотною і односмуговою модуляцією потужність, що віддає лампа чи транзистор вихідного підсилювача, визначається як

де Р_1а – потужність в антені, наведена в завданні.

Коефіцієнт підсилення за потужністю у модульованого за амплітудою каскаду під час використання тріодів у схемі з заземленим катодом дорівнює 8....10, при використанні тетродів і пентодів в 1,5...2 рази вище. При застосуванні тріодів необхідно враховувати їх підвищену схильність до самозбудження, тому застосовувати або двотактне включення тріоду до схеми з заземленим катодом, або виконувати генератор на одному тріоді за схемою з заземленою сіткою.

Для транзисторних каскадів коефіцієнт підсилення модуля за потужністю складає 5...6. Виходячи з наведених даних, можна зробити попередній розрахунок кількості каскадів лінійного підсилювача. Враховуючи, що вихідна потужність збуджувача вибирається від 0,05 до 0,5 Вт, і загальний коефіцієнт підсилення підсилювального тракту

15

.

Методика розрахунку кількості каскадів така.

Вихідна потужність передостаннього активного елементу визначається за формулою

де К_р1 – коефіцієнт підсилення за потужністю вихідного каскаду; η_п.к. – ККД проміжного контуру; Р_1max – максимальна потужність вихідного каскаду.

Для забезпечення необхідної потужності вибирають тип активного елементу. Розрахунок потужності проміжних каскадів проводять за формулою

з наступним вибором активного елементу (К_р(N-1) – коефіцієнт підсилення підсилювача, що приймається в межах 5...10). Цей розрахунок проводять до отримання заданого коефіцієнта підсилення К_п.

Результати попередніх розрахунків можуть в подальшому коректуватися під час електричного розрахунку каскадів. Електричний розрахунок вихідних, проміжних, лампових і транзисторних каскадів розглядається в роботах [5], [7], [8], [9], [10], [15] та ін.

Н

16

аступним етапом попереднього розрахунку структурної схеми є забезпечення заданого перекриття за діапазоном робочих частот. На сучасні радіопередавачі накладаються жорсткі вимоги, щодо потужності випромінення вищих гармонік. Для діапазону декаметрових хвиль (ДКМХ) потужність випромінення побічних гармонік не повинна перевищувати 50мВт, в діапазоні метрових хвиль (МХ) – 1мВт. Виконання цих вимог в широкодіапазонних передавачах натикається на великі труднощі і багато в чому визначає схему їх кінцевих каскадів. Режим за напруженістю і кут відсіку θ обирають в кінцевому каскаді з енергетичних міркувань або з міркувань мінімуму нелінійних викривлень модульованого сигналу. Тому вищі гармоніки в анодному чи колекторному струмі не можуть бути зменшені і їх фільтрація здійснюється коливальною системою кінцевого каскаду, або спеціальними фільтрами.

Для сучасних передавачів з ламповими вихідними каскадами настроювання здійснюють шляхом розбивки всього діапазону робочих частот на піддіапазони і настроювання в резонанс з вихідним сигналом, в межах піддіапазону шляхом змінення ємності або індуктивності контуру.

Коефіцієнт перекриття ν за діапазоном вибирається в межах 1,5....2, а загальний коефіцієнт перекриття визначається за формулою , кількість діапазонів визначається як . Отримане значення n округляють у бік збільшення до цілого числа. Уточнюють коефіцієнт перекриття . Потім виконують розбивку діапазону на піддіапазони за частотами:

З урахуванням 5% перекриття уточнюють границі піддіапазону та :

Далі обраховують коефіцієнт перекриття і визначають середні частоти діапазонів

У

17

малопотужних передавачах діапазону МХ для здійснення фільтрації вищих гармонік і узгодження вихідного каскаду з антеною використовують фільтр нижніх частот (ФНЧ), який працює у всьому діапазоні частот без перенастроювання. Аналогічні фільтри застосовують для транзисторних передавачів діапазону ДКМХ. Ці пристрої є вузькосмуговими та перестроюваними. Наявність узгоджувального пристрою дозволяє говорити про роботу генераторних каскадів на постійне навантаження, яке дорівнює хвильовому опору фідера . Це виключає появу відбитих хвиль, які, крім зниження ККД, помітно погіршують надійність транзисторів за рахунок збільшення напруги на колекторі. На рис. 1.5 зображені схеми вузькосмугового неперестроюваного і перестроюваного фільтрів.

а б

Рис. 1.5. Схеми фільтрів: а – вузькосмуговий неперестроюваний;

б – перестроюваний

З

18

буджувач передавача проектують, виходячи із заданих технічних умов, діапазону частот та допустимої нестабільності коливань (рис. 1.6). Якщо кількість фіксованих частот невелика, збуджувач будують за принципом “кварц-хвиля”. Якщо кількість частот більше десяти, то збуджувач будують або за принципом генератора гармонік, або за інтерполяційним принципом. Під час побудови збуджувачів застосовують також елементи обчислювальної техніки, частіше цифрові подільники з попередньою обробкою гармонічного сигналу в імпульсний за допомогою формувачів. Такий спосіб підходить для діапазону МХ [16]. У разі використання принципу “кварц-хвиля” розраховують один кварцовий генератор. Якщо як збуджувач використовувати датчик опорних частот (ДОЧ), то розраховують один з кварцевих генераторів – елемент схеми ДОЧ. Для орієнтованої оцінки очікуваної нестабільності частоти слід виходити з температурного коефіцієнта частоти (ТКЧ), вибраного кварцевого резонатора [9], [20] та можливого коливання навколишньої температури. Якщо необхідно, треба вказати потрібні межі термостатування. Слід передбачити деякий запас, наприклад, якщо за нормами , то під час розрахунку можна задатися значенням .

При інтерполяційному принципі побудови датчика опорних частот робоча частота отримується шляхом складання (або віднімання) двох допоміжних частот та . Якщо та змінювати дискретно, то, збільшуючи кількість фіксованих частот та в інтерполяційному датчику опорних частот, можна отримати довільну кількість робочих частот N. Але при цьому більш раціональним є використання принципу багатократної інтерполяції (рис. 1.6).

На відміну від однократної інтерполяції тут вдається отримати велику кількість фіксованих частот N при тій самій кількості кварців і простіше вирішити задачу виділення корисного сигналу на виході перетворювача частот [5].

Кварцові генератори КГ0, КГ1, КГ2, ... КГ (рис. 1.6) забезпечують відповідно А0, А1, А2, ... А_n фіксованих частот кожний. Перетворювачі частот ЗМ1, ЗМ і смугові фільтри СФ1, СФ2 ... СФ_n дозволяють отримати сумарні чи різницеві частоти. На практиці частіше використовують або лише сумарні, або лише різницеві частоти. Розглянутий принцип відноситься до методу синтезу частот генератора. Метод побудови ДОЧ, оснований на аналізі частот, докладно розглянутий в роботах [16], [17].

У разі вибору функціональної схеми датчика опорних частот визначальними є: крок сітки частот, кількість робочих хвиль, рівень побічних складових і інерційность перестроювання (інерційність перестроювання характерна для датчиків опорних частот, побудованих за принципом ідентичних декад). Це пояснюється значною інерційністю схеми фазового автоматичного підстроювання частоти.

Р

19

ис. 1.6. Структурна схема датчика опорних частот: 1, 8, 9, 10 – кварцові генератори КГ0, КГ1, КГ2, КГ4; 3, 5, 7 – смугові фільтри СФ1, СФ2, СФ3; 2, 4, 6 – перетворювачі частоти ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3

Коли велика кількість робочих частот, використовують збуджувачі з ідентичними декадами (при малій інерційності перестроювання, при малому кроці сітки частот) або збуджувачі, в яких використовують подільники частоти, при малому рівні побічних складових (60 дБ та менше).

Слід відмітити, що помноження частоти призводить до підвищення побічних складових, а ділення – до зниження. Тому використання функціональних схем з діленням частоти краще в порівнянні з функціональними схемами з помноженням частоти. Як приклад, розглянемо цифровий синтезатор частоти, побудований за принципом аналізу. Його робота ґрунтується на системі фазово-імпульсного автоматичного підстроювання частоти (АПЧ) – (рис.1.7).

Рис. 1.7. Цифровий синтезатор частоти: 1 – ГКН, 2 – ШСП, 3 – БПС,. 4 – ДВЧ, 5 – Ф1, 6 – ГОЧ, 7 – Ф2, 8 – ПОЧ, 9 – ЧДФ, 10 – ПЗКД, 11 – ПК

Основними його блоками є: цифровий подільник зі змінним коефіцієнтом ділення (ПЗКД), поділювач опорних частот (ПОЧ), генератор, керований напругою (ГКН) та частотнофазовий детектор (ЧДФ). Для отримання ефективної реакції на невелике змінення частоти , частотнофазовий детектор здійснює частотне порівняння на відносно низькій частоті (декілька кілогерц).

Г

20

енератор опорної частоти (ГОЧ) працює на перших гармоніках кварцу і тому його робоча частота лежить в межах декількох мегагерц. Основні коливання створюються в ГКН. У блоці проходить порівняння частот: з одного боку, утворюваною в ПОЧ, з іншого – одержуваною в ГКН.

Оскільки ці частоти відрізняються одна від одної і їх значення значно вищі від частоти порівняння , то за допомогою ПОЧ і ДВЧ, частоти ГКН приводяться до частоти . Поділювач опорних частот (ПОЧ) являє собою цифровий пристрій і тому на його вхід попадають сигнали з формувача (Ф2), який перетворює гармонічні коливання в імпульсні. Такий самий формувач встановлений після ПВЧ. З виходу другого формувача (Ф1) імпульсні сигнали подаються на ПЗКД. Коефіцієнт ділення ПЗКД змінюється за допомогою електричного кола з пульта керування (ПК). До функціональної схеми ще входять широкосмуговий підсилювач (ШСП), та буферний підсилювач сигналу (БУС). З другого виходу ШСП сигнал заданої частоти подається на вхід першого каскаду підсилення передавача.

Розглянемо принцип автоматичної підстройки частоти даної функціональної схеми. Припустимо, в робочому режимі в результаті дії дестабілізуючих факторів змінилася частота ГКН, що відразу ж призводить до зміни частоти, котра діє на ЧДФ зі сторони виходу ПЗКД. А це в свою чергу призводить до появи аналогового сигналу на виході ЧДФ, що подається на керуючий елемент (варикап), що входить до резонансної системи ГКН і змінює його частоту до значення, при якому на виході ПЗКД частота сигналу буде дорівнювати частоті порівняння і в цьому випадку керуючий сигнал ЧДФ буде дорівнювати нулю. Таким же чином працює система автоматичної підстройки частоти і у випадку, якщо зміна частоти ПЗКД буде не результатом зміни частоти ГУН, а результатом зміни коефіцієнта ділення блоку ПЗКД, а він, як було вказано, може бути змінений оператором з пульта керування.

Т

21

аким чином задана частота збуджувача встановлюється коефіцієнтом ділення ПЗКД в системі АПЧ синтезатора. При проектуванні такого синтезатора необхідно при заданому діапазоні частот передавача, вибрати частоту опорного генератора , коефіцієнт ділення опорної частоти n (він постійний), коефіцієнт ділення ВЧ дільника m, частоту порівняння частотнофазового детектора та визначити діапазон зміни коефіцієнта ділення ПЗКД. Якщо позначити крок сітки частот індексом F, то тоді частота порівняння визначається за формулою: ,

де F – може дорівнювати 25 кГц; k – дробний коефіцієнт ділення ПЗКД, дорівнює 0,5. Коефіцієнт ділення ВЧ дільника дорівнює 8. Тоді

кГц;

де – частота опорного генератора.

Умова порівняння частот на ЧФД виражається рівністю:

.

Підставивши числове значення коефіцієнтів ділення, отримаємо:

кГц.

Таким чином, для забезпечення заданого діапазону змінення вихідної частоти синтезатора з кроком 25 кГц ПЗКД повинен змінювати свій коефіцієнт ділення від до з кроком 0,5 кГц.

22

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства / Под ред. М.В.Благовещенского, Г.М.Уткина.-М.: Радио и связь, 1982.-407 с.

2. РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства / Под ред. В.В.Шахгильдяна.-М.: Связь, 1980.-432 с.

3. ПЕТРОВ Б.Е., РОМАНЮК В.А. Радиопередающие устройства на полупроводниковых приборах: Учебное пособие для радиотехн. спец. Вузов. -М: Высш. шк, 1989- 232 с.

4. ШИРОКОПОЛОСНЫЕ радиопередающие устройства /Под ред. О.В.Алексеева.-М.: Связь, 1978.-302 с.

5. ЛАПИЦКИЙ В.Г., СЕМЁНОВ А.М., СОСНОВСКИЙ С.Н. Расчёт диапазонных передатчиков.- Л.: Энергия, 1974.- 306 с.

6. ПРОЕКТИРОВАНИЕ радиопередающих устройств СВЧ / Под ред. Г.М.Уткина.-М.: Сов. радио, 1979.-320 с.

7. РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства / М.В.Балакирев, Ю.С.Вохмяков, А.В.Журиков и др. / Под ред. О.А.Челнокова.-М.: Радио и связь, 1982.-256 с.

8. РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства на полупроводниковых приборах. / Под ред. Р.А.Валитова, А.И.Попова.- М.: Сов. радио, 1973.-464 с.

9. КАГАНОВ В.И. Транзисторне передатчики.-М: Энергия, 1976.- 448 с.

10. ПРОЕКТИРОВАНИЕ радиопередающих устройств с применением ЭВМ. / О.В.Алексеева, А.А.Головкова, А.Я.Дмитриева и др. / Под ред. О.В.Алексеева.-М.: Радио и связь, 1987.-392 .

11. ПРОЕКТИРОВАНИЕ радиопередающих устройств / Под ред. В.В.Шахгильдяна,-М.: Связь, 1984.-424 с.

12. АНДРИАНОВ В.И., СОКОЛОВ А.В. Средства мобильной связи. - СПБ.: BHV-Санкт-Петербург, 1998.- 256 с.

13. МОЩНЫЕ полупроводниковые приборы. Транзисторы: Справочник / Под ред. А.В.Голомёдова.- М.: Радио и связь, 1985.-560 с.

14. ПОЛУПРОВОДНИКОВЫЕ приборы: Транзисторы: Справочник / Под ред. И.Н.Горюнова.- М.: Энергоатомиздат, 1985.-924 с.

1

23

5. СПРАВОЧНИК по кварцевым резонаторам / Под ред. И.И.Позднякова.-М.: Связь, 1978.-288 с.

Високочастотні параметри	Lк, нГн	4	5	5	5	5	4	2	2,6	2,2
	Lб, нГн	16	20	5	5	5	2,3	2,2	2,8	2,2
	Lе, нГн	16	20	5	5	5	2,1	1,4	2,8	2
	к, пс (при Ек, В)	-	-	-	5	-	-	-	-	-
	Се, пФ (при Ее, В)	1000	1500	1200	5	1500 (5)	1000…1200 (0)	1000…2250 (4)	800… 1600 (4)	700… 2500 (4)
	Ск, пФ (при Ек, В)	400… 850 (27)	150	200 (30)	120… 190 (28)	350 (28)	130… 200 (28)	400… 600 (28)	340… 400 (28)	200… 500 (12,6)
	т, МГц	75… 100	35	90	100… 200	100	100	100	100… 200	180… 300
Параметри ідеалізованих статичних характеристик	о	10…80	15	10…50	15…50	10…80	10…100	10…80	10…80	10… 100
	Rу.е, кОм	0,04	0,05	0,02	0,1	0,03	0,04	0,12	0,12	0,03
	rе, Ом	0	0	0	0	0	0	0	0	0
	rб, Ом	2	2	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
	rнас (rнас ВЧ),, Ом	(0,03...0,1)	0, 3 (1, 4)	0,05...1(1,4)	0,2 (0,4)	0,15 (0,45)	0,1… 0,2 (1,0)	0,1 (0,3)	0,3… 0,4 (0,5)	(0,08)
Тип транзис- тора		2Т947А	КТ902А	2Т912А	КТ927А	2Т944А	2Т950Б	2Т956А	2Т957А	2Т967А

24

Високочастотні параметри	Lк, нГн	2,8	3,5	4	3,2	1,6	2,4	2,4	2,4	2,4
	Lб, нГн	1,9	3,5	2,3	3,2	1,9	2,4	2,9	2,5	2,4
	Lе, нГн	1,6	3	2,1	3,8	2,8	1	1,7	1,1	0,9
	к, пс (при Ек, В)	22 (10)	22 (10)	22 (10)	22 (10)	22 (10)	4…20 (10)	5…20 (10)	6…20 (10)	6…25 (10)
	Се, пФ (при Ее, В)	<15000 (0)	300… 450 (3)	1000…1200 (0)	70…90 (0)	4000 (0)	160 0	45...100 (0)	160... 350 (0)	350... 700 (0)
	Ск, пФ (при Ек, В)	<450 (50)	40...50 (20)	130... 165 (28)	9...12 (28)	220... 290 (40)	40…75 (19)	5...15 (28)	15...35 (28)	40...65 (38)
	т, МГц	150… 270	90… 300	150… 360	150… 540	150… 300	400… 700	300	300	300
Параметри ідеалізованих статичних характеристик	о	15…60	10…80	15… 100	30…200	10... 50	10…100	10... 150	10... 150	10... 150
	Rу.е, кОм	>0,01	0,2	0,04	0,4	0,008	2	8	4	1,6
	rе, Ом	0	0	0	0	0	0	0	0	0
	rб, Ом	0	0	0	0	0	0	2	1	0,5
	rнас (rнас ВЧ),, Ом	(0,5)	1,2 (3,4)	0,1… 0,2 (0,4)	(10)	0,6 (0,7… 0,8)	(0,2… 0,3)	30 (8,0)	1,5 (2,0)	0,9 (1,0)
Тип транзис- тора		2Т922Б	2Т980А	2Т921А	2Т950А	2Т951А	2Т964А	2Т920В	2Т922А	2Т922В

25

Високочастотні параметри	Lк, нГн	0,1	4	2,38	4	1,6	1,6	2,5	1,6	0,87
	Lб, нГн	0,56	4	2,4	4	1,57	1,42	2,8	0,49	0,28
	Lе, нГн	0,18	4	1,28	4	0,35	0,24	1	0,38	0,2
	к, пс (при Ек, В)	13...40 (10)	10 (10)	3...18 (10)	15 (10)	7…12 (10)	9…15 (10)	3…20	11…25 (5)	7,3...25 (10)
	Се, пФ (при Ее, В)	60 (0)	27 (0)	16...21 (0)	90...170 (0)	750... 930 (0)	1800…2100 (0)	120.. 300 (0)	860… 1200 (0)	625... 935 (0)
	Ск, пФ (при Ек, В)	200... 330 (28)	10 (28)	2,7...4,1 (10)	12 (28)	52...80 (28)	120... 170 (28)	16...32 (28)	75...120 (12)	111... 180 (28)
	т, МГц	220... 570	350	700... 1500	350	450... 1350	600... 1200	500... 1400	600... 1500	600... 1800
Параметри ідеалізованих статичних характеристик	о	–	20... 40	50... 250	10... 60	15... 100	10... 100	5... 100	7… 85	12…100
	Rу.е, кОм	0,12	40	40	40	0,4	0,2	0,5	0,4	0,12
	rе, Ом	0	0	0	0	0,1	0,05	0.08	0,09	0,02
	rб, Ом	0,5	0	3	3	3	3	0,15	0,42	0,5
	rнас (rнас ВЧ),, Ом	(0,15)	5,0 (20)	(10)	1...3 (3,5)	0,5 (1,0)	0,25 (0,5)	0,25.. 0,8 (1,5)	0,1...0,3	(0,25.. 0,45)
Тип транзис- тора		2Т971А	2Т606А	2Т610Б	2Т904А	2Т930А	2Т930Б	2Т934В	2Т960А	2Т970А

26

Високочастотні параметри	Lк, нГн	2	2	2,4	2,4	0,7	1,9	0,5	0,5	0,5
	Lб, нГн	2,5	2,5	2,4	2,4	0,25	0,14	0,14	0,25	0,11
	Lе, нГн	0,2	0,2	1	1	0,22	0,7	0,45	0,6	0,3
	к, пс (при Ек, В)	20 (10)	20 (10)	7,2...35 (10)	12…40 (10)	–	1,1… 2,2 (10)	–	–	0,4…15 (10)
	Се, пФ (при Ее, В)	170… 350 (0)	350… 700 (0)	350… 750 (0)	360… 850 (0)	70 (0)	50 (0)	7,5…25 (0)	22,5… 50 (0)	<15 (0)
	Ск, пФ (при Ек, В)	30 (28)	60 (28)	12...30 (12,6)	32…60 (12,6)	11…17 (28)	7,5…10 (28)	2,2… 5,5 (20)	4,2… 7,5 (20)	3,7… 4,2 (15)
	т, МГц	360... 800	500... 900	600... 2200	500… 1500	2000... 4000	1350... 2100	6500	6500	>800
Параметри ідеалізованих статичних характеристик	о	20... 50	20... 50	10... 55	17…150	10... 30	15…20	18... 35	20... 50	25... 50
	Rу.е, кОм	1	0,5	0,8	>0,7	>0,2	>1,7	>12,5	>5	>25
	rе, Ом	0,04	0,04	0,04	0,04	–	0,3	–	–	–
	rб, Ом	1	0,5	0,12	0,2	0	4	0	0	0
	rнас (rнас ВЧ),, Ом	0,25... 0,6 (2,0)	0,12... 0,3 (1,0)	1 (1,5)	0,3 (0.35)	3	1 (8)	9 (13)	(5)	0 (60)
Тип транзис- тора		2Т909А	2Т909Б	2Т925Б	2Т925В	2Т948Б	2Т919А	2Т937А-2	2Т937Б-2	КТ918А

27

Високочастотні параметри	Lк, нГн	0,6	2,5	2,2	1,55	1,55	0,35	0,12	1,5	0,15
	Lб, нГн	1	2,5	0,02	0,06	0,66	0,06	0,25	0,14	0,14
	Lе, нГн	0,35	0,3	0,32	0,92	0,92	0,3	1	0,8	0,22
	к, пс (при Ек, В)	3…10 (10)	<25 (10)	6…18 (10)	3,7…16 (5)	3,6…25 (10)	–	–	<2,2 (10)	–
	Се, пФ (при Ее, В)	190 (0)	10…25 (0)	10…25 (0)	10…25 (0)	10…28 (0)	260… 310	110 (0)	110 (0)	120 (0)
	Ск, пФ (при Ек, В)	12…20 (30)	2…10 (28)	3,2…4 (10)	32…50 (28)	47…70 (28)	34…50 (10)	18...25 (15)	15…20 (28)	20…30 (28)
	т, МГц	>1100	>1000	700… 1500	600… 1350	750… 1400	700… 1500	>3000	2000... 4000	2000... 4000
Параметри ідеалізованих статичних характеристик	о	35	15…80	40	28	18	36	20... 50	30…50	42
	Rу.е, кОм	>1	>3	>8	>0,4	>0,5	>0,35	>0,1	>0,35	>0,1
	rе, Ом	0	0	0	0	0	0	0	0,1... 0,8	0
	rб, Ом	5	2,5	0	0	0	0	0	0,25	0
	rнас (rнас ВЧ),, Ом	0,4…1 (6)	12,5 (40)	10 (25)	1…1,2	0,5… 0,8	0,4… 1,6	0,5…1	2,7	1,7
Тип транзис- тора		2Т916А	2Т911А	2Т607А-4	2Т962В	2Т976А	2Т946А	2Т979А	2Т942А	2Т948А

28

Енергетичні параметри	Ек, В	28	28	20	28	28	28	25	28	28
	, %	45…50	21…60	30…50	30…55	45…61	50…80	60	42	30…45
	Кр	2,2…3	>2	3,2…4,7	3… 6,1	2… 2,8	4…8	4…7	2,5	3
	Pн, Вт	>20	>0,8	0,85… 1,2	>40	>60	27…40	>50	>8	15…24
	f, МГц	900	800	850	600	350	920	650	800	580
Теплові	Rпк, С/Вт	4,5	33	73	1,8	1,7	4	2	7	4,5
	tп, С	65	100	85	95	90	110	112	120	200
Допустимі параметри	fmin… fmax, МГц	200… 400	>400	200… 400	400… 700	500... 750	400… 500	700… 800	700… 800	500… 800
	Iб0, А	1	1	0,95	0,8	1	1	2,0	0,5	1
	Iк0, А	2	0,4	0,15	4	1	2	5	1,5	2,5
	Uбе, В	3,5	3	2	4	2,8	3,5	3,5	3.5	2
	Uке, В	40	40	25	30	35	30	42	25	30
	Uкб, В	50	55	20	55	50	45	50	45	45
Тип транзис- тора		2Т947А	КТ902А	2Т912А	КТ927А	2Т944А	2Т950Б	2Т956А	2Т957А	2Т967А

29

Енергетичні параметри	Ек, В	28	28	20	28	28	28	28	28	28
	, %	45…60	23…60	30…50	40…55	45…61	50…70	60	30	30…45
	Кр	2,2…3	>2	3,2…4,7	3… 6,1	2… 2,8	4…8	4…7	2,5	3
	Pн, Вт	>20	>0,8	0,85… 1,2	>40	>60	27…40	>50	>8	15…24
	f, МГц	900	800	1000	1000	1000	1000	650	800	880
Теплові	Rпк, С/Вт	4,5	33	73	1,8	1,7	4	2	7	4,5
	tп, С	100	150	150	95	100	110	112	200	200
Допустимі параметри	fmin… fmax, МГц	200… 400	>400	<1000	400… 700	<1000	400… 500	700… 800	700… 1000	500… 800
	Iб0, А	1	1	0,95	0,8	1	1	2,0	0,5	1
	Iк0, А	2	0,4	0,15	4	1	2	5	1,5	2,5
	Uбе, В	3,5	3	4	4	4	3,5	3,5	3.5	2
	Uке, В	55	40	25	30	35	40	42	25	30
	Uкб, В	50	55	30	50	50	50	50	45	45
Тип транзис- тора		2Т922Б	2Т980А	2Т921А	2Т950А	2Т951А	2Т964А	2Т920В	2Т922А	2Т922В

30

Енергетичні параметри	Ек, В	26	12,6	12,6	28	28	28	28	12,6	28
	, %	50... 76	45... 65	45... 65	65... 80	50... 76	50... 65	50	60... 75	50... 65
	Кр	14... 20	8,5	6,3... 12	2,5	6... 10,2	4...10	3...6	2,5... 5,5	4...13
	Pн, Вт	25	9	1	8	40	75	25	40	100
	f, МГц	400	350	400	400	400	400	400	400	400
Теплові	Rпк, С/Вт	45	15	65	16	1,6	1	4,4	1,75	0,7
	tп, С	160	140	150	150	160	160	160	160	160
Допустимі параметри	fmin… fmax, МГц	100... 400	100... 400	100... 400	100... 400	100... 400	100... 400	100... 400	100... 400	100... 400
	Iб0, А	1	1	1	0,2	2	2,2	1	1	1
	Iк0, А	4	0,8	0,3	0,8	6	10	2	7	13
	Uбе, В	4	4	4	4	4	4	4	4	4
	Uке, В	40	35	26	65	50	50	60	36	50
	Uкб, В	50	35	40	35	36	35	50	35	41
Тип транзис- тора		2Т971А	2Т606А	2Т610Б	2Т904А	2Т930А	2Т930Б	2Т934В	2Т960А	2Т970А

31

Енергетичні параметри	Ек, В	28	28	12,6	12,6	28	22	21	21	20
	, %	45... 75	45... 75	60... 72	60…84	30…45	33	35…53	38…49	>36
	Кр	1,7	1,75	4...8,5	3...4	3	>3,5	1,6…2,5	1,8…2,35	2
	Pн, Вт	17	35	7	>20	8…15	4,4	1,6… 2,5	3,6..4,7	0,25
	f, МГц	500	500	320	320	2000	2000	5000	5000	3000
Теплові	Rпк, С/Вт	5	2,5	10	4,4	9	12	34,5	17	50
	tп, С	160	160	150	150	200	150	150	150	150
Допустимі параметри	fmin… fmax, МГц	100... 500	100... 500	200... 400	200… 400	700… 2300	700… 2400	900….5000	900... 5000	1000...3000
	Iб0, А	1	2	2,1	2	0,5	0,2	0,7	0,5	0,5
	Iк0, А	2	4	3	8,5	1,2	0,7	0,25	0,45	0,25
	Uбе, В	3,5	3,5	4	3,5	2	3,5	2,5	2,5	2,5
	Uке, В	60	60	36	36	3,2	3,2	3,2	3,2	3,2
	Uкб, В	38	35	36	36	45	45	25	25	30
Тип транзис- тора		2Т909А	2Т909Б	2Т925Б	2Т925В	2Т948Б	2Т919А	2Т937А-2	2Т937Б-2	КТ918А

32

Енергетичні параметри	Ек, В	28	28	20	28	28	28	28	28	28
	, %	45…60	23…60	38…50	40…55	45…61	50…70	60	30	30…45
	Кр	2,5…3	>2	3,2…4,7	3… 6,1	2… 2,8	4…8	4…7	2,5	3
	Pн, Вт	>20	>0,8	0,85… 1,2	>40	>60	27…40	>70	>8	15…24
	f, МГц	1000	1800	1000	1000	1000	1000	1300	2000	2000
Теплові	Rпк, С/Вт	4,5	33	73	1,8	1,7	4	2	7	4,5
	tп, С	160	150	150	160	160	175	175	200	200
Допустимі параметри	fmin… fmax, МГц	200… 1000	>400	<1000	400… 1000	<1000	400… 1500	700… 1400	700… 2000	700… 2300
	Iб0, А	1	1	0,95	0,8	1	1	2	0,5	1
	Iк0, А	2	0,4	0,15	4	1	2	5	1,5	2,5
	Uбе, В	3,5	3	4	4	4	3,5	3,5	3,5	2
	Uке, В	55	40	25	30	35	40	42	25	30
	Uкб, В	50	55	30	50	50	50	50	45	45
Тип транзис- тора		2Т916А	2Т911А	2Т607А-4	2Т962В	2Т976А	2Т946А	2Т979А	2Т942А	2Т948А

33

І н, А	3 3 10,5 0,765 10,5 110 150 23 17 240 220 124 4 53 65 5 25 100 25
Uн, В	20 20 12,6 12,6 12,6 3,4 8,3 12,6 30 12,7 10,5 11 12 6,3 6,3 6,3 7,5 8,3 7,5 6,3
fmax, МГц	20 40 40 120 12 300 26 110 330 25 100 100 250 250 250 250 100 250 110 100
D	0,004 0,004 0,004 0,004 0,005 0,029 0,025 0,02 0,03 0,018 0,04 0,05 0,005 0,005 0,006 0,004 0,007 0,005 0,008 0,03
Sгр, mA/B	4 4 4 5 5 10 15 11,5 6 18 25 7 15 6 10 6,5 4 30 5 10
S , mA/B	5 4,2 7,5 8 5,5 26 35 16,5 20 20 50 10 30 16 30 20 10 80 10 25
Ea, B	100 60 170 40 150 50 175 55 120 130 200 300 40 80 80 30 60 115 60 160
Ec3, B	50 50 0 0 0 - - - - - - - - - - - - - - -
Ec2, B	400 400 600 300 600 - - - - - - - 500 800 800 300 1000 900 1000 1250
Ea, B	1500 1500 2000 1000 2000 2 10 5 5 10 8 7,5 2000 2500 5000 1500 3500 6000 4000 10000
Іс, A	0,9 0,9 1,9 0,6 1 0,3 30 7 0,5 20 80 12 2 6 7 1 5 40 5 20
Pс1, Вт	3 4 10 1 10 200 600 150 300 600 2500 300 20 75 100 10 100 300 150 450
Pс2, Вт	25 25 120 5 120 - - - - - - 80 5 30 45 4 40 150 40 200
Pа, Вт	125 150 450 40 450 3,5 20 2,5 10 20 60 5 500 2000 3500 150 800 14000 2000
P1, Вт	250 300 750 80 800 1,5 30 3,5 4,5 30 40 10 700 1000 3000 180 1000 10000 1000 10000
Тип лампи	ГК-71 ГУ-72 ГУ-80 ГУ-50 ГУ-81 ГУ-37Б Г 34 У-22А ГУ-5Б ГУ-26А ГУ-11А ГУ-30А ГУ-89Б ГУ-34Б ГУ-40Б ГУ-35Б ГУ-33Б ГУ-27Б ГУ-36Б ГУ-27А ГУ-26Б

ЗМІСТ

СПИСОК ПРЕДМЕТНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................... 3

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ .......................... 4

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРЕДАВАЧІВ ЗВ’ЯЗКУ ............................................. 11

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ................................................ 23

ДОДАТОК 1 .................................................................... 24

ДОДАТОК 2 .................................................................... 29

ДОДАТОК 3 ..................................................................... 34

35

Навчально-методичне видання

ПРИСТРОЇ ГЕНЕРУВАННЯ

ТА ФОРМУВАННЯ СИГНАЛІВ

Методичні вказівки з курсової роботи для

студентів спеціальностей: