 
        
        - •Тема 1. Теоретичні засади міжнародного маркетингу
- •1. Етапи формування сучасної концепції міжнародного маркетингу:
- •Тема 2. Форми мм
- •Тема 3. Мм середовище: економічний аспект
- •Тема 4. Соціально-культурне середовище мм
- •Тема 5. Міжнародне політико-правове середовище
- •Тема 6. Міжнародні маркетингові дослідження
- •Тема 7. Стратегії сегментації та позиціювання
- •Тема 8. Вибір закордонних ринків
- •Тема 9. Стратегії моделі виходу фірми на зовнішній ринок
- •Тема 10. Міжнародний маркетинговий комплекс
- •Тема 11. Мм комунікації
Тема 4. Соціально-культурне середовище мм
1. Сутність та структура соціально-культурного середовища.
2. Вплив соціально-культурного середовища на М діяльність фірми.
3. Методи вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.
1. Елементи культури, що аналізуються найчастіше:
- мова; 
- релігія; 
- освіта; 
- сім’я; 
- робота та дозвілля; 
- референтні групи. 
2. Класифікація національних культур за критерієм «ставлення до часу» (за Річардом Льюісом):
- моноактивні культури - культури, в яких прийнято планувати своє життя; 
- поліактивні культури - динамічні, легкі у спілкуванні народи; 
- реактивні культури - культури, що надають пріоритетного значення ввічливості та повазі. 
3. Методи:
- порівняльний метод - зіставлення чинників соціально-культурного середовища досліджуваної країни з відповідними параметрами національного середовища власної країни з метою пошуку спільних рис і суттєвих відмінностей; 
- індентифікаційний метод - метод, розроблений американскими фахівцями, які ідентифікували основні параметри соціально-культурного середовища США; 
- критеріальний метод. 
Тема 5. Міжнародне політико-правове середовище
1. Сутність та логіка дослідження політико-правового середовища.
2. М оцінка політико-правового середовища.
3. Методи визначення та стратегії зменшення політичних ризиків.
1. Політико-правове середовище міжнародного маркетингу - це сукупність будь-яких національних або міжнародних політичних і правових факторів, які можуть впливати на прийняття маркетингових рішень у міжнародній діяльності компанії. Мета дослідження політико-правового середовища - визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення. Політичний ризик - це ймовірність прибутків і/або активів компанії в приймаючій країні через політичні події, пов’язані з політичною нестабільністю (війни, революції, державні перевороти, страйки, релігійні конфлікти тощо) чи протекціоністські дії уряду, що дискримінують іноземних виробників різними засобами.
Політичні фактори країни, що досліджується:
- політичний клімат; 
- роль уряду в економіці; 
- економічна і політична ідеологія; 
- міжнародні відносини; 
- право, закони; 
- групи тиску. 
Дій уряду:
- неформальне втручання в бізнес; 
- обмеження типу «купуй у своїх»; 
- нетарифні бар’єри; 
- субсидії; 
- умови діяльності; 
- умови власності; 
- конфіскації. 
Індикатори політичної нестабільності:
- частота зміни правлячого режиму; 
- зміни в привладній партії; 
- заворушення, демонстрації, страйки тощо; 
- конфлікти між релігіями; 
- міжнаціональні конфлікти. 
Вивччення політичної вразливості продуктивної політики:
- чи є продукт об’єктом для політичних суперечок (бензин, транспортні можливості, комунальні підприємства тощо); 
- чи є продукт критичним ресурсом для інших галузей (цемент, сталь, машини й устаткування тощо); 
- чи є продукт соціально або політично чутливим (медичні препарати, харчова продукція тощо); 
- наскільки значимий продукт для національної безпеки. 
3. Типи політичних ризиків:
- загальний; 
- галузевий. 
Методи визначення політичних ризиків:
- експертні методи: аналіз дій держави в минулому, аналіз міркувань експертів; 
- кількісні методи; 
- комбінований підхід. 
Прикладні моделі оцінки політичних ризиків:
- Frost & Sullivan (The World Political Risk Forecast); 
- Business International and Data Resources Inc. (Policon); 
- BERI (Business Environment Risk Index). 
Стратегії зменшення політичних ризиків:
- Внутрішнє, самостійне рішення та дії; 
- Зовнішня підтримка. 
Стратегії до інвестування/укладання контракту (внутрішнє, самостійне рішення та дії):
- мінімізація інвестицій; 
- створення СП; 
- робота за управлінським контрактом; 
- франчайзинг. 
Стратегії до інвестування/укладання контракту (зовнішня підтримка):
- мінімізація інвестицій вертикальна інтеграція; 
- державне страхування; 
- приватне страхування; 
- гарантії приймаючої сторони. 
Стратегії після інвестування/уклдання контракту (внутрішнє, самостійне рішення та дії):
- мінімізація інвестицій і місцевої власності; 
- набуття статусу VIP (very important person); 
- маркетингова інтеграція. 
Стратегії після інвестування/уклдання контракту (зовнішня підтримка):
- приватне страхування; 
- міжнародні юридичні норми. 
Стратегії мінімізації політичних ризиків, зумовленизх урядовою дискрімінацією:
- досягнення/збереження технологічного аббо управлінського лідерства порівняно з фірмами приймаючої стоорони; 
- досягнення/збереження суттєвох частки ринку в країні, що приймає. 
