Основи держави і права

ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

Держава — це особлива політико-теригоріальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спеціальним апаратом управління й примусу, у зв'язку з чим зда­тна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Патріархальна теорія походження держави — її сутність полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслід­ком історичного розвитку і розростання останньої, а тому абсо­лютна влада монарха — це продовження батьківської влади.

Теорія суспільного договору— пояснює виникнення держа­ви внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (до­говору) про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати їх управлінські рішення.

Функції держави — це основні напрями діяльності держа­ви. що розкривають її соціальну сутність і призначення в сус­пільстві.

Основні функції держави — такі напрями діяльності дер­жави, без здійснення яких вона не може нормально функціону­вати і розвиватися. Вони характеризують призначення держа­ви, найбільш важливі напрями її діяльності на певному етапі розвитку.

Неосновні функції держави — с складовими елементами ос­новних функцій, але окремо не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити низку її неосновних функцій: зміцнення зброй­них сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням та ін.

Внутрішні функції держави — здійснюються в межах даної держави, в яких виражається її внутрішня політика (регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона пра­вопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона й раціональне використання природних ресур­сів).

Зовнішні функції держави — забезпечують здійснення зов­нішньої політики держави (оборона країни, підтримання міжна­родного миру, економічного співробітництва).

Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.

Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, які наділені юридично визначеними державно- владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави.

Теорія поділу влад — традиційно її пов'язуюсь з ім'ям Ш. Монтеск'є (1689—1755), який виробив схему, відповідно до якої влада в державі повинна бути поділена між законодавчими, вико­навчими та судовими органами. Кожна з влад стосовно іншої є са­мостійна і незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь однією особою чи окремим органом держави.

Державний апарат — система органів держави, що наділені правом застосування засобів державного примусу і які контро­люють та координують діяльність державних підприємств і дер­жавних установ.

Правова держава — це така держава, в якій лише юридич­ними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здій­снення, гарантування, охорона, захист та поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави та особи, контроль й нагляд за створенням і застосуванням юридич­них законів. Відсутня жорстка регламентація з боку держави що­до забезпечення гласності, свободи слова, критики, існує право вільного в'їзду та виїзду, обміну інформацією, науковими та освітянськими технологіями з іншими державами.

ПЛАН

1. Поняття держави та її ознаки.

2. Теорії походження держави.

3. Характеристика функцій держави.

4. Поняття та елементи механізму держ ави. Орга­ни держави.

5. Поняття та ознаки правової' держави.

1. П оняття держави та її ознаки

Сутність держави полягає у тому, що вона є. організа­тором і гарантом певних суспільних відносин, конкретний зміст яких залежить від певного етапу розвитку суспільства.

Головним призначенням класово визначених держав (рабо­власницьких, феодальних) було забезпечення інтересів і пот­реб пануючих класів за рахунок інтересів і потреб гноблених класів.

Сучасна демократична держава покликана гармонійно по­єднувати задоволення потреб та інтересів як суспільства в ці­лому, так і кожного його члена шляхом здійснення державної влади, яку вона одержує від народу і здійснює від його імені. Соціальний інтерес набуває спеціальної форми вираження у вигляді законів, що приймаються правотворчим органом дер­жави. Правотворчість властива лише державі. Правотворчий орган встановлює, змінює чи скасовує загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки у вигляді нормативних правових актів.

Таким чином, незалежно від того, є держава класовою чи ні, основне її призначення полягає в організації і забезпеченні здійс­нення у суспільній практиці певних відносин.

Із виникненням держави виникають і розвиваються різномані­тні теорії про державу. Необхідність виникнення держави здебі­льшого пов'язується з виникненням у суспільстві нерівності се­ред його членів, його розшарування на певні соціальні верстви (класи), зміною форми й характеру між ними та суспільством, якісними змінами в суспільному виробництві, свідомості людей тощо. Майже кожна з наведених причин є засадою певного під­ходу до визначення шляхів виникнення держави — класового, теологічного, патріархального, договірного, психологічного, на­сильницького.Держава це особлива політико-територіальна організація, яка j виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спе­ціальним апаратом управління і примусу, у зв'язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Ознаки держави:

здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру, шо забезпечується можливістю застосування державного примусу.

Теологічна теорія — автор Фома Аквінський. Вчення побу­довано на ієрархії форм: від Бога — чистого розуму — до духов­ного і матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує най- реакційніші держави, вказує на те, що будь-яке посягання на державу приречене на поразку, оскільки владу вкладено в руки правителя Богом і вона покликана захищати благо всіх. Теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською владою, церкви над державою. Кожній людині належить змиритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, що санкціонована церквою.

Для сучасної світської трактовки походження держави раціо­нальним зерном можна вважати ідею про затвердження порядку як загального блага в державі. Правда, такий порядок, згідно з ці­єю теорією, створюється за допомогою божественної сили, що виключає активність особистості.

Патріархальна теорія — її сутність полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а тому абсолютна влада монарха -— це продовження батьківської влади.

Платон і Аристотель пояснюють виникнення і суть держави природою людини, яка відчуває потребу у спілкуванні, а тому прагне жити в суспільстві. Держава є природним результатом змін у сфері людських співтовариств, вона виникає у процесі іс­торичного розвитку сім'ї. Тому держава є засобом вирішення спільних прав, забезпечує політичне життя самого народу і лю­дини. Її мста — досягнення блага людей. Громадянин цілком на­лежить державі, саме держава визначає все його життя і діяль­ність.

Основними представниками є Арістотель, Р. Фільмер, М. Ми- хайловський, М. Покровський. Р. Фільмер у праці «Патріархія чи природна влада короля» стверджував, що абсолютна влада мона­рха бере початок безпосередньо від Адама: держава виростає з сім'ї, а влада монарха через Адама дана Богом і непідвладна жо­дним людським законам.

У наш час ця теорія не може бути сприйнята, проте деякі її елементи, передусім роль сім'ї у становленні державності, по­винні враховуватися.

Теорія насильства — держава виникла як результат завою­вання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. У результаті розшарування общини одна з них стає переможцем, і, відповідно, пануючим класом. Примусовий апарат, який ство­рюється переможцем для управління переможеними, перетворю­ється на державу. "Держава є тією силою, яку утворюють завойо­вники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Насилля і покарання володарюючими підвла­дних стає основою виникнення економічного панування. Пред­ставники теорії: JI. Гумплович, К. Каутський. Е, Дюринг.

Ряд ідей теорії насильства заслуговує на увагу. Історичний до­свід свідчить, що завоювання одних народів іншими було реаль­ним фактом існування державності протягом певного часу (на­приклад Золота Орда). Елементи насильства супроводжують утво­рення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі). Насильство — боротьба' між Північчю і рабовласницьким Півднем — ■ відіграло певну роль в утворенні США.

Теорія суспільного договору — пояснює виникнення держа­ви внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (до­говору) про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати їх управлінські рішення. Представники теорії: Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т Гоббс, Ж.-Ж. Руссо (праця «Про суспільний договір»), О. Ра­дищев, Кант.

В основі теорії лежить теза про те, що державі передує приро­дний стан людей. Це уявлялося авторам теорії неоднозначно. Гоббс вважав, що, в природному стані відбувається «війна всіх проти всіх». Руссо, навпаки, змальовував яскраву картину свобо­ди й рівності. Проте усі вони розглядали державу як продукт людської діяльності і намагання людей вижити. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину своїх природжених прав, щоб потім отримати їх з його рук (один варіант трактовки походження держави), або домовляються про збереження своїх природних прав (дру гий варіант). У будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод особистості в межах держави.

Об'єктивні причини виникнення держави не можна пояснити лише договором. їх значно більше. Разом з тим договір відіграє значну роль у створенні ряду держав, у практиці їх державного будівництва. Так, Конституцією США закріплений договір між народами, що перебувають у складі держави, і зизначені його ці­лі: утвердження правосуддя, охорона внутрішнього спокою, ор­ганізація спільної оборони, сприяння загальному благополуччю.

Психологічна теорія — держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці, начебто, прита­манна потреба покори, наслідування, усвідомлення, залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л.Петражицький.

Соцїально-економічна (класова) теорія — держава розгля­дається як знаряддя класової боротьби, як машина для гноблення одного класу іншим, для підтримання панування одного класу над іншим. Суть держави полягає в диктатурі класу, що панує економічно й політично. Диктатура класу визначає основні цілі, завдання і функції держави.

Згідно з марксизмом виникнення держави пов'язується з роз­шаруванням суспільства на класи. Суспільна організація стає державою, коли її зміст і функції зводяться до захисту інтересів групи, що володіє основними засобами виробництва. Держава як частина надбудови визначається ознаками виробничих відносин, насамперед відносинами власності на основні засоби виробництва.

Великий акцент на ролі класів і класової боротьби у виник­ненні держави привів прибічників цієї теорії до ряду міфічних висновків. Держава оголошувалася тимчасовим явищем, що ви­никає разом з виникненням класів. Вважалося, що держава від­мирає разом з відмиранням класів і встановлюється суспільство комун істи чного самоуправлі ння.

Космічна теорія — виникнення держави пов'язане із завезен­ням на Землю політичної організації суспільства з Космосу ін­шими цизілізаціями.

Сучасні уявлення про загальні закономірності виникнення держави і права грунтуються на тому, що держава виникає вна­слідок розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу ви­робництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві.