20.4.5. Визначення стилю керівництва за методикою в.П.Захарова.

Одна з соціально-психологічних характеристик особистості керівника навчанням – стиль керівництва навчанням та прийняття рішень, або стиль управління. Визначте свій можливий стиль керівництва за наведеним тестом - модифікованим (скороченим) варіантом тесту для визначення стилю керівництва колективом (В.П. Захаров), автор первинного варіанту опитувальника – А.Л. Журавльов, а також допоможіть визначити стиль своїм двом товаришам.

Порядок виконання:

1. Підготуйте в зошиті бланк для відповідей (табл. 20.4).

Таблиця 20.4

Бланк відповідей до методики “Стиль керівництва”

Номер твердження	Прізвища учасників тестування
	Особистий вибір	Іванов	Петров
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16

2) Зробіть тест за інструкцією, проставляючи відповіді у бланку.

Інструкція: Уявіть, що всі студенти Вашої групи – майбутні керівники, або викладачі. Перед Вами 16 груп тверджень, що характеризують ділові якості керівника (табл. 20.5). Вам пропонується уважно прочитавши три варіанти кожної групи тверджень, вибрати один з них (а, б, в), який найбільшою мірою відповідає вашому уявленню про себе та про двох ваших сусідів по парті.

Таблиця 20.5

Текст опитувальника “Стилі керівництва”

а	б	в
1. Централізує керівництво: вимагає, щоб про всі справи докладали особисто йому.	Намагається все вирішувати разом з підлеглими, одноосібно вирішує тільки найневідкладніші та оперативні питання.	Деякі важливі справи вирішуються фактично без участі керівника, його функції виконують інші.
2. Завжди щось наказує, розпоряджається, наполягає, але ніколи не просить.	Наказує так, що хочеться виконувати.	Наказувати не вміє.
3. Намагається, щоб його замісники були кваліфікованими спеціалістами.	Керівнику все одно, які в нього замісники (помічники).	Наполягає на безвідмовному виконанні та підпорядкуванні замісників і помічників.
4. Його цікавить тільки виконання плану, а не відносини між співробітниками.	Роботою не зацікавлений, підходить до справи формально.	Вирішуючи виробничі завдання, намагається створити гарні стосунки між людьми в колективі.
5. Мабуть, він консервативний, тому що боїться нового.	Ініціатива підлеглих керівником не приймається	Сприяє тому, щоб підлеглі працювали самостійно.
6. На критику зазвичай не ображається, прислухається до неї.	Не любить, коли його критикують і не намагається цього приховати.	Критику вислуховує, навіть збирається вжити заходів, але нічого не робить.
7. Складається враження, що він боїться відповідати за свої вчинки, хоче применшити свою відповідальність.	Відповідальність розподіляє між собою та своїми співробітниками.	Одноосібно приймає рішення, або відміняє їх.
8. Регулярно радиться з підлеглими, особливо з досвідченими працівниками.	Підлеглі не тільки дають поради, але й можуть давати вказівки своєму курівнику.	Не допускає, щоб підлеглі йому давали поради, а тим більше, заперечували.
9. Зазвичай радиться із замісниками та керівниками нижчого рангу, але не підлеглими.	Регулярно спілкується з підлеглими, обговорює колективні справи, труднощі, які треба подолати.	Для виконання певної роботи йому нерідко доводиться умовляти своїх підлеглих.
10. Завжди звертається до підлеглих чемно, доброзичливо.	У спілкуванні з підлеглими часто виявляє байдужість.	По відношенню до підлеглих буває нетактовним, і, навіть, брутальним.

Продовження табл. 20.5

а	б	в
11. В критичних ситуаціях керівник погано справляється зі своїми обов`язками.	В критичних ситуаціях керівник, як правило, переходить до більш жорстких методів керівництва.	Критичні ситуації не змінюють його способів керівництва.
12. Самостійно вирішує навіть ті питання, з якими не зовсім добре обізнаний.	Якщо чогось не знає, не боїться цього показати і звертається за допомогою до інших.	Він не може діяти самостійно, а чекає “підштовхування” зі сторони.
13. Мабуть, він не дуже вимоглива людина.	Вимогливий, але одночасно, і справедливий.	Про нього можна сказати, що він буває занадто суворим і прискіпливим.
14. Контролюючи результати, завжди помічає позитивні сторони, хвалить підлеглих.	Завжди дуже суворо контролює роботу підлеглих і колективу в цілому.	Контролює роботу періодично, нерегулярно.
15. Вміє підтримувати дисципліну і порядок.	Часто робить підлеглим зауваження, виносить догани.	Не може впливати на дисципліну.
16. В присутності керівника підлеглим весь час доводиться працювати у напрузі	З керівником працювати цікаво.	Підлеглі працюють самі, керівник часто відсутній (фізично, або зосереджений на власних справах).

3) за допомогою таблиці-ключа (табл. 20.6) визначте стиль керівництва. Підрахуйте кількість Ваших виборів по кожній літері (д, к або п) і виберіть ту, яка набрала найбільше балів окремо для кожної особи. Стилі керівництва: Д – директивний; К – колегіальний; П – потуральний.

Таблиця 20.6

“Ключ” до опитувальника

№п/п	а	б	в	№п/п	а	б	в
1.	д	к	п	9.	д	к	п
2.	д	к	п	10.	к	п	д
3.	к	п	д	11.	п	д	к
4.	д	п	к	12.	д	к	п
5.	п	д	к	13.	п	к	д
6.	к	д	п	14.	к	д	п
7.	п	к	д	15.	к	д	п
8.	к	п	д	16.	д	к	п

4) Зробіть інтерпретацію основних компонентів стилю керівництва.

Існує 3 стилі – авторитарний (директивний), демократичний (колегіальний), потуральний (ліберальний, пасивного невтручання) (Курт Левін).

Директивний компонент. В основі лежить почуття зверхності над іншими людьми, впевненість в собі, своїй неперевершеності, ігнорування психології інших людей. Бажання бути в центрі уваги, ставити інших у залежність від себе. Бажання влади, схильність до жорсткої формальної дисципліни, велика соціальна дистанція з підлеглими, небажання і невміння визнавати свої помилки. Схильність до зловживання службовим становищем. Ігнорування ініціативи, творчої активності, прав людей до самостійності. Це призводить до того, що підлеглі нічого не роблять окрім безпосередніх завдань.

Компонент пасивного невтручання (потуральний, ліберальний). Поблажливість до підлеглих. Відсутність вимогливості та суворої дисципліни. Ліберальність, панібратство з підлеглими. Схильність перекладати відповідальність на інших. Багато робіт через це іде насамотік. Слабка професійна компетентність.

Колегіальний компонент. Вимогливість та контроль за роботою учнів співвідносяться з ініціативним, творчим підходом до виконання роботи та свідомим дотриманням дисципліни. Вміння зрозуміти слабкі та сильні сторони інших людей, і опираючись на сильні сторони, забезпечити максимальну віддачу працівників. Делегує повноваження. Вміє стимулювати та мотивувати підлеглих. Вміє розподіляти свій час та інших людей. Стратегічне мислення. Демократичність в прийнятті рішень. Почуття власної гідності. Самоконтроль. Витримка. Тактовність.

Наявність того чи іншого стилю управління можна пов`язати з переважанням у людини таких психологічних якостей особистості, як домінантність – недомінантність, жорсткість – м`якість, маскулінність – жіночість ( наприклад, за тестом Кеттелла). За наведеним тестом можна визначити свій тип керівництва, а, отже, і схильність до певного стилю прийняття рішень

Характеристика авторитарного стилю при виробленні рішень:

• викладач звичайно звертається до членів групи, щоб взнати їхню позицію, в зручному для себе порядку;

• перериває аргументацію того, хто говорить, якщо вважає її невірною або такою, що не відповідає його позиції;

• вказує кожному члену групи його роль та місце;

• самостійно робить вибір із запропонованих альтернатив.

Характеристика демократичного стилю:

• всі члени групи висловлюються вільно;

• кожний аргументує свою позицію;

• викладач бере участь в обговоренні нарівні з усіма;

• вибір робиться відповідно до точки зору, яку вибрали експерти

Для ліберального стилю характерно:

• невтручання в порядок і зміст групової дискусії;

• аргументація кожного заслуховується повністю

• викладач не висловлює власної позиції і в кращому випадку задає запитання;

• рішення приймається їм після дискусії одноосібно і часто у відриві від альтернатив, що були вироблені в ході обговорення.

5)Зробіть висновки щодо ефективності власного стилю взаємодії з колективом у ролі керівника (стиль керівництва та прийняття рішень)