Висновки

Отже, можна сказати, що Україна займає важливе значення в зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки. Особливі відносини з якою в 1994-1995 рр. почали розглядатися багатьма політиками і експертами в США як спосіб стримування неоімперської політики Росії.

Вважається, що велику роль в просуванні американської політики зіграв екс-міністр закордонних справ України, раніше посол України в НАТО і ЄС, Б.Тарасюк. Під час свого візиту у Вашингтон в 1994 р. він наголошував на прийняття США спеціальної стратегії по відношенню до України, згідно з якою, після підписання трьохстороннього договору по ядерному озброєнні українська проблематика відійшла на другий план.

Приводом до перегляду підходу США до України послужила переоцінка, пріоритетів російської зовнішньої політики, на перше місце серед яких було поставлено СНД. Суттєву роль зіграло і те, що в 1995р. адміністрація Клінтона піддавалась різній критиці за надмірну персональну зацікавленість в президенті Єльцині і „ русоцентризмі ”. Стали замітні ознаки відходу США від негласного договору про розподіл сфер впливу. Позиція США, підтримувана Великобританією, була направлена на недопущення більш тісної інтеграції України і СНД. Зб. Бжежинським була сформульована свого роду нова доктрина стримування Росії.

Проте, що Україна, напевне, буде важливим пріоритетом для любої американської адміністрації в наступні 100 років, заявив представник держдепартаменту Н.Бернс, Колишній держсекретар США У.Крістофер, підкреслив, що для „ нового атлантичного співробітництва ціллю являється інтеграція України з Європою… Ми хочемо допомогти Україні закріпити свою незалежність подоланням жорстких економічних труднощів, з допомогою доступу на критично важливі ринки і шляхом розвитку посилених відносин з НАТО ”. Про особливе місце, котре займає Україна в політиці США, говорить той факт, що вона стала третім після Ізраїлю та Єгипту отримачем американської допомоги.

Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона розглядається, як один з можливих транзитних шляхів енергопостачання з Центральної Азії.

Список використаних джерел та літератури

1. Бадрак В. Руський хук. С помощью Украины Москва наносит удар по Вашингтону ∕∕ Зеркало недели. – 2001. – №7 (331). – 17-23 февраля.

2. Гарань О. Розпад СРСР і українське питання в політиці США Сучасність. – 1995. – №4.– с.75.

3. „ День ”, №24 (1285), 7 лютого 2002.

4. „ День ”, №32 (1293), 19 лютого 2002.

5. Дубовик В. Політика США по відношенню до незалежної України (1991-1994рр.). Аналіз концепцій американської політології ⁄⁄ Автореферат дисертації на здобуття звання к. п. н. – Одеса, 1996.

6. Каменський Є., Шашкевич А. Політика США щодо України. – К., 1998.

7. Карлос Паскуаль: Определяйтесь…Посол США о „ проблемных местах” и „ колосальних возможностях ” Украины ⁄⁄ День. – №23. – 2002. – 6 февраля.

8. Ким В. НАТО – Украине: двери еще открыты, но щель ссужается ⁄⁄ Зеркало недели. – 2002. – №6 (381). – 16-22 февраля.

9. Лебедев И.Л. Об американской правительственной помощи странам СНГ ⁄⁄ США. Канада: економіка, політика, культура. – 1996. – №12. – с.51-58.

10. Мостовая Ю. Мирные переговоры на фоне войны ⁄⁄ Зеркало недели. – 2001. − №43 (367). − 3-9 ноября.

11. Парканскый А.Б. Экономические отношения США с Украиной ⁄⁄ США. Канада: економіка, політика, культура. − 2005. − №2. − с.33-45.

12. Симина Т. Ариель Коен: „ Москва начала отказывается от имперского мышления ” ⁄∕ Зеркало недели. – 2002. – №9 (384). – 8 марта.

13. Федорак Т. Потаненко Б. Україна, Росія і поправка Джексона-Веніка ⁄⁄ День. – 2002. – №37. – 26 лютого.

14. Щербак Ю. Позначені безпрецедентним динамізмом ⁄⁄ Політика і час. – 1996. – №11. – с.4-5.