Тестові завдання заключного контролю до курсу:

1. Семіоз означає

   1. дію знаку

   2. людський досвід

   3. систему символів

   4. визначення семантики слова

   5. аналіз тексту

2. Umwelt – це

   1. внутрішній світ

   2. специфічно людський світ

   3. мережа

   4. світ досвіду

   5. система

3. Стратегічна дія полягає у

   1. досягненні порозуміння

   2. реалізації власних інтересів

   3. інтерсуб’єктивності

   4. комунікативній раціональності

   5. інтеакції

4. Представником трансцендентальної прагматики НЕ є

   1. К.-О. Апель

   2. Ю. Габермас

   3. П. Ульріх

   4. В. Гьосле

   5. Ч. Пірс

5. Комунікативній дії відповідає

   1. інтеракція

   2. система

   3. праця

   4. реалізація інтересів

   5. суб’єкт-об’єктні відношення

6. Слово, що має одне значення відповідно до його місця у теорії, називається

   1. знаком

   2. семіозом

   3. символом

   4. терміном

   5. зображенням

7. Деконструкція – це

   1. аналіз слова

   2. аналіз лінгвістичного знаку

   3. невдалий дискурс

   4. прихований вплив

   5. аналіз смислів у тексті

8. Фреймом називається

   1. текст

   2. дискурс

   3. фонові знання

   4. символ

   5. мовлення іноземною мовою

9. Філософія егоцентричних слів досліджує:

   1. універсалії

   2. закони структури мови

   3. «діючу людину»

   4. категорію «факт»

   5. лектон

10. Вертикальне мислення полягає у

    1. пошуку тотожності та симетрії

    2. евристичному підході

    3. інтуїтивному знаходженні рішення

    4. цілісному сприйнятті проблеми

    5. пошуку протиріч

11. Знак, на відміну від зображення, має дві сторони:

    1. духовну та матеріальну

    2. культурну та антикультурну

    3. філософську та лінгвістичну

    4. формальну та змістовну

    5. первинну та вторинну

12. Трансцендентальна прагматика спирається на концепції:

    1. І. Канта, К. Маркса, М. Вебера

    2. Платона, Августіна Блаженного, Дж. Локка

    3. Ч. Пірса, Ф. Сосюра, Е. Кассірера

    4. Р. Дарендорфа, Л. Козера, Г. Зіммеля

13. Представник напрямку трансцендентальної прагматики

    1. М. Фуко

    2. В. Дільтей

    3. К.-О. Апель

    4. Ж. Дерріда

    5. Е. Гуссерль

14. Зображення, на відміну від знаку, має лише одну сторону:

    1. матеріальну

    2. формальну

    3. культурну

    4. філософську

    5. змістовну

15. Е. Кассірер визначає наступні символічні світи:

    1. знак, символ, зображення, термін

    2. наука, література, історія, логіка

    3. мова, релігія, міф, мистецтво

    4. Античність, Середньовіччя, Відродження, Новий час

16. Перлокутивний мовленнєвий акт визначає у комунікації

    1. здійснення впливу

    2. висловлення емоцій

    3. досягнення консенсусу

    4. форму судження

    5. факт проголошення речення

17. М. Бубер розглядає діалог в контексті категорій

    1. Ми та Вони

    2. Свій і Чужий

    3. Я і Ти

    4. Я, Воно та Понад-Я

    5. Я, Ти і Він

18. Центральною категорією антропосеміозу є

    1. досвід

    2. дискурс

    3. ім’я

    4. факт

    5. символ

19. Життєвому світові протиставляється

    1. комунікація

    2. індивідуальний світ

    3. система

    4. світ ідей

    5. символічний світ

20. Я-концепція визначає наступний аспект взаємодії

    1. легітимний

    2. комунікативний

    3. суб’єктивний

    4. об’єктивний

    5. філософський

21. Ілокутивний мовленнєвий акт визначає у комунікації

    1. здійснення впливу

    2. форму судження

    3. дію, що реалізується через висловлювання

    4. досягнення компромісу

    5. факт розуміння речення

22. Основи конфліктології викладені у концепціях:

    1. І. Канта, К. Маркса, М. Вебера

    2. Платона, Августіна Блаженного, Дж. Локка

    3. Ч. Пірса, Ф. Сосюра, Е. Кассірера

    4. Р. Дарендорфа, Л. Козера, Г. Зіммеля

23. Е. Сепір та Б. Уорф розробили гіпотезу

    1. дискурсивної етики

    2. лінгвістичної відносності

    3. толерантності

    4. соціокультурних кодів

    5. мовленнєвих актів

24. Локутивний мовленнєвий акт визначає у комунікації

    1. здійснення впливу

    2. потреби учасників взаємодії

    3. висловлення емоцій

    4. досягнення консенсусу

    5. факт проголошення речення

25. Автор феноменологічної концепції життєсвіту

    1. В. Дільтей

    2. М. Фуко

    3. К.-О. Апель

    4. Ж. Дерріда

    5. Е. Гуссерль

26. Чужий принципово відрізняється від Іншого тим, що

    1. з ним неможливо ідентифікуватися

    2. розмовляє іншою мовою

    3. містить загрозу

    4. негативно сприймається

    5. не бажає спілкуватись

27. Теорія знаку розвивається на основі концепцій:

    1. І. Канта, К. Маркса, М. Вебера

    2. Платона, Августіна Блаженного, Дж. Локка

    3. Ю. Габермаса, К.-О. Апеля, П. Ульріха

    4. Р. Дарендорфа, Л. Козера, Г. Зіммеля

28. Симетричний білінгвізм – це

    1. різновид дискурсу

    2. вміння однаково добре читати й писати рідною мовою

    3. однаковий рівень володіння кількома мовами

    4. комунікація між сусідніми країнами

    5. вправа на синхронний переклад

29. До герменевтичних процедур в освіті НЕ належить

    1. повідомлення

    2. тлумачення

    3. пояснення

    4. інтерпретація

30. Я-образ визначає наступний аспект взаємодії

    1. суб’єктивний

    2. легітимний

    3. комунікативний

    4. філософський

    5. об’єктивний

31. Я-статус визначає наступний аспект взаємодії

    1. комунікативний

    2. об’єктивний

    3. легітимний

    4. суб’єктивний

    5. прагматичний

32. Автор розуміння людини як символічної істоти

    1. Ж. Дерріда

    2. М. Фуко

    3. Е. Кассірер

    4. Е. Гуссерль

    5. Ч. Пірс

33. Свій принципово відрізняється від Іншого тим, що

    1. не містить загрозу

    2. розмовляє іншою мовою

    3. близький територіально

    4. з ним можливо ідентифікуватися

    5. належить до кола близьких друзів

34. Асиметричний білінгвізм – це

    1. знання двох мов різної складності

    2. неточний переклад

    3. співвідношення мови та мовлення

    4. існування домінантної та субдомінантної мови

35. Процес залучення знаків до передавання звичаїв називається

    1. формуванням тексту

    2. знаковим дискурсом

    3. узвичаєнням знаків

    4. символічним світом

    5. мовленням

36. Визначення знаку та символу спирається на концепції:

    1. Ч. Пірса, Ф. Сосюра, Е. Кассірера

    2. І. Канта, К. Маркса, М. Вебера

    3. П. Брауна, П. Грайса, Г. Почепцова

    4. Р. Дарендорфа, Л. Козера, Г. Зіммеля

37. Автономний білінгвізм пов'язаний із

    1. використанням засобів мови-1 у мовленні-1

    2. незалежністю носіїв мови

    3. зв’язком між думкою-1 та точністю висловлювання-1

    4. незалежним існуванням знаків та символів у мові-1

    5. взаємним впливом мов

38. «Діяти – означає існувати» - це визначення

    1. науки

    2. знаку

    3. терміна

    4. буття

    5. трансцендентальної прагматики

39. Автор розуміння людини як розумної тварини

    1. Е. Кассірер

    2. Аристотель

    3. М. Фуко

    4. Ж. Дерріда

    5. Ч. Пірс

40. Автор розуміння людини як «мислячої речі»

    1. Аристотель

    2. М. Фуко

    3. Р. Декарт

    4. Е. Кассірер

    5. Ж. Дерріда

41. Який напрямок розглядає порозуміння як панування найвагомішого аргументу?

    1. герменевтика

    2. позитивізм

    3. деконструкція

    4. трансцендентальна прагматика

    5. конфліктологія

42. Інтерференція виникає при білінгвізмі

    1. автономному

    2. монохромному

    3. симетричному

    4. сумісному

    5. діахронічному

43. Науковій мові НЕ властива

    1. експресивність

    2. об’єктивність

    3. спрямованість на доведення

    4. однозначність

    5. усталеність лексики

44. Теорія мовленнєвих актів знаходить відображення у концепціях:

    1. Р. Дарендорфа, Л. Козера, Г. Зіммеля

    2. Ч. Пірса, Ф. Сосюра, Е. Кассірера

    3. Ю. Габермаса, К.-О. Апеля, П. Ульріха

    4. П. Брауна, П. Грайса, Г. Почепцова

45. Поєднайте категорії та ті визначення, що ім відповідають:

    1. категоризація 1. структурний момент розуміння

    2. референція 2. віднесення до загального класу

    3. тлумачення 3. реферативне викладення матеріалу

4.пояснення символу

5.встановлення звязку «знак-значення»

46. Використання засобів мови-1 у мовленні-2 – це

    1. діглоссія

    2. лінгвістична відносність

    3. дискурс

    4. діалог

    5. інтерференція

47. До символічних світів Е. Кассірер НЕ відносить

    1. міф

    2. семіоз

    3. релігію

    4. мову

48. Необхідність використання зрозумілої лексики у спілкуванні відповідає максимі

    1. якості

    2. кількості

    3. відношення

    4. засобу

    5. поведінки

49. Поєднайте аспекти МА та категорії:

    1. локутивний МА 1. директив

    2. ілокутивний МА 2. прихований вплив

    3. перлокутивний МА 3. форма судження

4.імплікатура

5.експресив

50. Операція встановлення значення називається

    1. денотацією

    2. комунікацією

    3. імплікатурою

    4. фреймом

    5. комунікативною дією

51. Теорія комунікації представлена концепціями:

    1. Ю. Габермаса, В. Гьосле, П. Ульріха

    2. Ч. Пірса, Ф. Сосюра, Е. Кассірера

    3. М. Вебера, І. Канта, К. Маркса

    4. П. Брауна, П. Грайса, Г. Почепцова

52. Опозицію комунікативної та стратегічної дії запропонував

    1. Аристотель

    2. Ю. Габермас

    3. Августін Аврелій

    4. Б. Рассел

    5. Е. Кассірер

53. Необхідність надання правдивої інформації у спілкуванні відповідає максимі

    1. відношення

    2. якості

    3. часу

    4. кількості

    5. ввічливості

54. Мовлення НЕ є

    1. довільним

    2. актуальним

    3. абстрактним

    4. ситуативно зумовленим

    5. емоційно забарвленим

55. Піраміда антропосеміозу використовується в

    1. визначенні фреймів

    2. дослідженні функціональної асиметрії мозку

    3. аналізі дискурсу

    4. деконструкції

    5. теорії лінгвістичної відносності

56. Поєднайте поняття:

    1. позитивне соціальне обличчя 1. «чужорідне»

    2. негативне соціальне обличчя 2. «прийнятне»

3.займенник «ми»

4.захист унікальності

5.підкреслена ввічливість

6.адаптація

57. Опозицію відношень Я-Ти та Я-Воно у діалозі запропонував

    1. У. Оккам

    2. Б. Рассел

    3. Е. Кассірер

    4. М. Бубер

    5. Аристотель

58. Діглоссія визначається

    1. співіснуванням «високої» та «низької» мов

    2. знанням іноземної мови

    3. знанням комунікативних максим

    4. використанням імплікатур

59. Необхідність дотримання тематики спілкування відображується у максимі

    1. поведінки

    2. якості

    3. учасників

    4. відношення

    5. засобу

60. Опозицію ідеальної та реальної комунікації запропонував

    1. Ч. Пірс

    2. Ю. Габермас

    3. Августін Аврелій

    4. Дж. Локк

    5. Е. Кассірер

61. Знайдіть зайве поняття:

    1. МЕРЕЖА, СИСТЕМА, ЖИТТЄВИЙ СВІТ, СТАТИКА

    2. БІЛІНГВІЗМ, ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ, ДИСКУРС, ВТОРИННА МОВНА ОСОБИСТІСТЬ

    3. ЗНАК, ДОСВІД, ІДЕЯ, ОБ’ЄКТ

    4. СЕМІОЗ, ЗНАК, ІДЕЯ, СИМВОЛ

    5. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ, БІЛІНГВІЗМ, ЛІНГВІСТИЧНА ВІДНОСНІСТЬ, МОВНА ОСОБИСТІСТЬ

    6. ПРОПП, ВАН ДЕЙК, ЛЕВІНАС, ФУКО

    7. ГЕРМЕНЕВТИКА, РОЗУМІННЯ, ГАДАМЕР, АНТРОПОСЕМІОЗ

    8. СЕМАНТИКА, ДЕКТИКА, СЕМІОТИКА, СИНТАКТИКА

    9. АПЕЛЬ, ПРОПП, ГАБЕРМАС, ГЬОСЛЕ

    10. ОБРАЗ, РЕФЕРЕНЦІЯ, ЗНАК, ЗНАЧЕННЯ

    11. Я-КОНЦЕПЦІЯ, Я-ПОЗИЦІЯ, Я-ОБРАЗ, Я-СТАТУС

    12. НАУКОВА МОВА, КАЗУАЛЬНІСТЬ, УЗУАЛЬНИЙ, ОБГРУНТУВАННЯ

    13. БУБЕР, БАХТІН, ФРАНК, БУРАГО

    14. ІДЕАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ, РЕАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ, КАРТИНА СВІТУ, ДИСКУРСИВНА ЕТИКА

    15. ІНШИЙ, ЧУЖИЙ, СВІЙ, ВОРОГ, ДІАЛОГ

    16. КОЗЕР, ДАРЕНДОРФ, СОСЮР, ЗІММЕЛЬ

    17. ДИСКУРСИВНА ПОДІЯ, ДИСКУРСИВНА ФОРМАЦІЯ, ДИСКУРСИВНА ПРАКТИКА, ДИСКУРСИВНА ЕТИКА

    18. ІМПЛІКАТУРА, ПРИХОВАНИЙ ВПЛИВ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ, СТЕРЕОТИП

    19. АРИСТОТЕЛЬ, ДЖ. ЛОКК, Б. РАССЕЛ, Т. ГОББС

62. Визначте, які це твердження (істинні чи хибні – „+” / „-”):

    1. Ч. Пірс запропонував трикутник: Свій-Інший-Чужий.

    2. Ф. де Сосюр розробив концепцію лінгвістичного знаку.

    3. Лакуна – це дискурсивна етична норма«Чужий» - це учасник взаємодії, що нам не подобається.Антропосеміоз визначає вплив людини на природу.

    4. Я-концепція – це суб’єктивний аспект комунікації.

    5. М. Фуко запропонував концепцію дискурсивної події.

    6. Дектика є напрямком філософії егоцентричних слів.

    7. Імплікатура спирається на стереотипи та зразки, що існують у суспільстві.

    8. Семантика відповідає філософії предикату.

    9. Знак має дві сторони – формальну та фундаментальну.

    10. Символ є закріпленим за соціокультурним середовищем.

    11. Комунікативна дія є інтерсуб’єктивною.

    12. Дискурс у лінгвістиці полягає у формуванні норм.

    13. Е. Левінас створив симетричну концепцію діалогу.

    14. Локутивний МА визначає взаємний вплив комунікантів.

    15. Прагматика – різновид дискурсивної етики.

    16. Фрейми аналізує у своїх роботах Ю. Габермас.

    17. Стратегічна дія полягає у реалізації власних інтересів.

    18. Трансцендентальна прагматика досліджує проблеми естетики у сучасній цивілізації.