Маслова в.А.

«…Первое обращение к языковой личности связано с именем немецкого ученого Й. Вейсгербера. В русской лингвистике первые шаги в этой области сделал В.В. Виноградов, который выработал два пути изучения языковой личности – личность автора и личность персонажа. О говорящей личности писал А.А. Леонтьев. Само понятие языковой личности начал разрабатывать Г.И. Богин, он создал модель языковой личности, в которой человек рассматривается с точки зрения его «готовности производить речевые поступки, создавать и принимать произведения речи». Ввел же это понятие в широкий научный обиход Ю.Н. Караулов, который считает, что языковая личность – это человек, обладающий способностью создавать и воспринимать тексты…

…Кодирование и декодирование информации происходит при взаимодействии трех уровней «коммуникативного пространства личности» - вербально-семантического, когнитивного и прагматического…

…В содержание языковой личности обычно включаются следующие компоненты:

1. ценностный, мировоззренческий, компонент содержания воспитания, т.е. система ценностей или жизненных смыслов. Язык обеспечивает первоначальный и глубинный взгляд на мир, образует тот языковой образ мира и иерархию духовных представлений, которые лежат в основе формирования национального характера и реализуются в процессе языкового диалогового общения;

2. культурологический компонент, т.е. уровень освоения культуры как эффективного средства повышения интереса к языку;

3. личностный компонент, т.е. то индивидуальное, глубинное, что есть в каждом человеке…(За виданням: Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – С. 117-121. )»

Гальскова н.Д.

«…Вторичная языковая личность есть совокупность способностей человека к иноязычному общению на межкультурном уровне, под которым понимается адекватное взаимодействие с представителями других культур. Она складывается из овладения вербальным семантическим кодом изучаемого языка, т.е. «языковой картиной мира» носителей этого языка, и «глобальной» (концептуальной) картиной мира, позволяющей человеку понять новую для него социальную действительность…(За виданням: Гальскова Н.Д. Современная методика обучения иностранным языкам. Пособие для учителя. – М.: АРКТИ, 2000. – С.42-48.)»

Фрумкіна р.М.

«…Поскольку раннее двуязычие возникает там, где есть контакт двух или нескольких культур, то на формирование личности, живущей в этих условиях, в первую очередь влияет именно сложность социальной среды в целом. Двуязычие поэтому существенно не как таковое, а как один из компонентов культурной сложности и одновременно самое явное ее отражение…(За виданням: ФрумкинаР.М. Психолингвистика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – С.165-171.)»

Мечковська н.Б.

«…Контакт двух языков протекает как речевое взаимодействие людей, говорящих на этих языках.

В зависимости от того, в какой мере билингв владеет двумя языками, индивидуальное двуязычие может быть симметричным (оба языка человек знает в равной мере) или асимметричным (один язык известен человеку в большем объеме, другой – в меньшем).

В зависимости от того, как функционируют два языка в речевой деятельности билингва, различают двуязычие автономное и совмещенное. При автономном двуязычии билингв строит речь на каждом языке, используя языковые средства только соответствующего языка. При совмещенном двуязычии речь на том языке, который человек знает хуже, строится с использованием средств первого (основного) языка.

Существует две стадии симметричного совмещенного двуязычия – более и менее продвинутая. Когда подобные процессы большего или меньшего сближения языков происходят в языковом сознании и речевой деятельности многих говорящих, то это означает, что процесс перестает быть индивидуально-речевым, но охватывает язык. Идет смешение языков…(За виданням: Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика: Пособие для студентов гуманит. вузов и учащихся лицеве. – 2-е изд., испр. – М.: Аспект Пресс, 2000. – С. 169-173.)»

C ogito ergo sum: Систематизація інформації.

• Перегляньте наступні моделі, запропоновані Н.Б. Мечковською. Визначте, які різновиди білінгвізму їм відповідають.

Модель 1. Модель 2.

Модель 3. Модель 4.

• Визначте модель, що відповідає початковій стадії формування вторинної мовної особистості.

• Дайте визначення явищу інтерференції. Який різновид білінгвізму сприяє її виникненню?

• Проаналізуйте наступні приклади семантичної інтерференції (на матеріалі англійської мови). Спробуйте здогадатися про значення наведених лексичних одиниць. Перевірте себе, користуючись словником. Спробуйте визначити причини можливих помилок.

list front

note brilliant

velvet clay

billet mosaic

sympathy fabric

artist complexion

master magazine

crest poem

film holm

placate piston

• Чому ці слова мають назву „хибних друзів перекладача”?

• Наведіть приклади фонетичної, семантичної та синтаксичної інтерференції на межі російської мови, української мови та іноземної мови, що вивчається.

• Проаналізуйте наступні паралелі, користуючись довідковими матеріалами з географії, історії, соціальної лінгвістики. Зробіть висновок щодо віднесення аналізованих явищ до сумісного чи автономного, симетричного чи асиметричного білінгвізму (див. схеми вище); діглоссії (визначення Н-мови – високої, та L-мови – низької, розмовної); функціональної двомовності (зіставлення етнічної повсякденної мови та надетнічної мови, що забезпечує специфічні ситуації використання, наприклад, релігійний культ); гомоглоссії (співіснування мов, схожих за засобами) чи гетероглоссії (співіснування принципово несхожих мов):

  • російська та французька мови (у дворянському середовищі Російської Імперії ХVIII століття);

  • санскрит та хінді (в сучасній Індії);

  • російська та українська мови (у Донецькій області);

  • ідиш та українська мова (на території Південної України ХІХ століття);

  • церковнослов’янська та російська мови (для прихильників православної церкви Московського патріархату);

  • іврит та арабські діалекти (на території Палестини);

  • англійська та французька мови (у Канаді);

  • латина і народна мова (у Європі за доби Середньовіччя);

  • арабська та французька мови (в сучасній Лівії).

T ertium non datur?: Формування та обґрунтування власної позиції.

• Визначте особливості формування Вашої мовної особистості.

• Яка модель (монолінгвістична чи білінгвістична) є типовою для регіону, де Ви народилися? Обґрунтуйте свою відповідь.

• Під час практичних занять з іноземної мови (практичної граматики, практичної фонетики, практики усного та писемного мовлення) простежте, які припускаються помилки, пов’язані з інтерференцією. Запропонуйте власне припущення причин їх виникнення, шляхів усунення.

Nulla dies sine linea: Написання тез або есе.

• Напишіть есе за результатами спостереження.

C ogito ergo sum: Систематизація інформації.

• Дайте визначення категоризації, обгрунтуйте її місце в процесі вивчення іноземної мови (Див. додатково: Фрумкина Р.М. Психолингвистика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – С. 87-91).

• Підберіть приклади категоризації наступних видів (рідною та іноземною мовами):

  • частина-ціле

  • частина пари

  • один-багато

  • зв’язок за функцією

• Знайдіть значення наведених англійських слів (використовуйте словники та лінгвокраїнознавчі довідкові матеріали). Визначте, чи відповідають їм семантичні лакуни в російській та українській мовах:

  • toe

  • lunch

  • watch / clock

  • Big Ben

  • chucs

  • toad-in-the-hole

  • daisy-cutter

  • childe

  • foolscap

  • grandparents

  • cousin

• Підберіть власні приклади лексичних одиниць, що є для іншої мови семантичними лакунами (на прикладі російської, української та іноземної мов).

T ertium non datur?: Формування та обґрунтування власної позиції.

• Самостійно складіть перелік явищ, назви яких найчастіше стають лакунами і викликають складнощі під час перекладу. Обґрунтуйте точку зору, наводячи приклади.

C ogito ergo sum: Тест.

Перевірте засвоєння матеріалу за допомогою тесту.

1. Результатом використання герменевтичних процедур в сфері освіти є

   1. розуміння

   2. інтерпретація

   3. дослідження

2. Принцип формування мовної особистості за моделлю „одна особа – одна мова” запропоновано

   1. Г. Почепцовим

   2. Н. Гальсковою

   3. Н. Імедадзе

3. Розподіліть фактори формування мовної особистості

   1. Первинна мовна особистість 1. визначення інваріантів

   2. Вторинна мовна особистість 2. свідоме засвоєння структури

3. формується спонтанно

4. засвоєння кодифікованої літературної мови

5. засвоєння культури через досвід

4. Визначте категорії, що відповідають семіотичним особливостям розмовного мовлення

   1. Конситуативність

   2. Підготовленість

   3. Синкретизм

   4. Невимушеність

5. Визначте, які це твердження (істинні чи хибні – „+” / „-”):

   1. Лакуни визначаються шляхом зіставлення механізмів означення в різних мовах.

   2. Категоризація передбачає визначення характеристик предмета.

   3. Лакуни – це поняття, що існують лише як об’єкт думки.

   4. Узагальнення є операцією, що результує у встановленні відношень „член категорії – категорія як ціле”.

6. Вивчення іноземної мови в інституті іноземних мов спрямоване на формування рівня

   1. первинної мовної особистості з відповідної мови

   2. автономного асиметричного білінгвізму

   3. сумісного симетричного білінгвізму

   4. сумісного асиметричного білінгвізму

КЛЮЧІ: 1. a 2. c 3. a 3,5; b 1,2,4 4. a, c, d 5. a+, b-, c-, d+ 6. b