Едвард Сепір. Статус лінгвістики як науки

«...Язык – это в первую очередь продукт социального и культурного развития, и воспринимать его следует именно с этой точки зрения. Его регулярность и формальное развитие, безусловно, основываются на биологических и психологических предпосылках. […] Языкознание лучше всех других социальных наук демонстрирует своими фактами и методами, несомненно более легко устанавливаемыми, чем факты и методы других дисциплин, имеющими дело с социализированным поведением, возможность подлинно научного изучения общества, не подражая при этом методам и не принимая на веру положений естественных наук…»

Едвард Сепір. Граматист та його мова.

«...В немецком и французиком язиках мы вынуждены присвоить „камню” категорію рода […]; в языке чиппева мы не можем выразить соответствующую мысль без указания того внешне несущественного для нас факта, что камень является неодушевленным объектом. Если мы считаем род существенным, то русские могут удивляться тому, почему мы полагаем необходимым каждый раз указывать, воспринимается камень или другой объект сходного рода как определенный или неопределенный, т.е. почему имеет значение различие между the stone и a stone. “Stone falls”звучит вполне хорошо для Ленина, как вполне хорошо это звучало для Цицерона…»

«...Можно было бы до бесконечности приводить примеры несоизмеримости членения опыта в разных языках. Это привело бы нас к общему выводу об одном виде относительности, которую скрывает от нас наше наивное принятие жестких навыков нашей речи как ориентиров для объективного понимания природы опыта. Здесь мы имеем дело с относительностью понятий или, как ее можно назвать по-другому, с относительностью формы мышления…»

Бенджамін Уорф. Відношення норм поведінки та мислення до мови.

«...Вероятно, большинство людей согласится с утверждением, что принятые нормы употребления слов определяют некоторые формы мышления и поведения; однако это предположение обычно не идет дальше признания гипнотической силы философского и научного языка, с одной стороны, и модных словечек и лозунгов – с другой. […] Мы должны признать влияние языка на различные виды деятельности людей не только в особых случаях употребления языка, сколько в его постоянно действующих общих законах и в повседневной оценке им тех или иных явлений…»

2. За виданням: Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика: Пособие для студентов гуманит. вузов и учащихся лицеев. – 2-е изд., испр. – М.: Аспект Пресс, 2000. – С. 63.

«...Убеждение в том, что люди видят мир по-разному – сквозь призму своего родного языка, лежит в основе теории «лингвистической относительности» Э.Сепира и Б. Уорфа. Они стремились доказать, что различия между «среднеевропейской» (западной) культурой и иными культурными мирами (в частности, культурой североамериканских индейцев) обусловлены различиями в языках. […] Однако доказать эту «удивительно красивую», как писал о теории лингвистической относительности Ю.Д. Апресян, трудно…»

Nulla dies sine linea: Написання тез або есе.

• Проаналізуйте картини світу, запропоновані російською / українською мовами та іноземною мовою, що вивчається.

• Наведіть приклади явищ, що ілюструють різне сприйняття деяких аспектів дійсності носіями цих мов.

• Співвіднесіть змістову та формальну сторони іменників та дієслів мов, які аналізуються. Особливу увагу зверніть на наступні лінгвістичні категорії:

  • категорію роду

  • категорію часу

  • категорію виду

  • Напишіть есе за результатами міні-дослідження. Зробіть власні висновки, висловіть своє відношення до теорії „лінгвістичної відносності”.

C ogito ergo sum: Тест.

Перевірте засвоєння матеріалу за допомогою тесту.

1. Визначте, які це твердження (істинні чи хибні – „+” / „-”):

   1. Спілкування спрямоване на обґрунтування власної точки зору.

   2. Наукова практика передбачає чітке дотримання комунікативних максим.

   3. Сфера спілкування потребує використання специфічних систем символів.

   4. Наукова практика спирається на усталений термінологічний апарат.

   5. У спілкуванні мовлення є узуальним, максимально наближеним до мови.

2. Маргінальні поняття утворюються:

   1. внаслідок інтеграції наук

   2. коли слово виходить із повсякденного вжитку

   3. якщо немає реалій, що їм відповідають

3. Поєднайте відповідні сфери та визначення

   1. Побутова мова 1. точна, однозначна

   2. Наукова мова 2. експресивна

3. акцент на встановленні зв’язків між явищами

4. виконує комунікативну функцію

5. позбавлена емоційного забарвлення

6. витікає зі спільної діяльності людей в освоєнні світу

4. Яким шляхом відбулась „міграція” терміну „ХВИЛЯ”?

   1. зміни у ціннісних орієнтирах

   2. перетворення онтологічного статусу терміна на гносеологічний

   3. панування течій, що пропонують певний слововжиток

5. Референція передбачає таку операцію / операції:

   1. Сприйняття гештальту

   2. Встановлення зв’язку знак-значення

   3. Перехід термінів з однієї сфери в іншу

   4. Порівняння понять

   5. Формування мовної вартості слова

6. Сутність гіпотези „лінгвістичної відносності” полягає в тому, що

   1. структура мови формує дійсність

   2. структура мови є не абсолютною, а відносною

   3. структура мови відбиває картину світу

   4. структуру мови може зрозуміти тільки лінгвіст

КЛЮЧІ 1: a-, b-, c-, d+, e- 2a 3: a2, 4, 6; b1, 3, 5 4b 5b, e 6c