
- •1. Що може дати Вам цей електронний навчальний посібник
- •2. Структура курсу і рекомендації по користуванню електронним навчальним посібником
- •3. Про викладачів-консультантів
- •4. Література, що рекомендується для вивчення курсу
- •Економіка і нормування праці
- •Тема 1 Об’єкт, предмет, завдання і методологічні основи економіки праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 2 Трудові ресурсі і трудовий потенціал суспільства.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 3 Зайнятість та безробіття в системі трудових відносин.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 4 Внутрішній ринок праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 5 Регулювання організаційно – економічних відносин в організації.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 6 Продуктивність і ефективність праці.
- •1. Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 7 Тарифна система заробітної плати.
- •1. Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 8 Витрати на персонал і заробітна плата.
- •Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 9 Планування соціального розвитку організації.
- •Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 10 Аналіз і планування праці на підприємстві.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 11 Аналіз, звітність і аудит у сфері праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 12 Сутність значення і об’єкти нормування праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 13 Аналіз трудового процесу і затрат робочого часу.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 14 Методи нормування і способи встановлення норм.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 15 Нормативи і норми затрат праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Групування норм за призначенням
- •Групування норм за видами затрат часу
- •Групування норм за сферою поширення
- •Групування норм за періодом дії
- •Групування норм за ступенем деталізації
- •Деталізовані норми
- •Укрупнені норми
- •Групування норм за методом їх обґрунтування
- •Порядок вибору параметрів режимів різання
- •Міжремонтне обслуговування технологічного устаткування
- •Налагоджування технологічного устаткування
- •Контроль якості продукції
- •Планово-запобіжний ремонт устаткування
- •Ремонт технологічного оснащення
- •Транспортні та вантажні роботи
- •Норма часу на розроблення перспективного плану підвищення продуктивності праці
- •Тема 16 Організація нормування праці на підприємстві.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
Тема 11 Аналіз, звітність і аудит у сфері праці.
Анотація: в цій темі Ви ознайомитесь із сутністю економічного аналізу і аудиту у сфері праці, значенням економічного аналізу і аудиту в трудовій сфері, напрямами, етапами, і методами проведення аудиту в сфері праці, ефективністю аудиту, звітністю з питань праці.
Питання теми:
Сутність економічного аналізу і аудит у сфері праці.
Значення економічного аналізу і аудиту в трудовій сфері.
Напрями проведення аудиту в сфері праці.
Етапи проведення аудиту в сфері праці.
Методи проведення аудиту в сфері праці.
Ефективність аудиту.
Звітність з питань праці.
Література:
1. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. – К.: “Знання-Прес”, 2000. – 313 с.
2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Підручник.- К.: Знання, 2004.-535 с.
3. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.
4. Тимош І.М. Економіка праці: Навч. посібник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 347 с..
Основні категорії і поняття.
Аудит в трудовій сфері — це система заходів, що періодично проводиться щодо збору інформації, її аналізу і оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці і регулювання соціально-трудових відносин.
2. Методичні вказівки до вивчення теми.
Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, що пов'язана з дослідженням взаємопов'язаних економічних процесів, які складаються під впливом об'єктивних економічних законів і факторів суб'єктивного характеру; з науковим обґрунтуванням бізнес-планів та об'єктивною оцінкою їх виконання; з виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним виміром їх дії; з розкриттям тенденцій, пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів; з узагальненням передового досвіду, з прийняттям оптимальних управлінських рішень.
Економічний аналіз є важливою складовою науково обґрунтованого планування, регулювання та управління, при цьому перехід до ринкових відносин ще більше посилює їх значення для успішного господарювання.
Економічний аналіз у сфері праці виконує ряд завдань: забезпечення об'єктивної оцінки використання робочої сили та продуктивності праці; виявлення чинників та кількісного виміру їх впливу на зміну трудових показників; розробка рекомендацій з покращання використання робочої сили в напрямку підвищення продуктивності праці.
Економічний аналіз лише в комплексі з перевіркою, ревізією може забезпечити найглибше проникнення в ті чи інші господарські проблеми та надати всебічно обґрунтовані висновки та пропозиції.
Окрім перевірки фінансово-господарської діяльності, обґрунтованості собівартості продукції та послуг, реалізації продукції аудит передбачає комплексний аналіз господарської діяльності, що включає також аналіз соціально-трудових відносин та їх відповідності критеріям чинного законодавства.
Метою аудиту у сфері праці є виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунення. Персонал — головний предмет та об'єкт аудиту в трудовій сфері, а сам аудит виступає як незалежний аналіз системи соціально-трудових показників.
Значення аудиту в трудовій сфері проявляється в такому:
1. Аудит дає змогу впевнитися у відповідності діяльності підприємства з управління персоналом і стратегії його розвитку, а також регламентації соціально-трудових відносин законам, правилам, інструкціям, які визначають цю діяльність.
2. За результатами аудиту праці можуть бути визначені напрямки для встановлення, зміни або вдосконалення стандартів.
3. Аудит сприяє кадровим змінам, які покращують якісний склад персоналу, — просуванню перспективних працівників і розвитку творчої активності.
4. Аудит дає змогу підвищити роль кадрової служби, наблизити її діяльність до цілей і завдань підприємства, загострити її увагу на найактуальніших питаннях.
Класичний набір аудиторських перевірок може включати в себе аналіз: результативності та ефективності використання і функціонування персоналу з погляду його потенціалу; рівня організації праці; динаміки продуктивності праці; стану нормування праці та впливу конкретних норм на зростання виробітку; ефективність використання робочого часу; досконалість соціально-трудових відносин; ефективність систем оплати і форм стимулювання праці та інших важливих для конкретного підприємства напрямків у сфері праці.
Аудит здійснюється за планом та має такі основні етапи: підготовчий, збір інформації, аналіз і обробка інформації та оцінка ефективності аудиторської перевірки.
Підготовчий етап аудиторської перевірки передбачає розробку внутрішньо фірмового документа (наказ, розпорядження), а також плану представлення та програм розгляду інформації, що аналізується.
Наступний етап аудиторської перевірки — збір інформації. Тут використовуються такі основні джерела інформації.
· Закони та інструкції.
· Показники у сфері праці.
Джерелом внутрішньої інформації є документація та звіти, у тому числі дані про рух персоналу підприємства, опис видів робіт і специфікацій, дані про витрати на набір та звільнення, навчання кадрів, анкети.
Далі в процесі аудиту здійснюється обробка та аналіз інформації.
Залежно від цілей аудиту використовується велика кількість методичних прийомів аудиту в соціально-трудовій сфері, зокрема такі: порівняння (зіставлення досліджуваного рівня з нормативною базою, даними за попередній період цього підприємства чи аналогічних підприємств); групування (розкриття характеристик явища через групування та порівняння цих груп); аналіз (вивчення за елементами — дослідження впливу окремих чинників на об'єкт); деталізація (поділ узагальнених показників на окремі за певними ознаками); зведення (форма узагальненого представлення різноманітних показників для оцінки певного процесу); експертні оцінки (висновки та оцінки спеціалістів з окремого питання чи об'єкта); статистичний аналіз (складання статистичних таблиць, рядів, використання статистичних методів, формул).
Після завершення перевірки проводиться аналіз даних та формування рекомендацій щодо удосконалення організації праці, соціально-трудових відносин на підприємстві, планування і розробка заходів з реалізації рекомендацій.
Ефективність аудиту може виражатися в економічній формі, соціально-економічній, соціально-психологічній або являти собою їх комплекс. Ефективність може бути прямою або непрямою, з чітко визначеними часовими межами або без.
Аудит у сфері праці може бути використаний для кадрових змін у колективі. Якщо організація хоче бути конкурентоспроможною, вона повинна періодично проводити кадрові зміни. Аудит допомога с. керівникам виявити приховані переваги і недоліки працівників, визначити, наскільки велика різниця між реальними та очікуваними умовами праці та її оплати. Для впливу на ефективність підприємства важливим елементом аудиту є оцінка діяльності
служб управління персоналом. Аудит у сфері праці дає змогу підвищити прибутковість підприємства за рахунок виявлення резервів організації соціально-трудових відносин на підприємстві. |
Найширшу та достовірну інформацію про результати впровадження програм з праці, управління і розвитку персоналу надає державна статистична звітність підприємств з питань праці. Вона формується на основі звітів установлених форм, які підприємства незалежно від форм власності та господарювання зобов'язані подавати в установлені терміни до управління статистики місцевості, де підприємство зареєстроване (головного управління статистики в АР Крим, обласного (районного, міського) органу державної статистики). У регіональних управліннях статистики ця звітність акумулюється, аналізується і узагальнені результати подаються до Держ-комстату України та Міністерства праці та соціальної політики України, яке використовує ці дані для планування і координації роботи з управління соціально-трудовими процесами в країні. Державна статистична звітність підприємств з питань праці складається з статистичної звітності про працю, про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати та про використання робочого часу.