- •1. Що може дати Вам цей електронний навчальний посібник
- •2. Структура курсу і рекомендації по користуванню електронним навчальним посібником
- •3. Про викладачів-консультантів
- •4. Література, що рекомендується для вивчення курсу
- •Економіка і нормування праці
- •Тема 1 Об’єкт, предмет, завдання і методологічні основи економіки праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 2 Трудові ресурсі і трудовий потенціал суспільства.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 3 Зайнятість та безробіття в системі трудових відносин.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 4 Внутрішній ринок праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 5 Регулювання організаційно – економічних відносин в організації.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 6 Продуктивність і ефективність праці.
- •1. Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 7 Тарифна система заробітної плати.
- •1. Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 8 Витрати на персонал і заробітна плата.
- •Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 9 Планування соціального розвитку організації.
- •Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 10 Аналіз і планування праці на підприємстві.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 11 Аналіз, звітність і аудит у сфері праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •2. Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 12 Сутність значення і об’єкти нормування праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 13 Аналіз трудового процесу і затрат робочого часу.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 14 Методи нормування і способи встановлення норм.
- •Основні категорії і поняття.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •Тема 15 Нормативи і норми затрат праці.
- •Основні категорії і поняття.
- •Групування норм за призначенням
- •Групування норм за видами затрат часу
- •Групування норм за сферою поширення
- •Групування норм за періодом дії
- •Групування норм за ступенем деталізації
- •Деталізовані норми
- •Укрупнені норми
- •Групування норм за методом їх обґрунтування
- •Порядок вибору параметрів режимів різання
- •Міжремонтне обслуговування технологічного устаткування
- •Налагоджування технологічного устаткування
- •Контроль якості продукції
- •Планово-запобіжний ремонт устаткування
- •Ремонт технологічного оснащення
- •Транспортні та вантажні роботи
- •Норма часу на розроблення перспективного плану підвищення продуктивності праці
- •Тема 16 Організація нормування праці на підприємстві.
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
Тема 9 Планування соціального розвитку організації.
Анотація: в цій темі Ви ознайомитесь із сутністю, основними положення- ми, цілями плану соціального розвитку колективу та етапи його розробки.
Питання теми:
Сутність, основні положення цілі і завдання плану соціального розвитку колективу.
Етапи розробки плану соціального розвитку колективу.
Література:
1. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. – К.: “Знання-Прес”, 2000. – 313 с.
2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Підручник.- К.: Знання, 2004.-535 с.
3. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.
4. Тимош І.М. Економіка праці: Навч. посібник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 347 с..
Основні категорії і поняття.
Соціальний розвиток колективу — це процеси соціалізації кожного та всього колективу, які дають змогу регулювати та врівноважувати інтереси особистості, колективу та всього суспільства.
Мета планування — підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок соціальних чинників, створення умов для повнішого задоволення потреб працівників та для розвитку членів колективу.
2. Методичні вказівки до вивчення теми.
Планування соціального розвитку колективу (соціальне планування) є системою методів планомірного управління розвитком трудового колективу підприємства, цілеспрямованого регулювання соціальних процесів та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на рівні підприємства.
Соціальному плануванню на підприємстві має передувати комплекс соціологічного дослідження трудового колективу, метою якого є аналіз соціальної ситуації, виявлення її слабких місць та визначення напрямків удосконалення. Далі розробляється план соціального розвитку трудового колективу — сукупність науково обґрунтованих заходів, завдань, показників зі всього комплексу соціальних проблем, реалізація яких сприятиме найефективнішому функціонуванню трудового колективу підприємства.
В умовах ринку план соціального розвитку колективу має бути обов’язковим розділом оперативних і перспективних планів підприємств.
У плані соціального розвитку колективу повинно бути передбачено:
- планування розвитку персоналу;
- поліпшення умов праці та охорони здоров’я;
- розвиток матеріально-технічної бази соціальної сфери;
- заходи щодо забезпечення культурно-побутового обслуговування населення.
Основними цілями і завданнями планування соціального розвитку колективу є:
- розробка системи соціальних заходів, що сприяють підвищенню ефективності використання трудового потенціалу працівників; - вибір таких управлінських рішень, які найбільш відповідають розвитку персоналу; - удосконалення соціальної, професійної та кваліфікаційної структури працівників;
- удосконалення соціальних відносин в трудовому колективі;
- покращення умов праці;
- насичення праці творчими елементами з метою підвищення вимог до якості робочої сили та здійснення на цій основі цілеспрямованої роботи щодо подальшого розвитку персоналу;
- заохочення усіх видів трудової і соціальної активності працівників, залучення їх до управління;
- розширення можливостей для більш повного задоволення культурних, побутових та матеріальних потреб працівників.
План соціального розвитку колективу доцільно розробляти відповідно до напрямів соціальної діяльності підприємства та з урахуванням законодавства України щодо:
- дотримання встановлених правил і норм охорони праці, техніки безпеки, вимог виробничої санітарії;
- підвищення кваліфікації і поліпшення умов праці та побуту персоналу;
- розвитку матеріально-технічної бази соціальної сфери і створення умов для здорового побуту, відпочинку працівників та їхніх сімей;
- турботи про ветеранів війни і праці, пенсіонерів, інвалідів і дітей;
- сприяння ефективній роботі шкіл, навчальних та лікувальних закладів.
Розробка планів соціального розвитку колективу повинна передбачати не тільки обґрунтування відповідних соціальних показників, але й їх узгодження з основними показниками бізнес-плану підприємства. Така комплексність надасть соціальному плану цілеспрямованості, об’єктивності, логічності та обґрунтованості.
Планування соціального розвитку колективу забезпечить зростання його дієвості, підвищення ефективності управління персоналом і конкурентоспроможності підприємства на ринку.
Зведений план соціального розвитку повинен складатися з таких розділів:
1. Удосконалення соціальної структури колективу.
2. Поліпшення умов праці і турбота про здоров’я працівників.
3. Удосконалення оплати праці і побутових умов працівників.
4. Задоволення потреб духовного і фізичного розвитку членів колективу.
5. Розвиток суспільної активності працівників та удосконалення соціальних відносин у колективі.
Перший розділ плану повинен включати такі показники соціально-демографічної і професійно-кваліфікаційної структури колективу організації: чисельність усіх працівників (загальна і за професіями), у тому числі ІТП та АУП; розподіл працівників за віком і статтю, стажем роботи в організації; кількість робітників, які мають другу спеціальність тощо. Тут визначають і необхідність змін у структурі, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, намічають заходи щодо стабілізації колективу, спрямовані на зменшення плинності кадрів. Вивчають причини незадоволеності окремих працівників умовами праці і побуту, причини порушень трудової дисципліни; намічають заходи щодо їх усунення тощо.
У другий розділ плану соціального розвитку колективу включають такі питання:
поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;
скорочення виробничого травматизму;
розробка заходів щодо профілактики і зниження професійної та загальної захворюваності;
встановлення раціонального режиму роботи;
організація перевезень працівників до місця роботи і назад;
поліпшення умов праці жінок (зокрема багатодітних) та підлітків;
У третьому розділі розглядають такі питання:
поліпшення естетики на робочих місцях;
поліпшення матеріального становища працівників;
використання економічного стимулювання;
удосконалення системи матеріального і морального стимулювання;
поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників організації
У четвертому розділі розглядають такі питання:
розвиток винахідництва і раціоналізації;
стимулювання творчості членів колективу;
удосконалення культурно-масової роботи;
розвиток спорту і фізичної культури тощо.
Останній розділ плану соціального розвитку колективу пов’язаний з вихованням свідомого ставлення до праці; залученням працівників у суспільні форми управління виробництвом, розвитком конкуренції, підвищенням дисципліни праці, удосконалення відносин у колективі, взаємин адміністрації і робітників тощо.
Розробка плану соціального розвитку здійснюється у декілька етапів:
Розробка соціального паспорту колективу.
Визначення цілей і завдань соціального розвитку.
Розробка проекту плану соціального розвитку.
Розробка планових показників соціального розвитку та заходів з їх виконання.
Задля здійснення планування та управління соціальним розвитком трудового колективу необхідна його кількісна оцінка за певною системою критеріїв та показників, включаючи оцінку впливу на працівників виробничої сфери, оцінку можливостей особистого розвитку працівників, оцінку розвитку соціальної інфраструктури підприємства, оцінку роботи щодо соціального розвитку трудового колективу.
Аналіз кількісних показників соціального розвитку дає змогу оцінити ефективність плану соціального розвитку, яка може бути економічною та соціальною. Економічна ефективність проявляється у зростанні продуктивності праці, підвищенні якості продукції та зниженні її собівартості, підвищенні рентабельності виробництва; соціальна ж ефективність — у вдосконаленні соціальної структури трудового колективу, підвищенні соціального статусу та культурного рівня його членів, у раціональному використанні вільного часу, зростанні добробуту членів колективу, зростанні прихильності працівників до підприємства.
