3. Навчальна програма курсу «Риторика». Вступ.

Курс «Риторика» виступає синтетичною дисципліною, теоретична основа якої ґрунтується на різних лінгвофілософських аспектах мовної діяльності й характеризується власною об’єктивною логікою розвитку. Її проблематика сформувалася в точці перетину таких фундаментальних наук як: філософія, логіка й лінгвістика. Вивчення даної дисципліни є особливо актуальним для студентів, адже вона сприяє формуванню здатності об'єктивно й адекватно оцінювати факти і події, що є відображенням сучасних соціокультурних трансформацій. Серед головних тем можна виділити наступні: «архітектоніка слова» - розкриває неточність і двозначність мовленнєвих форм; «диспозиціональність психіки» - показує взаємозалежність між психікою людини та її лінгвістичними можливостями. Мова як «діяльність» постає зразком для розуміння психіки, що є особливим видом діяльності; «логіка понять» - розглядає питання про концептуальні взаємозв’язки, які притаманні лінгвістичному вираженню процесів психічної діяльності; «конструктивність» - формує здатність критичного осмислення різних варіантів номінативної теорії значення. Критичний підхід дозволяє вийти за межі традиційних уявлень про останнє, яке розуміють в якості об’єкту, що позначається знаками; «комунікативний аспект мови» - розглядає «класичне» поняття істини та його логіко-семантичний еквівалент – поняття – «істинних висловлювань»; «концептуальність» - розкриває внутрішні смислові відношення, що складають основу «глибинної граматики», презентує систему прийомів і способів використання слів та виразів у мовленні; «орієнтація на правила» - формує здатність користуватися правилами і законами формальної логіки; «мовні форми» - виявляють систему лінгвістичних і нелінгвістичних дій, які розглядають в якості базису культури; «розуміння» - формує здатність виявляти в процесі використання слів і висловлювань, які підпорядковуються правилам, певну мовну гру; «практика» - сприяє формуванню умінь і навичок у сфері риторичної майстерності й застосуванню їх на практиці.

В результаті студент повинен:

Знати:

• в чому полягають теоретичні засади риторики;

• як впливають на слухача психогенні компоненти мовлення;

• форми аргументації в риториці й структуру мовлення;

• види промов та основні комбінації застосування голосу, інтонації, жестів, пауз, міміки;

• правила використання основних тропів, фігур мовлення, а також постулатних формул.

Уміти:

• застосовувати техніку мовлення на практиці;

• презентувати промову для різних категорій слухачів;

• відчувати настрій аудиторії та визначати професіональний та культурний рівень останньої.

Змістовний модуль І: Теоретичний та практичний аспекти риторики.

Тема 1: ( 4 год.) Мова як середовище людського досвіду. «Онтологічний поворот» у мові. Риторика як філософська наука.

1. Мова як середовище людського досвіду.

2. Вербальність та невербальність засобів спілкування.

3. Риторика як наука та як мистецтво. Прикладні аспекти риторики. Предмет і основні задачі риторики.

4. Риторика в системі наук.

На самостійну роботу:

1. Мислення і мова. «Онтологічний поворот» у мові.

2. Риторика та філософія, семіотика, психологія, психолінгвістика, лінгвістика, філософія політики, етика, логіка, акторська майстерність, літературознавство, історія, соціологія, сфера комунікації тощо.