Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

А.Ф. Гойко, К.В. Ізмайлова,

О.С. Гриценко, Ю.О. Гриценко, О.Ю. Бєлєнкова

Складання кошторисної документації

за допомогою укрупнених показників

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів

Київ 2010

УДК 69.003.1 (083)

ББК 65.9 (4 УКР) 31

Г-59

Рецензенти: Федоренко В.Г., доктор економічних наук, професор

Бондаренко Є.В., доктор економічних наук, професор

Губень П. І., начальник Управління ціноутворення, експертизи та контролю вартості будівництва Мінрегіонбуду України

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України № від 2010).

Гойко А.Ф., Ізмайлова К.В. та ін.

Г - 59 Складання кошторисної документації за допомогою укрупнених показників: Навчальний посібник. – К.: КНУБА, 2010. – 144 с.

Викладено методику складання інвесторської кошторисної документації в дипломних і курсових проектах з використанням укрупнених показників вартості будівництва. Методика відповідає чинним ДБН «Правила визначення вартості будівництва» і передбачає використання програмного продукту середовища MS Excel, що був створений авторським колективом. Наведений наскрізний приклад складання кошторисної документації.

Призначений для студентів усіх спеціальностей напряму 0921 «Будівництво».

УДК 69.003.1 (083)

ББК 65.9 (4 УКР) 31

© А.Ф. Гойко, Є.В. Ізмайлова, О.С. Гриценко, Ю.О. Гриценко,

О.Ю. Бєлєнкова, 2010

© КНУБА, 2010

Вступ

Система ціноутворення в будівництві, введена в Україні з 1 січня 2001 р., містить у собі кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва¹. Планування капітальних вкладень, розподіл фінансування, проведення тендерів у будівництві здійснюється на підставі кошторисної вартості, що визначається в складі інвесторської кошторисної документації [6].

Основні правила визначення вартості будов (об'єктів) встановлюються державними будівельними нормами ДБН Д.1.1-1-2000 і носять обов'язковий характер для будівництва із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється договором.

Інвесторська кошторисна документація – це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записів до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.

Кошторисні нормативи – це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об’єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони слугують для визначення вартості будівництва. Кошторисні нормативи за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені.

Елементні кошторисні нормативи:

• ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (РЕКН) (ДБН Д.2.2 – 99);

• ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування (РЕКНМУ) (ДБН Д.2.3 – 99);

• ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (РЕКН_р) (ДБН Д.2.4 – 2000);

• ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи (РЕКН_рв) (ДБН Д.2.5 – 2001);

• ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи (РЕКН_пн) (ДБН Д.2.6 – 2000);

• ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів (РКНЕМ) (ДБН Д.2.7 – 2000);

Укрупнені кошторисні нормативи (УРКН):

• на будівлі і споруди в цілому;

• на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

Визначення вартості будівництва за допомогою елементних кошторисних нормативів вимагає значних розрахунків та відповідний термін. Для прийняття рішень на стадіях техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), або техніко-економічних розрахунків (ТЕР) інвестицій державні будівельні норми передбачають застосування укрупнених показників вартості будівництва.

У посібнику (згідно з п.1.2.6.2 [1]) запропоновано складати кошторисну документацію в дипломних і курсових проектах за допомогою укрупнених показників вартості будівництва. Наведено склад та види інвесторської кошторисної документації, розглядається порядок складання локальних та об’єктних кошторисів, а також складання зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва.

Теоретичний матеріал доповнюється додатками, а саме:

– усередненими показниками (згідно з [1]) для визначення вартості людино-години, ліміту коштів на додаткові витрати при виконані робіт у зимовий та літній періоди, розміру кошторисного прибутку, розміру коштів на покриття ризиків;

– прикладом складання кошторисної документації для будівництва;

– укрупненими показниками кошторисних прямих витрат на загально-будівельні роботи, внутрішні санітарно-технічні роботи, внутрішні електромонтажні і слабкострумні мережі, придбання і монтаж технологічного обладнання, а також укрупненими показниками деяких витрат до глав 1, 3-7 зведеного кошторисного розрахунку.

1. Система ціноутворення в будівництві

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів (схема наведена на рис.1.1).

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. Кошторисна норма – сукупність ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин та механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкції), встановлена на прийнятий вимірювач будівельних або монтажних робіт. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати вартості будівництва.

Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються не за нормами, а розрахунково.

До таких витрат належать:

– загальновиробничі витрати;

– кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;

– додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

– додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більше ніж +27⁰С;

– витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;

• витрати на підготовку експлуатаційних кадрів;

• витрати на проектні та вишукувальні роботи;

• кошторисний прибуток;

Придбання технологічного

обладнання

Інші види робіт

– кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, що відносяться до будівельно-монтажних робіт;

– кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

– кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Інвесторська кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд – це прогнозована вартість будівельної продукції (В_б), яка складається з наступних елементів:

В_б = В_б.р. + В_м.у. + В_у + З_і.в.,

де В_б.р – вартість будівельних робіт;

В_м.у – вартість робіт по монтажу технологічного устаткування;

В_у – вартість основного і додаткового технологічного устаткування;

З_і.в – інші витрати (утримання служби замовника, підготовка експлуатаційних кадрів, проектно-вишукувальні роботи тощо).

Наведений розподіл відповідає групуванню робіт зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.

У практиці обліку і планування будівельні і монтажні роботи об’єднані в одну статтю “Будівельно-монтажні роботи”. Таким чином, інвесторська кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (В_бмр) складається:

В_бмр = ПВ + ЗВ,

де ПВ – прямі витрати; ЗВ – загальновиробничі витрати.

Прямі витрати враховують у своєму складі: заробітну плату робітників; вартість матеріалів, виробів, конструкцій; вартість експлуатації будівельних машин та механізмів.

Загальновиробничі витрати  це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт і необхідні для створення загальних умов будівельного виробництва, його організації, управління й обслуговування.

Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб’єктний склад або місце його передачі до монтажу (див. дод. 4 та 18).

Складовими кошторисної вартості устаткування є:

• відпускні ціни;

• вартість запасних частин;

• вартість тари, упаковки і реквізиту;

• транспортні витрати;

• витрати на комплектацію;

• заготівельно-складські витрати.

На відшкодування інших витрат включаються кошти на:

• ведення будівельно-монтажних робіт у зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не обігріваються, при температурі зовнішнього повітря нижче 0⁰С;

• виконання будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більше ніж +27⁰С;

• утримання служби замовника і авторський нагляд;

• підготовку експлуатаційних кадрів;

• проектні та вишукувальні роботи.

Вартість будівництва визначається:

- на стадії проектування - кошторисна вартість будівництва в складі інвесторської кошторисної документації;

- на стадії визначення виконавця робіт (проведення тендеру) - ціна тендерної пропозиції претендента (договірна ціна, яка може встановлюватися твердою, динамічною, періодичною [1, п. 3.3.3]);

- на стадії проведення взаєморозрахунків - уточнюються окремі вартісні показники, визначені на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Вартість будівництва, обчислена на стадії складання проектно-кошторисної документації (інвесторський кошторис), використовуватиметься замовником (інвестором) при визначенні необхідних для будівництва коштів, аналізу складових вартості при розгляді тендерних пропозицій та проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи.

Претендентам на виконання робіт передаються необхідні проектні документи, перелік робіт із зазначенням фізичних обсягів робіт та відомість ресурсів. На основі цих документів і будуть готуватися тендерні пропозиції.

Ціна тендерної пропозиції – ціна, за яку підрядник згоден виконати замовлення; розраховується на підставі нормативної потреби у ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту замовлення, та поточних цін по них.

Замовник при погодженні договірної ціни ретельно розглядає її складові, звіряє вартість матеріальних ресурсів із цінами на них виробників у регіоні і узгоджує їх тільки при підтвердженні відповідними обґрунтуваннями та розрахунками. До таких випадків відносяться технологічні умови здійснення будівництва, а також особливі умови до технічних характеристик матеріалів, виробів і конструкцій.

Договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна на будівництво об'єкту формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником і є невід'ємною частиною договору підряду.

Договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та періодичними.

Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо:

а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;

б) в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

в) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту);

г) уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника, або з його вини, якщо це спричинило додаткові витрати підрядника;

д) зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;

е) істотного зростання (у розмірі визначеному сторонами) або зменшення після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також на послуги, що надаються йому третіми особами;

Приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у [1, п. 3.3.3.2].

Якщо в договірній ціні підрядник при обчисленні маси прибутку врахував трудовитрати на перевезення матеріальних ресурсів власним автомобільним транспортом, виготовлення окремих матеріальних ресурсів власними силами та виконання будівельно-монтажних робіт власною будівельною технікою, а при виконанні робіт це не відбулося або відбулося частково, у цьому випадку маса прибутку також уточнюється виходячи з фактичних умов виконання будівельно-монтажних робіт.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічної, так і твердої договірних цін.

Особливість такої ціни полягає в тому, що на обсяги робіт, які плануються на визначений період, як правило, це річний план, встановлюється тверда договірна ціна (фіксована частина ціни). Формування та застосування фіксованої частини періодичної договірної ціни провадиться за правилами як для твердої договірної ціни.

По закінченні періоду, в якому діяла тверда ціна в складі періодичної договірної ціни, вартість залишків робіт може уточнюватися з подальшим встановленням твердої ціни на весь залишок або його частину.

При погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє вартість матеріальних ресурсів, яка не повинна перевищувати мінімальних цін, зареєстрованих в Мінекономіки. 

Після погодження договірної ціни складається договір на виконання робіт. У договорі зазначається документ, покладений в основу визначення вартісних показників; позначається вид договірної ціни: тверда, динамічна або періодична; порядок та терміни її уточнення; умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт; гарантії замовника та підрядника тощо.