9. Методика активізації навчального процесу

Для активізації навчального процесу та виконання навчально-пізнавальної діяльності студентів використовуються:

проблемні лекції;

участь студентів у науково-дослідній роботі;

семінари — "круглі столи";

семінари-дискусії;

"мозкові атаки";

кейси;

рольові ігри тощо.

10. Система поточного і підсумкового контролю (контрольні заходи, критерії оцінки знань)

Оцінювання знань студентів здійснюється як за п’ятибальною шкалою, так і за шкалою ЕСТ5 (100-бальною).

1. Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та має на меті перевірку рівня підготовленості студента до конкретної роботи, а також рівня та якості виконання робіт.

З поточного контролю знань за семінарські заняття студент може набрати максимально 20 балів.

Кількість набраних на семінарських заняттях балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 4. Студент вважається таким, що має позитивну семестрову середню арифметичну оцінку з семінарських занять, якщо він набрав 12 і більше балів.

Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3) отриманих студентом протягом семестру позитивних оцінок ("відмінно", "добре", "задовільно") на цих заняттях на їх кількість.

Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка не виставляється до їх відпрацювання.

Студент, який на час виставлення семестрової середньої арифметичної оцінки з практичних (семінарських) занять має незадовільні оцінки чи невідпрацьовані пропущені заняття, отримує з поточного контролю нуль балів.

Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського заняття.

Студент, який із поточного контролю знань отримав нуль балів, втрачає право на виставлення йому державної семестрової оцінки, поки не складе незасвоєні або пропущені теми.

2. Модульний контроль

Кожний змістовний модуль оцінюється. За кожний модуль студент може набрати максимально 20 балів. Студент вважається таким, що склав модуль, якщо він набрав 12 і більше балів. Якщо студент набрав менше 12 балів, він вважається таким, що модуль не здав.

Модульний контроль здійснюється з усіх тем модуля незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські заняття.

До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських занять.

Студент вважається таким, що склав модульний контроль, якщо він з’явився на контрольний захід та отримав контрольне завдання. Контрольні завдання видаються кожному студенту.

Виконання контрольних завдань здійснюється кожним студентом індивідуально в час і в місці, відведених для проведення контрольного заходу за розкладом.

Студент може звернутися до викладача за роз’ясненням змісту завдання. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати матеріали чи засоби (крім дозволених). Завдання виконуються самостійно.

Студент, який не склав хоча б один змістовний модуль, не допускається до підсумкового контролю і втрачає право на виставлення йому державної семестрової оцінки за результатами набраних балів. Державна семестрова оцінка з відповідної навчальної дисципліни виставляється такому студентові за результатами повторного складання ним модуля.

Протягом семестру за два модульні контролі студент може максимально набрати 40 балів (20 плюс 20).

Форми поточного та модульного контролю наведені в Розділі 6.