Тема 2. Процес формування та розвитку групи
Загальні уявлення про стадії розвитку групи в тренінгу
Принципи тренінгової групи
Переваги групової роботи
Загальні уявлення про стадії розвитку групи в тренінгу
Досвід роботи з різними за складом, віком, статтю, професійною спрямованістю та службовим статусом групами показав наявність певних закономірностей групової динаміки. Майже всі групи, з якими довелося працювати, проходили в своєму розвитку стадії, зазначені ще Б. Тукмановим (B. Tuckman, 1965).
Разом з тим досить яскраво виявилася і стадійність групового процесу, визначена за критерієм динаміки самосвідомості учасників, яку запропонував О. В. Немиринський (1993). Його підхід є цілком доцільним до опису стадій тренінгів розвитку самосвідомості, внаслідок введення для аналізу групової динаміки такого поняття, як провідний контекст самосвідомості. Під контекстом самосвідомості маються на увазі представлені у формі опозиції ("Я-Ти", "Ми-Вони" і т. п.) рамки осмислення своєї поведінки. Для різних стадій групової динаміки можна виділити різний провідний контекст індивідуальних змін. На першій стадії провідним контекстом усвідомлення індивідуальних змін є опозиція "Ми-Вони". Це стадія ідентифікації з групою, з соціально цілим (з "Ми"). "Вони" при цьому відноситься до позагрупового простору. На другій стадії, стадії набуття відповідальності, акцент зміщується на опозицію "Я-Вони", що відображає протиставлення себе іншими членами групи ("Вони" інші члени групи). Третя стадія - стадія "Я-Ти"-відносин. Це період проживання здатності до близькості і любові. Четверта стадія - стадія звернення до своєї екзистенціальної унікальності. Її ведучий контекст може бути визначений як "Я-Я". Таким чином, груповий процес у тренінгу постає як шлях до Я, шлях учасників до свого Я, і через нього - до Я інших людей.
Л. М. Митіною (1994) була запропонована модель конструктивної зміни поведінки, що включає процеси, що відбуваються на кожній стадії. Виділяються чотири стадії зміни поведінки учасника тренінгу: підготовка, усвідомлення, переоцінка, дія. Модель об'єднує основні процеси зміни: мотиваційні (I стадія), когнітивні (II стадія), афективні (III стадія), поведінкові (IV стадія)
Перша стадія – підготовка. Деякими провідними тренерами іноді не дооцінюється такий важливий фактор, як готовність учасників до поведінкових змін. Між тим тренінговій групі для ефективної роботи завжди необхідний деякий "розігрів", створення мотивації для змін. Іноді для "розігріву" групі достатньо кількох годин, іноді цьому потрібно присвятити весь перший день занять. Очевидно, це пов'язано насамперед зі ступенем внутрішньої готовності учасників групи до незвичних і незвичайних способів роботи та вмотивованості на процеси розвивальної взаємодії, саморозкриття, зміни своєї поведінки. На цьому етапі залежно від стану і поведінки групи тренер застосовує різні тактики: якщо група налаштована доброзичливо, але напружено, то його завдання - допомогти розслабитися, позбавитися від напруги, створити атмосферу відкритості, довіри, психологічної безпеки і "мажорного" настрою в учасників, що дозволяє забезпечити умови для позитивної мотивації на групову взаємодію;
якщо група з самого початку налаштована скептично або навіть вороже (що трапляється через насильницьке включення в групу на вимогу адміністрації установи або підприємства), тренер свідомо провокує вихід цього невдоволення, пропонуючи завдання, важкі психологічно і підкреслючи відсутність умінь ефективної комунікації і навичок знаходження нестандартних способів вирішення проблеми.
У другому випадку часто застосовується ділова гра "Корабельна аварія" (її відомі аналоги - "Катастрофа в пустелі", "Посадка на Місяці"). Гра полягає в наступному. Учасники групи - вцілілі після корабельної аварії пасажири, які опинилися на невеликому плоту в океані з певним набором предметів. Ці предмети необхідно проранжувати за ступенем значущості для порятунку спочатку індивідуально, потім в парах, а потім усією групою. З спостереження за роботою учасників добре видно ступінь сформованості умінь організовувати дискусію, планувати свою діяльність, йти на компроміси, слухати один одного, аргументовано доводити свою точку зору, володіти собою. Часто розгортаються палкі суперечки-баталії, коли ніхто не бажає прислухатися до думки інших, наочно демонструють самим учасникам їх некомпетентність у сфері спілкування та необхідність зміни своєї поведінки.
Для зняття напруги на цій стадії використовуються психогімнастичні ігри з релаксаційною спрямованістю, наприклад, "Плутанина": всі беруться за руки, утворюючи ланцюжок; той, хто стоїть першим починає рухатися під руками граючих, заплутуючи ланцюжок; ведучий, що стояв до цього спиною, повинен розплутати ланцюжок, не розчіплюючи руки учасників.
Уже на цій стадії майже кожна вправа супроводжується індивідуальною та груповою рефлексією, мета якої - в осмисленні процесів, способів і результатів індивідуальної та спільної діяльності.