Класифікація моніторів, їх особливості. Порівняльна характеристика.

 

 

 

 

 

Виконала:

Коваль Анна.А.

студентка І курсу

природничо-географічного ф-ту

гр. 1-А

 

 

 

 

 

 

м. Вінниця

2007 р.

«Найважливішою частиною ПК» можна називати багато деталей комп’ютера. Але монітор, мабуть, самий відповідний кандидат на цей почесний титул.

З екраном монітора ми постійно контактуємо під час роботи. Від його розміру і якості залежить, наскільки буде комфортний нашим очам. І тому саме до монітора пред’являються навряд чи не найстрогіші вимоги в області ергономіки, безпеки і зручності для людини.

Монітор повинен бути максимально безпечним для здоров’я по рівню всіляких випромінювань, а також по ряду інших показників, – це раз.

Монітор повинен забезпечувати можливість не просто безпечною, але і комфортної роботи, надаючи в розпорядження користувача якісне зображення, – це два.

Які параметри характерні роботі монітора, можна і потрібно враховувати при його покупці?

Що ж, давайте розберемося....

Перш за все – який саме монітор нам потрібен?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Види моніторів

Найпоширеніший тип – стандартні монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), Такий монітор за принципом роботи нічим не відрізняється від звичайного телевізора: пучок проміння, що викидається електронною гарматою, падає на поверхню кінескопа, покриту особливою речовиною – люмінофором. Під дією цього проміння кожна точка екрану світиться одним з трьох кольорів – червоним, зеленим і синимо. Технологія ця стара, обкачана протягом декількох десятиріч, а тому ЕПТ-монітори сьогодні – досить досконалі і недорогі пристрої.

На їх стороні – відмінна яскравість і контрастність зображення, низька ціна, а отже, і доступність. Але є і мінуси – вага і габарити ЕПТ-монітора ну ніяк не вписуються в

сьогоднішні уявлення про комп’ютер як про мініатюрний пристрій. Додайте сюди колосальне енергоспоживання, а також шкідлива дія випромінювання на користувача... і стане ясно, що світу терміново потрібна альтернатива.

Цією альтернативою, як вважають аналітики, вже через пару років стануть рідкокристалічні монітори, що застосовуються сьогодні переважно в портативних комп’ютерах (ноутбуках).

В рідкокристалічному моніторі світиться не люмінофор, а мініатюрний рідкокристалічний елемент, що змінює свої колірні характеристики під дією, що подається на нього, струму. Шар цих чудо-кристалів, що володіють властивостями і твердих тіл, і рідини одночасно, може бути зовсім тонким – значить, і товщина монітора зменшується всього до декількох сантиметрів!

Залежно від способу управління мінімальними елементами екранного зображення матриці РК-монітори підрозділяють на активну і пасивну. Монітори з активною матрицею (TFT) – найякісніші і, зрозуміло, найдорожчі. В TFT-моніторах застосована спеціальна система контролю кольорів, при якій кожний найдрібніший ЖК-елемент екрану (піксель) має при собі «контролера» – спеціальний транзистор, що віддає команди тільки йому. Внаслідок цього «картинка» на TFT-моніторах здатна мінятися практично миттєво, не залишаючи на екрані таких типових для рідких кристалів «слідів».

Пасивна матриця (DSTN) позбавлена цієї приємної особливості. Внаслідок цього зображення на ній дещо більш бліде, ніж на TFT, та і міняється воно з явним спізненням. Проте, DTSN-монітори дешевші приблизно на 30 %, що автоматично робить їх привабливішими для масового ринку.

Втім, незалежно від типу ЖК-дисплея, у будь-якого з них є маса переваг перед традиційною ЕПТ. Вони компактні і легкі, їх товщина складає всього декілька сантиметрів, безпечні в медичному і екологічному відношенні, споживають у декілька разів менше енергії. А головне – володіють плоским екраном, більш якісним в порівнянні з традиційним опуклим. Нарешті, ще одна перевага РК-моніторів – цифровий метод передачі інформації. Адже в традиційних моніторах на основі ЕПТ для передачі інформації з комп’ютера використовується аналоговий канат, що неминуче призводить до перешкод і спотворень. Цифровий метод передачі інформації, цих недоліків позбавлений, хіба що користувачу при купівлі РК-монітора доведеться придбати відеокарту з цифровим виходом.

Низьке енергоспоживання, відсутність шкідливих випромінювань, зниження навантаження на очі, мала вага, малий об’єм! І були б РК-монітори втіленим ідеалом, коли б не декілька «але». По-перше, і по контрастності, і по зернистості зображення РК-монітори ще довго відставатимуть від своїх громіздких ЕПТ-побратимів. І вже тим більше – по коректності відображення кольорів. Тому для офісної роботи і навіть для іграшок вони цілком придатні, але для серйозних дизайнерських робіт – на жаль, ні... А складність виготовлення матриці РК-моніторів дотепер, через три-чотири роки після початку серійного виробництва, зумовлює непомірно високі ціни на ці пристрої. Якщо 19-дюймовий ЕПТ-монітор обійдеться вам в 200-250 доларів, то його рідкокристалічний колега зажадає в три рази більше!

Існує і третя, наймолодша технологія – плазмова. Вже з назви можна зрозуміти, що зображення в цьому моніторі формує плазма, що міняє свій колір під впливом струму. Яскравість фарб, контрастність, чіткість і інші параметри картинки у плазмових моніторів нітрохи не поступаються ЕПТ, а розміри і енергоспоживання порівняно з РК-моніторами. Не монітор, а цукерочка! Якраз бігти в магазин, так тільки вартість цієї «цукерочки» ще вище, ніж у рідкокристалічних моніторів. До того ж плазмові дисплеї поки що застосовуються тільки для виготовлення екранів великого розміру – як правило, від 40 дюймів. І обійдеться такий монітор вам у вартість доброго автомобіля.

Різні принципи, різні технології... Проте, який би тип монітора ви не вибрали для свого домашнього або офісного ПК, при покупці вам доведеться звернути увагу на ряд важливих параметрів.

Розмір діагоналі екрану в дюймах (1 дюйм – це близько два з половиною сантиметра).

Ще два-три роки тому стандартними для домашнього офісу були монітори з діагоналлю екрану 14 дюймів. Пізніше їх змінили 15-дюймові монітори, ну а зараз, схоже, все впевненіше входить в моду 17-дюймові монітори.

У будь-якому випадку – купувати сьогодні 14 і навіть 15-дюймовий монітор не має сенсу. 17 дюймів – сьогоднішній домашній стандарт. Але, по можливості варто призбирати грошей на придбання 19-дюймового монітора.

До речі: врахуйте, що діагональ видимого вами зображення для стандартного ЕПТ-монітора завжди виявиться... на цілий дюйм менше заявленої величини. Так, «реальна діагональ» 17-дюймового монітора складає на ділі від 15,8 до 16,1 дюйма... Причина в тому, що виробники моніторів ухитряються враховувати разом з реальною площею екрану ще і величину бордюри – пластмасової екранної окантовки, яка у формуванні зображення, зрозуміло, не бере участь. Відносно дорогих ЖК і плазмових дисплеїв таке шахрайство не практикується – для них вказується реальна діагональ видимого зображення. Ось і виходить, що 15-дюймовий РК-монітор відповідає 17-дюймовому на основі ЕПТ.

 

Величина екранного «зерна». Другий важливий показник – величина мінімальної точки (або, як говорять самі комп’ютерщики – «зерна» або пікселя) екрану, що виміряється в десятих частках міліметра. Ця величина напряму впливає на якість одержуваної картинки: чим зерно більше, тим «грубіше» зображення.

Як правило, для моніторів з розміром екрану 15 дюймів нормальною величиною «зерна» є 0,28 мм, на моніторах дорогих моделей вона може досягати 0,25 мм.

Величина крапки на 17-дюймових ЕПТ-моніторах різних марок може варіюватися в діапазоні 0,27—0,24. Втім, деякі виробники моніторів (наприклад, Hitachi) вказують в характеристиках своїх моніторах для своїх моніторів набагато меншу величину (0,21—0,22). Тут криється чергова хитрість – ця цифра позначає не розмір самих крапок, а відстань між ними...

Роздільна здатність. Ця величина показує, скільки мінімальних елементів зображення – «крапок» – може уміщатися на екрані вашого монітора. Зрозуміло, що ніж більше цих крапок, тим менш зернистою і більш якісною буде ваша картинка.

Роздільну здатність описують дві величини – кількість крапок по вертикалі і по горизонталі (адже екран монітора, як правило, не квадратної, а прямокутної форми). Змінюється вона в комп’ютері не плавно, як і кількість кольорів, а як би стрибає з сходинки на сходинку, з режиму на режим:

        640x480 (стандартний режим для 14-дюймових моніторів);

        800x600 (стандартний режим для 15-дюймових моніторів);

        1024x768 (стандартний режим для 17-дюймових моніторів);

        1152x864 (стандартний режим для 19-дюймових моніторів);

        1280x1024 (стандартний режим для 20-дюймових моніторів);

        1600x1200 (стандартний режим для 21-дюймових моніторів).

Звичайно ж, на практиці будь-який монітор може підтримувати значно більші дозволи, ніж наведені в цій табличці, і вам ніщо не перешкодить працювати в дозволі 1280x1024 вже на стандартному 17-дюймовому моніторі. Ніщо... окрім ваших очей, бо при дуже великому дозволі елементи графічного інтерфейсу непоправно дрібніють. І вам доведеться жмурити очі, щоб роздивитися підписи під значками в Windows або текст у вікні Word... Реальна ж необхідність виходити за рамки виникає хіба що у професійних дизайнерів, прагнучих максимально розширити площу віртуального «робочого столу».

 

М аксимальна частота розгортки (Refresh Rate) – цю величину можна грубо визначити як аналог «частоти оновлення кадрів» в кіно (навряд чи варто довго і нудно пояснювати тут технологічні особливості утворення комп’ютерних зображень). Чим вище частота розгортки – тим менше «рябить» екран вашого монітора. Як правило, для комфортної роботи необхідно, щоб частота вертикальної розгортки складала не менше 85 Гц, т. е., щоб зображення на екрані обновлялося з частотою не менше 85 разів в секунду. Більш низька частота небезпечна для ваших очей – мерехтіння швидко стомлює їх і може призвести до передчасної втрати зору.

Зміна одного з параметрів чаші всього спричиняє за собою зміну роботи іншого – зменшиш дозвіл, і кількість підтримуваних кольорів зросте (як, втім, і максимальна частота розгортки).

Можливості настройки і корекція зображення. Всі сучасні пристрої забезпечені спеціальним цифровим управлінням, що дозволяє вручну відрегульовувати безліч параметрів:

      Пропорційне стиснення/розтягування зображення по горизонталі і вертикалі.

      Зміщення зображення по горизонталі або вертикалі.

      Корекція «бочкоподібних спотворень» (тобто таких, коли краї зображення на екрані дуже опуклі або, навпаки, увігнуті).

      Трапецієвидні і паралелограмні спотворення, також пов’язані з «геометрією» зображення.

      Колірну «температуру», співвідношення основних екранних кольорів – червоного, зеленого і синього.

Але цього мало! В професійних моніторах високого класу ви зможете знайти ще декілька десятків всіляких настройок і регулювань, багато хто з яких здійснюється безпосередньо з комп’ютера. Ось чому задня сторона таких моніторів прикрашена безліччю незвичайних роз’ємів, через які і здійснюється тонка настройка кольорів і параметрів зображення. Зокрема, так зване «калібрування» – точна підгонка кольорів на моніторі під задані еталони. «Домашні монітори» калібруванню не піддаються, але навряд чи вам, простому користувачу, коли-небудь буде потрібно вдатися до цієї процедури.

Головне, що повинне привертати вашу увагу в цифровому управлінні – його зручність. Чим менше кнопок – тим краще: у великій кількості неважко і заплутатися.

Тип «тіньової маски». Зображення на ЕПТ-моніторах опиняється «за решіткою» в самому буквальному значенні слова. Але в даному конкретному випадку цей «висновок» йде картинці явно на користь: решітка-«маска» допомагає промінню, що б’є з електронної гармати потрапляти точно в ціль, на конкретну ділянку люминофорного шару. Оскільки влучністю гармата Вільгельма Телля сама по собі не страждає, без допомоги решітки проміння частенько промахувалося б мимо цілі, а зображення ставало б розпливчастим.

В сучасних моніторах використовується декілька типів решітки. Перший, найпростіший – точкова інварова «маска»-решіточка з крихітними отворами – своєрідне сито, через яке і просівається проміння ЕПТ. Такі кінескопи встановлені в більшості недорогих моніторів початкового класу, а заразом – і в «консервативних професійних пристроях»...

В більш дорогих і досконалих моніторах використовується другий тип маски – апертурні решітки, що складаються з безлічі тонких, вертикально натягнутих металевих ниток. Саме такий тип маски, наприклад, використовує в своїх знаменитих кінескопах Trinitron корпорація Sony. Відрізняються ці монітори якістю, контрастністю і «соковитістю» зображення – правда, професіонали все ж таки вважають кольори, забезпечувані «точковими решітками», більш природними. А вередливих користувачів частенько дратують дві «волосини», що перетинають екран по горизонталі у верхній і нижній його частинах. Це не дефект, а, скажімо так, малоприємна особливість апертурної решітки: згадані вище «волоски» – нитки необхідні, щоб примусити цю пані хисткої поведінки триматися рівно і нерухомо.

Ще недавно, років п’ять тому, цими двома типами масок і вичерпувався весь їх асортимент. Проте, фантазія розробників не стояла на місці. Пригадавши уроки дідуся Тімірязєва, інженери швиденько «схрестили» апертурні решітки з точковою маскою, щоб породити гібрид, вільний від недоліків обох батьків, але що сприйняв всі їх достоїнства.

Нащадок, названий «щілистою маскою», згідно всім законам генетики придбав замість крапок безліч вузьких щілин, що дозволили різко поліпшити якість зображення. Адже їх розмір по горизонталі істотно менші за розміри крапок! А заразом позбулися і підтримуючі нитки, таких докучаючи користувачів трубок Trinitron...

Професіонали, та і домашні користувачі, готові переплатити декілька десятків доларів за нову «смакоту», прийняли новинку на ура. До речі, саме на основі щілистих масок виготовляються так модні сьогодні монітори з «плоским екраном».

Вид кінескопа. Традиційний опуклий кінескоп вже давно став більмом на оці виробників і користувачів – незручно, несучасно... Проте, технологія виробництва цих «застарілих моніторів» так добре освоєна, що зійти з ринку найближчим часом їм поки що не світить. Не дивлячись на те, що ще чотири роки тому у продажу з’явилися монітори з плоским екраном.

Вже перші кінескопи цього типу, по запевненню розробників, забезпечують найреалістичніше і звичне для очей людини зображення. Проте, на ділі користувач, звиклий до опуклого екрану, при спілкуванні з його плоским побратимом відчував деякий дискомфорт – картинка здавалася увігнутою!

Тому деякі виробники пускаються на хитрість, роблячи «плоскі кінескопи» трохи опуклими, хай опуклість ця і була набагато менше ніж у традиційних моделей. Інший хитрий прийом полягає в тому, що внутрішня поверхня кінескопа, на яку падає проміння електронної гармати, виготовляється за звичайною, «опукло-увігнутою» технологією, а видима користувачем частина екрану робиться абсолютно рівною. Саме так поступили фірми Samsung і Sony, додавши своїм старим і перевіреним моделям на основі точкової маски і апертурної решітки необхідний наліт новизни.

Проте, сьогодні існують і абсолютно плоскі кінескопи – наприклад, побудовані на основі трубки Flatron від LG. Стоять вони значно дорожче за «опуклі моделі», але мода бере своє, і все більше користувачів спустошують свої гаманці в гонитві за жаданою площиною... Правда, якщо ви активно працюєте з графікою, плоска новинка вам навряд чи підійде – деякі моделі відрізняються поганим «зведенням», тобто поєднанням різнокольорових ліній, і неважливим фокусуванням проміння по краях монітора. Причина очевидна – якщо в «опуклих моделях» відстань від джерела проміння до будь-якої точки екрану залишається однаковою, то крайні точки поверхні плоского монітора відстоять від нього значно далі, ніж крапки в середині. Ось і доводиться розробникам «довантажувати» монітор додатковими пристроями тонкої настройки, які далеко не завжди працюють ідеально.

У будь-якому випадку, роблячи вибір між плоским і опуклим монітором, довіряйте не помітним фразам з рекламних плакатів, а власним очам. Так воно вірніше.

Наявність «мультимедіа-можливостей». Мультимедіа-монітори, забезпечені вбудованими колонками, а іноді і мікрофоном, сьогодні активно пропонуються продавцями готових комп’ютерів користувачам-новачкам – мов, за ціну однієї речі ви одержуєте дві і навіть три! Ловитися на їх обіцянки не варто: в більшості випадків звучання вбудованих колонок не доставить вам особливої радості. А щоб записати звук з вбудованого мікрофону, вам швидше всього доведеться упиратися лобом в екран – що однаково шкідливо і для монітора, і для вас. Тому якщо ви розраховуєте слухати на комп’ютері музику або грати в ігри, краще купити найзвичайніший, не мультимедійний, монітор. І окремо – пару якісних колонок...

На що звертати увагу при покупці монітора? Крім перерахованих тут загальних для всіх моніторів параметрів, у кожного екземпляра є ще і свої, індивідуальні особливості. Тому обов’язково звернете увагу на:

        чіткість і яскравість кольорів, рівномірну за всією площею екрану;

        рівні краї зображення, відсутність «скосів»;

        чіткість зображення, відсутність «розмитості» по краях.

Краще всього перед покупкою попросити продавця перевірити монітор за допомогою Nokia Monitor Test – ця чудова програма здатна відразу ж продемонструвати вам всі нюанси і недоліки в роботі монітора.