
- •"Випадкові процеси"
- •1 Мета та загальні вимоги до курсової роботи
- •2 Організація, керівництво курсовою роботою та її захист
- •3 Графік виконання курсової роботи
- •4 Структура пояснювальної записки та її зміст
- •Додатки.
- •5 Вимоги до оформлення тексту пояснювальної записки
- •5.1 Загальні вимоги
- •5.2 Розділи, підрозділи, пункти та підпункти
- •5.3 Ілюстрації
- •5.4 Таблиці
- •5.5 Посилання
- •5.6 Примітки
- •5.7 Формули
- •5.8 Додатки
- •6 Приблизний перелік тем курсових робіт та вимоги до них
- •7 Зразок виконання курсової роботи
- •Зразок титульної сторінки
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Розділ б.1 потоки подій
- •Розділ б.2 марківські ланцюги з неперервним часом
- •Розділ б.3 задача з теорії марковських ланцюгів з неперервним часом
- •Висновок
- •Список літератури
- •39614, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Розділ б.1 потоки подій
Потоком подій називається послідовність однорідних подій, що з'являються одне за іншим у випадкові моменти часу.
Потік подій називається стаціонарним, якщо його імовірнісні характеристики не залежать від вибору початку відліку.
Потік
подій називається ординарним,
якщо ймовірність попадання на елементарний
інтервал часу
двох
і більше подій істотно менша за ймовірність
попадання на цей проміжок однієї події.
Потік
подій називається потоком
без наслідку,
якщо число подій, що потрапляють на
будь-який інтервал часу
,
не
залежить від того, скільки подій потрапило
на будь-який інший непересічний з ним
інтервал.
Потік подій називається найпростішим, якщо він стаціонарний, ординарний і не має наслідку.
Інтервал
часу
між
двома сусідніми подіями найпростішого
потоку має показниковий розподіл
(при
), (Б.1.1)
де
–
величина зворотна середньому значенню
інтервалу
.
Інтенсивністю
потоку
подій називається середнє число
(математичне очікування числа) подій,
що доводяться на одиницю часу. Для
стаціонарного потоку
;
для
нестаціонарного потоку інтенсивність,
в загальному випадку, залежить від часу:
.
7
Розділ б.2 марківські ланцюги з неперервним часом
Функція
називається
випадковою
функцією,
якщо її значення при будь-якому аргументі
є
випадковою величиною.
Реалізацією випадкової функції називається конкретний вигляд, який вона приймає в результаті досліду.
Випадкову функцію , аргументом якої є час, називають випадковим процесом.
Випадковий
процес, що протікає в деякій фізичній
системі
,
називається
марківським
(або
процесом без наслідку), якщо він має
наступну властивість:
для
будь-якого моменту часу
ймовірність
будь-якого стану системи в майбутньому
(при
)
залежить
тільки від її стану в сьогоденні (при
)
і не залежить від того, коли і яким чином
система прийшла в цей стан.
Марківський випадковий процес з дискретними станами і неперервним часом називають неперервним марківським ланцюгом.
Щільністю
ймовірності переходу
,
називається
границя
відношення ймовірності переходу із
стану
в
стан
за
малий проміжок часу
,
що примикає до моменту
,
до
довжини цього проміжку, коли вона прагне
до нуля.
При розгляді випадкових процесів з дискретними станами і неперервним часом зручно представляти переходи системи із стану в стан як такі, що відбуваються під впливом деяких потоків подій; при цьому щільність ймовірності переходу одержує сенс інтенсивностей відповідних потоків подій. Якщо всі ці потоки найпростіші, то процес, що протікає в системі , буде марківським.
Нехай
система
має
кінцеве число станів
.
Для
опису випадкового процесу, що протікає
в цій системі застосовуються, так
звані,
імовірності
станів
8
, (Б.2.1)
де
-
ймовірність того, що система
в момент
знаходиться в стані (
).
Очевидно, що для будь-якого виконується умова нормування
.
(Б.2.2)
Для знаходження ймовірності (Б.2.1) потрібно розв’язати систему диференціальних рівнянь (рівнянь Колмогорова), що мають вигляд:
. (Б.2.3)
Інтенсивності можуть залежати від часу .
Щоб
розв’язати систему (Б.2.2) для ймовірностей
станів
,
потрібно задати початковий розподіл
ймовірностей
,
(Б.2.4)
сума яких дорівнює одиниці:
.
(Б.2.5)
Якщо всі потоки подій, що переводять систему із стану в стан, є найпростішими, в деяких випадках існує фінальні (або граничні) ймовірності станів
, (Б.2.6)
не залежні від того, в якому стані система знаходилася в початковий момент.
Система, в якій існує фінальні ймовірності, називається ергодичною і відповідний випадковий процес - ергодичним.
Фінальні ймовірності станів (якщо вони існують) можна знайти розв’язавши систему лінійних алгебраїчних рівнянь; систему отримують з диференціальних рівнянь Колмогорова, поклавши їх ліві частини (похідні) такими що дорівнюють нулю.
9