Профілактика фригідності

Велику увагу слід також приділяти профілактиці фригідності. Для цього необхідне створення обстановки, яка дозволяє обом партнерам максимально розкріпачитися.При цьому потрібно уникати поспіху, страху бути захопленими зненацька і страху небажаної вагітності. Жінка не повинна соромитися свого тіла. А чоловік повинен багато часу приділяти попередніми ласкам і знати ерогенні зони партнерки. Ученими також доведено, мастурбація до початку статевого життя в три рази знижує ризик виникнення фригідності.

Німфоманія(гіперсексуальність)

Німфома́нія або андрома́нія — надмірний статевий потяг у жінок, вид гіперсексуальності. Іноді термін вживається в переносному значенні для позначення несхвалюваних суспільством форм сексуальної поведінки у жінок, або висловлює негативне ставлення пуританської моралі до сексуальної активності жінок

Сказ матки  — застарілий медичний діагноз, в цей час відповідний ряду психічних розладів легкого та середнього ступеня тяжкості. Використовувався для опису специфічних розладів самопочуття та поведінки у жінок, причиною яких довгий час вважалося блукання матки по організму(звідки й назва).

Гіперсексуа́льність – аномально збільшене сексуальне бажання або активність.

Причини.Практично немає в медицині описів випадків німфоманії, коли бажання множинних контактів було обумовлено виключно одним тільки сильним статевим потягом. Найчастіше причинами німфоманії є психічні захворювання: істерія з гіпертимічні проявами, психопатії різної етіології, маніакально-депресивний психоз, шизофренія. Набагато рідше причиною розвитку психічного нездоров'я і "сказу матки" стають гормональні порушення, викликані пухлинами яєчників або гіпофіза. Описано також випадки мнимої німфоманії, коли жінка підтримує безліч сексуальних контактів не через описаних вище причин, а через комплекс неповноцінності, через сумніви у власній сексуальності, з мотивів конкуренції або користі.

Абсолютних критеріїв для гіперсексуальності не існує, однак розрізняють юнацьку, або пубертатну гіперсексуальність, котра виявляється в юнацькому віці у формі фіксації психіки на сексуально-еротичних враженнях і фантазіях; та патологічну гіперсексуальність, котра проявляється у: невгамовній потребі у сексуальній активності, що подекуди порушує інші повсякденні функції; знеосібленому сексі, позбавленому емоційної компоненти; не зважаючи на часті оргазми, статева активність загалом не надає задоволення^.

Німфоманія (у просторіччі — «сказ матки») проявляється вираженими імпульсивними, часто неконтрольованими, нав'язливими прагненнями до різноманітних статевих контактів з різними партнерами. При цьому спостерігається висока ступінь нерозбірливості сексуального об'єкта: часто стать, вік і зовнішність будь-якого партнера не мають значення. Німфоманія, як правило, пов'язана з не досягненням оргазму (німфоманічна фригідність), тому статеві контакти повного задоволення не приносять. Порушення при істинній німфоманії носить суб'єктивний характер, без адекватних фізіологічних реакцій з боку статевих органів. Нав'язливий характер статевого потягу, без залучення в процес збудження статевих органів, вказує на наявність психопатології, на відміну від патологічної гіперсексуальності при органічних ураженнях головного мозку. Саме ця обставина і відрізняє німфоманію від банального проміскуїтету, що виходить з інших причин.Характерна постійна сексуальна незадоволеність і еротичне фантазування, невпинні пошуки нових партнерів і, внаслідок розгальмування сексуальної поведінки, випадкові статеві зв'язки. Жінка, хвора даним захворюванням, допускає можливість статевих зносин практично з будь-якою зовсім незнайомою людиною.Німфоманія зв'язується з ендокринною дисфункцією, явищами місцевої гіперестезії, нервовими або психічними розладами. Особливо часто спостерігається у психопатичних особистостей, особливо істероїдного кола, а також при олігофренії.

Діагностика та лікування Кордон між гіперсексуальністю, тобто підвищеним лібідо у молодих жінок, і німфоманія провести можна. Німфоманки втрачають контроль над своєю поведінкою і критичність, вони вважають підвищений лібідо своїм безсумнівним плюсом. Якщо ж жінка віддає собі звіт у своїх вчинках, турбується про безпеку під час сексуальних контактів, то навіть якщо вона часто міняє своїх партнерів з міркувань матеріальних чи компенсує таким чином невпевненість у собі - тут мова йде не про хворобу. Якщо підвищене лібідо вас почало турбувати, стало для вас надмірним, або не влаштовує вас з моральної точки зору, то л учше всього за діагнозом звернутися до лікаря-сексолога. Патологічна гіперсексуальність перетворюється в проблему не тільки для оточуючих, але й для самої хворої. Чим би не була німфоманія - симптомом психічного захворювання або ендокринним порушенням, як правило проводиться комплексне медикаментозно-психотерапевтичне лікування.