Список рекомендованих джерел:

Коммин Ф. де. Мемуары /Пер., статья и примеч. Ю.П. Малинина. - М., 1986.

Хрестоматия по истории средних веков /Под ред. С.Д. Сказкина. - М., 1961.

Список рекомендованої літератури:

Басовская Н.И. Столетняя война 1337 - 1453 года. – М., 1985.

Блок М. Короли - чудотворцы. - М., 1998.

Вайнштейн О.Л. Западноевропейская средневековая историография.- М.-Л., 1964.

Гизо Ф. История цивилизации во Франции. - М., 1986.

Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья.- М., 1986.

Дюпюи Р.Э., Дюпюи Т.Н. Всемирная история войн: В 4-х тт. - СПб. - М., 1997.-Т. 2.

История Франции: В 3-х тт. /Под ред. А.З. Манфреда. - М., 1972.- Т. 1.

Колесницкий Н.Ф. Феодальное государство V — XV века. - М., 1964.

Косминский Е.А. Историография истории срежних веков. V- середина XIX в.- М., 1963.

Косминский Е.А. Филипп де Коммин как политик и историк// Известия АН СССР.- Серия история и филология.- 1945.- Т. II.- № 6.- с. 449 - 450.

Куланж Фюстель де. История общественного строя древней Франции.- СПб., 1901.

Лависс Э., Рамбо А. Всеобщая история с IV столетия нашего времени.- М., 1897.- Т. 3.

Мажуга В.И. Королевская власть и церковь во Французком госудастве//Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе VI- XVІІ вв.- Л., 1990.- с. 34-56.

Малинин Ю.П. Сословное представительство и королевская власть в системе политических взглядов Коммина //Вестник ЛГУ.- 1974.- № 8.- с. 64-72.

Малинин Ю.П. Филипп де Коммин и его «Мемуары» / Коммин Ф. де. Мемуары. Приложения.- М., 1986.- с. 385 - 396.

Малинин Ю.П. Филипп де Коммин и Жан де Бюэй: элементы рационалистического мировосприятия во французской идеологии второй половины XV в. // Вестник ЛГУ.- 1975.- № 8.- Вып. 2.- с. 41- 47.

Мальков В.Л. Филипп де Коммин и висконсинская школа (1900 -1930) // История и историки.- М., 1968.- с. 14 -21.

Маслов Р.А. Борьба Людовика XI за герцогство Бургундское // Ученые записки Уфимского государственного педагогического института.- Уфа, 1975.- с. 115-221.

Мелик - Гайказова Н.Н. Французские хронисты XIV в. как историки своего времени. - М., 1970.

Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследование по истории морали: Пер. с польск./Общ. ред. Гусейнова.- М., 1987.

Рогинская А.Е. Исторические взгляды Коммина// Средние века: Сб. ст.- М.-Л., 1946.- с. 278-291.

Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

Скотт В. Квентин Дорвард.– М., 1958.

Хачатурян Н.А. Сословная монархия во Франции ХІІІ – ХV вв. - М., 1989.

Хлопин А.Д. О способах интерпретации причинно-следственных связей в хрониках XIV в.//Из истории культуры средних веков и Возрождения.- М., 1976.- с. 154-169.

Ціватий В.Г. Зовнішня політика та дипломатія Карла VIII напередодні Італійських воєн (1494-1559) //Науковий віник Дипломатичної академії України.- К., 1999.- Вип 2.- с.- 104-112.

Шишмарев В.Д. Филипп де Коммин //Избранные статьи.- М.-Л., 1965.- с. 360-381.

Тема 11. Габсбурги: поява на політичній арені імперії та європи: від рудольфа і до максиміліана і

Питання для обговорення:

1. Династичні групи у політичній історії Середньовічної Німеччини. Особливості боротьби за імператорський трон.

2. Розвиток Священної Римської імперії у ХІІІ ст. Передумови обрання Рудольфа І Габсбурга.

3. Родина Габсбургів у переддень імперської доби: походження, володіння, політичні перспективи.

4. Боротьба за владу в імперії наприкінці ХІІІ – на початку ХV ст. Габсбурги і Люксембурги.

5. Політика Габсбургів 1438 – 1519 рр.: Альбрехт ІІ, Фрідріх ІІІ, Максиміліан І.

Перелік питань для обговорення може здатися доволі об’ємним, та головна увага повинна зосередитись на оформленні політичного авторитету Габсбургів від кінця ХІІІ до кінця ХV століть, визначенні головних причин зміцнення влади династії.

Для підготовки до заняття рекомендується звернутися насамперед до матеріалу лекцій та підручника, присвячених розвитку Німеччини ХІІІ – ХV ст., щоб нагадати основні події на тлі яких відбувалось зростання Габсбургів, які, з’явившись на арені великої європейської політики 1273 р. з обранням Рудольфа І імператором, не покидала її до 1918 р.

Загальні проблеми для обговорення - династичні групи у політиці, основи їх могутності, характер між династичних взаємин, “шлюбна дипломатія”.