Питання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст визначення політичної свідомості: структуру, функції та типи.

2. Яка політична свідомість в сучасній Україні?

3. Як Ви розумієте поняття «ідеологія»?

4. Які є види ідеологій?

5. Які функції виконує ідеологія?

6. У чому відмінність між:

а) консерватизмом і неоконсерватизмом:

б) лібералізмом і неолібералізмом:

в) соціалізмом і соціал-демократією?

7. Як відбувається процес ідеологізації в Україні?

Тематика доповідей та рефератів.

1. Політична свідомість в сучасній Україні.

2. Ціннісні орієнтації та політична свідомість.

3. Політична свідомість студентської молоді.

4. Ідеологія як чинник соціального консенсусу.

5. Вплив ідеологічних доктрин на розвиток політичного процесу в історії України.

6. Інтегративна ідеологія в Україні: підстави, проблеми, перспективи.

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1; 2; 3; 4; 5; 7; 9; 10; 12.

Додаткова література: 93; 100; 102; 103; 104; 105; 108; 110; 116.

Тема 10: Світовий політичний процес

Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• Україну в сучасному світі;

• Політичні аспекти глобальних проблем;

• тероризм та його різновиди;

• нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу.

План

1. Україна в сучасному світі.

2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.

3. Тероризм та його різновиди.

4. Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу.

Методичні рекомендації

При підготовці відповіді на перше питання необхідно підкреслити, що місце України в системі міжнародних відносин визначається її геополітичним положенням, економічним потенціалом і зовнішньою політикою. В цілому географічне розташування, розміри території, чисельність населення, потенційні економічні можливості дають змогу Україні мати статус великої європейської держави з власною геостратегічною орієнтацією.

Виходячи з геополітичного положення України можна виокремити декілька можливих варіантів її зовнішньополітичної стратегії:

• орієнтацію на інтеграцію в євразійський простір;

• орієнтацію на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури (ЄС і НАТО);

• обрання самобутнього шляху розвитку, обмеження впливів Росії і країн Заходу на визначення політики України;

• балансування між Заходом і Росією, використання переваг співробітництва на євразійському і західному просторах.

При аналізі даного питання потрібно враховувати, що Україна є молодим суб’єктом міжнародних відносин, роль і вага якого у сфері міжнародних відносин багато у чому залежатиме від засад, на яких будуватиметься зовнішньоекономічна діяльність України. Потрібно звернути увагу на головні завдання зовнішньої політики України:

• діяльність щодо утворення і розвитку незалежної демократичної держави;

• забезпечення стабільності міжнародного становлення України;

• збереження територіальної цілісності і недоторканості кордонів, встановлення взаємовигідного співробітництва із усіма зацікавленими сторонами;

• входження національного господарства в світову економічну систему і підвищення добробуту народу;

• захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб за кордоном;

• повага суверенітету;

• добросовісність у виконанні державами взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Окрему увагу доцільно звернути на основні форми здійснення міжнародної політики – пасивну, активну, агресивну, консервативну. Студент повинен не лише їх перерахувати, а також виявити розуміння змісту та особливостей кожної форми політики, уміти пояснити, якими факторами зумовлено вибір державою пріоритетної форми політики.

Додаткову інформацію з цього питання можна знайти в підручниках:

1. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002. с. 532 – 539.

2. О.В.Бабкіна, В.П. Горбатенко. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с.433-444.

При вивченні другого питання необхідно акцентувати увагу на понятті «глобалізм» (від лат.qlobus – куля, тобто такий, що охоплює всю земну кулю) застосовується для визначення стилю у політиці, коли певне питання розглядається і вирішується у контексті загальних для людства проблем, що стосуються всіх і потребують для свого розв’язання спільних зусиль.

Джерела глобальних проблем сучасності можна поділити на дві групи:

• поглиблення суперечностей між людиною та природою;

• поглиблення суперечностей між людьми.

Глобальні проблеми це сукупність суперечливих процесів, що є змістом сучасної кризи світової цивілізації.

Необхідно підкреслити, що екологічна політика – це система засобів і заходів, пов’язаних із впливом суспільства на природу і спрямованих на забезпечення екологічно-збалансованого розвитку і цивілізованості. Найважливішими напрямами екологічної політики є такі:

• допустимі форми використання природного потенціалу на основі планування, стимулювання та контролю з боку держави;

• створення та впровадження екологічних технологій;

• моніторінг, експертиза, гласність;

• виховання дбайливого ставлення до природи у всіх громадян тощо.

Додаткову інформацію з цього питання можна отримати у підручниках.

1. І.С.Дзюбко, К.М.Левківський. Політологія: Підручник. – К., 2001 – с. 370-382.

2. В.М.Піча, Н.М.Хома. Політологія: навчальний посібник. – Л., 2002. – с. 318-335.

При аналізі третього питання необхідно усвідомлювати, що тероризм є серйозною загрозою для усього людства, адже жодна країна у світі не може відчувати себе у безпеці від його проявів. Крім того, тероризм як явище виникає близько тридцяти років тому, у зв’язку з чим ще не вдалося розробити ефективні методи боротьби з ними. Усе це обумовлює надзвичайну важливість дослідження проблем тероризму та методів його запобігання.

Слід звернути увагу на визначення та характеристику таких основних моментів:

• зміст поняття «тероризм»;

• причини появи тероризму;

• об’єкти терору та мета, яку планується реалізувати через терористичні акти;

• методи здійснення терору;

• різновиди тероризму (механічний біологічний, ідеологічний і релігійний, правий (неофашистський, правоавторитарний) і лівий (революційний, анархічний);

• методи запобігання терористичним актам.

Наприкінці відповіді доцільно розглянути перспективи розробки ефективних методів боротьби з тероризмом, а також подолання тероризму як явища суспільно-політичного життя.

Це питання більш глибоко можна вивчити за підручником: В.М.Піча, Н.М.Хома. Політологія: Навчальний посібник – Л., 2002. – с. 297-299.

При вивченні четвертого питання необхідно підкреслити, що міжнародні відносини визначаються як система політичних, економічних, соціальних, культурних, воєнних, правових та інших зв’язків між державами її народами.

Ці відносини мають невладний, децентралізований характер. Основний засіб розв’язання суперечностей консенсус. Він передбачає прийняття рішень усіма державами на основі добровільних компромісів, поваги суверенітету одна одної, рівності і взаємного визначення інтересів сторін, виключає диктат, тиск або прийняття рішення механічною більшістю голосів на міжнародній конференції чи в міжнародній організації.

В міжнародних відносинах більшу роль відіграє суб’єктивний чинник, особливо діяльність керівників держав і міжнародних організацій у розв’язанні наявних суперечностей. У структурі міжнародних відносин розрізняють три основних рівні: глобальний, регіональний і двосторонній. Слід з’ясувати поняття «світовий політичний процес». Це сукупність дій та взаємовідносин суб’єктів політики на міжнародній арені.

Поняття «світовий політичний процес» і «міжнародні політичні відносини» тісно взаємозв’язані, оскільки позначають в основному ту саму політичну реальність, але в різних аспектах.

Існують кілька концепцій, які по-різному практикують особливості міжнародних відносин і основний зміст світового політичного процесу на різних етапах суспільно-історичного розвитку. Основними з них є марксистська, геополітичні, політичного реалізму і модерністські.

Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальними посібниками:

1. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002. с. 514-532.

2. М.Ф.Юрій. Основи політології: Навчальний посібник. – К., 2003. – с. 273-277.