- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Структура залікового кредиту курсу
- •2. Програма дисципліни Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства
- •Тема 2. Історія світової політичної думки
- •Тема 3. Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність
- •Тема 4. Сучасні політичні течії
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 5. Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада
- •Тема 6. Політична система суспільства, її інститути
- •Змістовий модуль ііі
- •Змістовий модуль IV
- •Тема 11. Політична культура і соціалізація
- •Тема 12. Політична свідомість та ідеологія
- •Тема 13. Світовий політичний процес
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять семінарське заняття № 1
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 2
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тематика рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття №3
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття №4
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 5
- •Тема 8. Економічна і соціальна політика
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Які функції виконують політичні лідери?
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття №8
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 1: Сутність і роль політики та політології як науки в житті суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2: Історія світової політичної думки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3: Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Сучасні політичні течії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5: Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 6: Політична система суспільства, її інститути
- •Питання до теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 7: Особистість і політика. Політичне лідерство
- •Питання до теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 8: Політична культура і соціалізація
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 9: Політична свідомість та ідеологія
- •Питання до теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика доповідей та рефератів.
- •Бібліографічний список
- •Тема 10: Світовий політичний процес
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •5. Методичні рекомендації для Індивідуальних завдань
- •Індивідуальне завдання №1
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 2
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 3
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 4
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 5
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 6
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 7
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 8
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 9
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальна завдання № 10
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 11
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 12
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 13.
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 14
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 15
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 16
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання 17
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 18
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 19
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання № 20
- •Бібліографічний список
- •Індивідуальне завдання №21
- •Бібліографічний список
- •6. Контрольні заходи Питання до екзамену
- •7. Критерії оцінювання знань та вмінь студентів
- •Критерії оцінки знань та вмінь студентів при проведенні поточного контролю на семінарських заняттях
- •3. Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •4. Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів денної форми навчання під час підсумкового контролю
- •8. Бібліографічний список Основна література
- •Додаткова література Змістовий модуль і
- •Змістовий модуль іі
- •Змістовий модуль ііі
- •Змістовий модуль IV
Питання для самоконтролю
1. Що є причиною існування в науковій літературі великої кількості визначень культури?
2. Яке місце, на вашу думку, в структурі загальної культури народу займає його політична культура?
3. Чи можна за допомогою політичної культури пояснити відмінності у політичному устрої, організації влади у конкретних країнах? Аргументуйте свою відповідь прикладами.
4. Які фактори і як впливають на процес формування сучасної політичної культури України?
5. Назвіть найбільш характерні риси політичні культури політичних лідерів сучасної України.
6. Що означає політична соціалізація та які існують «моделі» її здійснення?
7. Чому третій віковий етап політичної соціалізації людини починається з 18 років?
8. Як здійснюється політична соціалізація?
9. Які функції політичної соціалізації?
Тематика доповідей та рефератів
1. Політична культура та її зміст.
2. Вітчизняна політична культура: історія формування та проблеми оновлення.
3. Політична культура та політична соціалізація.
4. Політична культура і національні культурні традиції.
5. Політична культура сучасної молоді.
6. Політична соціалізація як процес входження людини в політику.
7. Політична соціалізація людини: сутність та особливості.
Бібліографічний список
Обов’язкова література: 1; 2; 3; 7; 10; 12.
Додаткова література: 100; 103; 104; 110.
Тема 9: Політична свідомість та ідеологія
Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:
сутність політичної свідомості та її місце в системі суспільної свідомості;
типи, компоненти, рівні політичні свідомості;
особливості політичної свідомості в Україні;
поняття та функції політичної ідеології, її типологію;
ідеологічні організації українського суспільства.
Питання до теми
1. Сутність політичної свідомості та її місце в системі суспільної свідомості.
1.1.Типи та компоненти політичної свідомості. Рівні політичної свідомості.
1.2.Особливості політичної свідомості в Україні.
2. Поняття та функції політичної ідеології.
2.1. Типологія ідеологій.
2.2. Ідеологічні орієнтації українського суспільства.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно підкреслити, що політична свідомість це відображення соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, націями та ін.) політичної дійсності в різних формах і на різних рівнях її прояву.
Слід з’ясувати, що суспільна свідомість є дуже складною системою, до якої входять різні сфери: правова, економічна, релігійна, естетична, моральна свідомісті, а також політична свідомість, яка виступає як сфера суспільної свідомості, створена сукупністю соціальних почуттів, уявлень, поглядів, які відображають реальні політичні відносини. Цим пояснюється їх тісний зв'язок, оскільки окремі елементи, що в кінцевому рахунку складають одне ціле, не можуть не знаходитися у відносинах тісного взаємозв’язку і взаємовпливу.
Тому визначити місце політичної свідомості у системі суспільної свідомості неможливо:
по-перше, без аналізу джерел формування політичної свідомості конкретного індивіда. Студент повинен врахувати, що серед джерел є не лише політичні чинники, а також і неполітичні, такі як, наприклад, сімейне оточення, які часто відіграють вирішальну роль у формуванні особливостей політичної свідомості людини;
по-друге, без висвітлення зв’язків різних сфер суспільної свідомості з політичною свідомістю та характеру їх взаємного впливу.
Необхідно загострити увагу на функціях, які виконує політична свідомість:
когнітивну (виражає потребу людини й суспільства у відображенні й уточненні групових і загально колективних інтересів);
ідеологічну (характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства в цілому);
комунікативну (забезпечує взаємодію суб’єктів і носіїв політичних відносин між собою і з інститутами влади);
прогностичні (виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів);
виховну (задає політичній активності людей бажаний для суспільства або групи напрямок, який відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, державі.
Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальними посібниками:
1. М.Ф.Юрій. Основи політології: Навчальний посібник. – К., 2002. – с. 176-180.
2. Ф.М.Кирилюк. Політологія: Навчально-методичний комплекс. Підручник. К., 2004. – с. 351-355.
При аналізі типів політичної свідомості слід звернути увагу на найбільш поширенні типи політичної свідомості:
ліберальну;
консервативну;
соціалістичну;
соціал-демократичну.
За ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту розрізняють:
статистський тип;
анархістський тип
За прихильністю до відповідного політичного режиму виділяють демократичний, авторитарний, тоталітарний типи політичної свідомості.
Необхідно акцентувати увагу на двох компонентах політичної свідомості політичної психології і політичної ідеології; на двох рівнях – буденному і теоретичному. Залежно від суб’єкта політичної свідомості виокремлюються індивідуальна, групова й масова політична свідомість.
Додаткову інформацію з цього питання можна знайти у посібниках:
1. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 481-486.
2. Ф.М. Кирилюк. Політологія: Навчально-методичний комплекс. Підручник. –К., 2004. – с. 352- 355.
При аналізі особливостей політичної свідомості в Україні необхідно підкреслити, що політична свідомість українського суспільства це духовне утворення, яке включає політичні ідеї, погляди, уявлення, традиції, соціально-політичні почуття народу, що відбивають найбільш істотні економічні, соціальні, політичні та духовні інтереси людей і мають бути реалізовані через інститути політичної системи. Слід загострити увагу на тому, що політична свідомість завжди є конкретно-історичною, вона виражає інтереси конкретних людей у конкретній країні з певним рівнем економічного й духовного розвитку.
Дослідження виокремлюють домінанти політико-культурного розвитку України:
українці багато віків були бездержавною нацією і не мали досвіду державної влади;
постійно денаціоналізувалася правляча еліта українського народу;
територія України була розчленована на різні частини, які протягом віків опинялися під впливом іноді ворогуючих країн.
Необхідно акцентувати увагу на тому, що дослідження цих проблем є особливо актуальним на сучасному етапі розвитку українського суспільства, тому що демократичні цінності хоча поступово і поширюються на рівні масової політичної свідомості, але цей процес далекий від завершення.
Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальним посібником «Політологія». Отв.за вип. О.І.Ткач. – К., 2003. – с. 140-143.
При вивченні другого питання слід підкреслити, що ідеологія є стрижнем політичної свідомості і індивідуального колективного соціального суб’єкта і вирішальною мірою визначає рівень його політичної культури. Вперше термін «ідеологія» (грецькою idea – слово, вчення) вжите французьким філософом і економістом Дестютом де Трасі на початку ХХ ст. («Елементи ідеології»).
Слід з’ясувати, що ідеологія виконує низку функцій:
захісну;
піднавальну;
соціально-регулюючу.
Вона реалізується в доктринах:
лібералізм і неолібералізм;
консерватизм і неоконсерватизм;
соціалізм і сучасна соціал-демократія;
марксизм;
фашизм і неофашизм.
Більш глибоко ці питання можна вивчити за навчальними посібниками:
1. О.В.Бабкіна, В.П. Горбатенко. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 316-332.
2. В.М.Піча, Н.М. Хома. Політологія: Навчальний посібник. Л., 2002. – с. 204-215.
3. О.І.Ткач. Політологія: Навчальний посібник. К., 2003. – с. 145-157.
4. І.С.Дзюбко, К.М.Левківський. Політологія: Підручник. К., 2001. с. 320-332.
При аналізі ідеологічних орієнтацій українського суспільства необхідно зосередити увагу на тому, що українське суспільство переживає системну кризу. Для мобілізації українського суспільства на період реформ необхідна інтегративна ідеологія, що ґрунтується на духовності народу та на відповідних моральних цінностях, що притаманні йому.
ЇЇ необхідність неодноразово доводилася у статтях М.Амосова, В.Кременя, М.Павловського, Б.Парохонського та ін..
Інтегративна ідеологія не повинна обмежуватися змістом тієї чи іншої доктрини, закріплювати перемогу певної ідеології, а забов’язана забезпечити умови їх існування та діалогу. Це ідеологія не всіх, а більшості, вона тісно пов’язана з проблемами дослідження української національної ідеї. Але на сьогодні немає чіткої концепції інтегративної ідеології. Україна залишається без системного ідеологічного забезпечення.
Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальними посібниками:
1. В.М.Піча, Н.М.Хома. Політологія: Навчальний посібник. – Л.. 2002. – с. 215 – 217.
2. О.І.Ткач. Політологія: Навчальний посібник. К., 2003. – с. 140-144.