2.2. Структура і зміст курсового проекту

Зміст основних розділів курсового проекту визначається завданням на проектування. Завдання видається кожному студентові на першому або другому практичному занятті.

Курсовий проект складається з текстової і графічної частин. Текстова частина оформляється у вигляді пояснювальної записки.

Зміст пояснювальної записки може бути наступним:

Титульні листи (додаток Б).

Завдання на курсовий проект (додаток В).

Реферат.

Зміст.

Вступ.

1. Аналіз існуючих структур МПК.

2. Розробка структури МПК.

   1. Розробка електричної структурної схеми.

   2. Розробка електричної функціональної схеми.

3. Вибір і опис елементної бази МПК.

4. Розробка електричної принципової схеми.

5. Розробка конструкції МПК.

   1. Друкована плата.

   2. Складальне креслення.

6. Розрахунок параметрів аналого-цифрового перетворювача.

7. Програмне забезпечення.

Висновок.

Список використаних джерел.

Додатки (перелік елементів, текст програми, тощо).

Залежно від конкретного варіанту завдання в пояснювальну записку можуть бути введені додаткові розділи або деякі можуть бути виключені з даного переліку. Структура і зміст пояснювальної записки остаточно визначається викладачем.

Об'єм пояснювальної записки – 35-50 аркушів формату А4.

Графічна частина курсового проекту містить:

1. Структурну схему мікропроцесорного контролера (формат А2).

2. Схему електричну функціональну (формат А2).

3. Схему електричну принципову (формат А1).

4. Топологію друкованої плати (формат А2).

5. Складальне креслення (формат А2).

Можливе розміщення двох листів формату А2 на одному формату А1. Наприклад, структурна і функціональна схеми на одному листі формату А1, а друкована плата і складальне креслення – на іншому. Але, кожне креслення формату А2 повинне мати свою рамку і штамп.

2. Указівки з виконання курсового проекту

При виконанні курсового проекту необхідно послідовно виконувати основні розділи пояснювальної записки, використовуючи рекомендовану літературу і методичні вказівки з проектування МПС.

У вступі слід відобразити застосування мікропроцесорних контролерів в системах автоматизації виробництва і інших сферах людської діяльності; указати мету і основні завдання курсового проекту.

У розділі аналіз існуючих структур мікропроцесорних контролерів необхідно розглянути і проаналізувати особливості, переваги і недоліки конкретних структур побудови існуючих мікропроцесорних систем управління. Для прикладу вибрати дві – чотири структури відомих промислових мікропроцесорних контролерів.

У розділі розробка структури МПК складається та описується структурна схема МПК на рівні основних блоків та зв’язків між ними. Відповідно до структурної схеми розробляється схема електрична функціональна. На відміну від структурної схеми показуються найбільш значущі сигнали шин адреси, даних і управління. Конкретизуються взаємозв'язки між блоками. Окремий значущий блок (або його частина), включається у функціональну схему у вигляді принципової.

У розділі вибору і опису елементної бази, відповідно до варіанту завдання на курсове проектування, описати на яких елементах реалізовуватимуться окремі блоки мікропроцесорного контролера. Необхідно навести призначення, короткі характеристики, опис виводів, умовні графічні позначення, режими роботи, типову схему включення, тип корпусу основних мікросхем. Для реалізації блоків, для яких не вказано у завданні конкретного типу мікросхем, зробити аргументований вибір цих елементів. Описати допоміжні мікросхеми, які необхідні для функціонування МПК.

У розділі розробка схеми електричної принципової на підставі вибору елементної бази і типових схем включення відповідних мікросхем спроектувати електричну принципову схему мікропроцесорного контролера. При розробці схеми передбачити відповідне джерело живлення і фільтри від перешкод по колах живлення. В процесі розробки електричної принципової схеми формується перелік елементів, який потім оформляється в додатку до курсового проекту.

Розділ розробка конструкції мікропроцесорного контролера складається з двох частин. У першому підрозділі проектується і описується топологія друкованої плати для обраних елементів і відповідних ним типів корпусів. У другому підрозділі описується складальне креслення і розташування елементів на друкованій платі. При необхідності вказуються способи кріплення елементів і відповідна площа на печатній платі.

У розділі розрахунок параметрів аналого-цифрового перетворювача необхідно розрахувати за заданими значеннями відповідно до варіанту похибку перетворення, число розрядів аналого-цифрового перетворювача та частоту дискретизації.

У розділі розробки програмного забезпечення описується алгоритм функціонування одного з блоків, укладається блок-схема алгоритму. На підставі блок-схеми розробляється програма, що реалізує даний алгоритм. За узгодженням з викладачем, можна вибрати блоки індикації, клавіатуру, аналого-цифровий перетворювач, цифроаналоговий перетворювач, лічильник-таймер, інтерфейс введення-виведення.

Висновок повинен містити висновки і оцінку отриманих результатів в цілому, з погляду відповідності їх завданню, порівняння результатів розрахунків і проектування в різних розділах пояснювальної записки.

Список використаних джерел містить перелік джерел, які необхідно розташовувати відповідно до посилань на них в тексті пояснювальної записки.

У додатках уміщується перелік елементів, тексти програм, структурні схеми мікроконтролера і інших мікросхем (при необхідності).