3.2 Розрахунок каскаду попереднього підсилювання

1) Визначаємо струм колектора спокою для транзисторів VТ2 і VТ3, який складається зі струму бази спокою VТ4 та струму через резистор R4 (рисунок

3.3):

Iк02  Iб04 	U	б04	 0.0103 	0.62	 0.0385 А
	R4			22

Рисунок 3.3 — Частина схеми до пояснення розрахунку струму спокою

				16
2) Амплітуда змінної складової струму колектора VТ2 дорівнює ампліту-
ді змінної складової базового струму VТ4:
			Iкm 2  Iб/m4  0.3А
3) Амплітуда змінної складової напруги на колекторі транзистора VT2:
U кm2 	E	к	U бm4 	40	 0.58  20  0.58  19.42B
	2			2

4) Середній струм, який споживається від джерела живлення каскадом попереднього підсилювання:

I₀₂  _¹ I_{кm 2}  I _к02 ( 1) _¹ 0.3  0.0385( 1) 0.121A

5) Потужність, яка споживається каскадом попереднього підсилювання

при номінальній потужності у навантаженні

P₀₂  E_к  I₀₂  40  0.121  4.845Вт

6) Потужність розсіювання на колекторі одного транзистору каскаду по-

переднього підсилювання

P	 0.5  I		U			4.845  0.5  0.3 19.42
Pк2  02		кm2		кm2			 0.985Вт
	2					2

7) За розрахованими даними обираємо транзистори каскаду попереднього підсилення. Складність обрання полягає в тому, що за схемою мають бути обрані комплементарні транзистори, які представлені досить вузьким діапа-зоном. Найбільш поширені вітчизняні комплементарні пари транзисторів — КТ361-КТ315, КТ814-КТ815, КТ816-КТ817, КТ818-КТ819. Вибір транзисто-

рів, як і в попередньому випадку виконується за струмом колектору, напру-гою колектор – емітер та потужністю розсіювання. За розрахованими даними обираємо комплементарну пару КТ814-КТ815.

Параметри транзистору КТ814A визначаємо з [9]:

• потужність розсіювання з тепловідводом P_к  10Bт

• постійний струм колектора I _к  1.5A

• постійна напруга колектор-емітер U _ке  40B

17

- за вказаною в довіднику [9] залежністю коефіцієнта передачі струму ба-зи в схемі СЕ від струму колектора транзистора h_21e  f (I _к ) , знаходимо ве-личину h_{21e min} , приймаючи, що максимальне значення струму колектора до-рівнює амплітуді змінної складової струму колектора. Тоді за графіком, зо-

браженим	на	рисунку	2.1,	для	струму	I к	 I кm2  0.3A	знаходимо
h21e minVT 2  50 .

Рисунок 3.4 — Залежність статичного коефіцієнта передачі струму

від струму колектора

8) Струм бази спокою VT2
I				0.0385			 0.77 103 A
Iб02  к02			
					50
VT 2
9) Амплітуда змінної складової струму бази VT2
Iбm2 		I	кm 2			0.3	 6 103 A
	VT 2					50

10) За вхідною характеристикою транзистора з [9] визначаємо відповідні величини напруг на базі транзистору VТ2 у режимі спокою та при наявності змінної складової. Вхідна характеристика та відповідні побудови наведені на рисунку 3.5.

Відмічаємо на характеристиці струм бази спокою I_б02 і додаємо до нього амплітуду змінної складової I_бm2 . По точках перетину знаходимо напругу ба-зи спокою U_б02  0.76В та амплітуду змінної складової напруги на базі

U_бm2  0.875  0.76  0.115В .

18

Рисунок 3.5 — Вхідна характеристика КТ814

та величини базових струмів і напруг