2.4. Типи інженерно-геологічних карт і їхнє призначення

Інженерно-геологічна карта - це графічне зображення основних інженерно- геологічних факторів у межах території, що вивчається, які підлягають врахуванню при проектуванні, будівництві, експлуатації споруд і здійснення інших інженерних заходів. За даними інженерно-геологічної зйомки, у процесі якої комплексно вивчаються геологічні, геоморфологічні і гідрогеологічну умови, складаються інженерно-геологічні карти і розрізи. Вони є основними документами, у яких відображені найважливіші результати не лише знімальних, але і пошукових, дослідних, стаціонарних та інших робіт.

Як правило, складають три типи інженерно-геологічних карт:

• карти інженерно-геологічних умов;

• карти інженерно-геологічного районування;

• інженерно-геологічні карти спеціального призначення.

Детальність вивчення і масштаб карт визначаються потребами проектування і складністю інженерно-геологічних умов. Залежно від цього складають карти дрібно-, середньо- і великомасштабні.

Карту інженерно-геологічних умов складають для всіх видів наземного будівництва. Її використовують для загальної оцінки природних умов, у яких проектується будівництво.

Карту інженерно-геологічного районування складають як для загальних, так і для спеціальних цілей на основі узагальнення інженерно-геологічних умов окремих частин території з виділенням на ній таксономічних підрозділів - регіонів, областей, районів, число яких збільшується у міру збільшення масштабу; при деталізації можна виділяти підрайони, ділянки і т.д.

Спеціальні інженерно-геологічні карти складають відповідно до потреб конкретного об'єкту будівництва або декілька однорідних його видів. На них подається оцінка інженерно-геологічних умов території і прогноз інженерно-геологічних явищ. Для районів зі складною геологічною будовою рекомендується складати допоміжні карти, які характеризують окремі елементи інженерно-геологічних умов, наприклад, зсувні, карстові, геоморфологічні, гідрогеологічні та інші, які відображають специфічні особливості території, важливі для даного виду будівництва.

Інженерно-геологічні карти за призначенням і детальністю змісту (навантаження) поділяються на: 1) загальні оглядові дрібного масштабу; 2) оглядові середнього масштабу; 3) середньомасштабні; 4) детальні великомасштабні.

Загальні оглядові дрібного масштабу (від 1:500 000 і дрібніше) складаються з метою відображення закономірностей формування і поширення інженерно-геологічних умов на великих територіях. Вони використовуються при плануванні і розміщенні будівництва, при проектуванні детальних інженерно-геологічних робіт як довідникові матеріали про загальні інженерно-геологічні умови, а також як матеріали у вищих навчальних закладах.

Оглядові карти середнього масштабу (від 1:200 000 до 1:100 000) призначені для проектування будівництва різних споруд: населених пунктів, промислових підприємств, залізничних й автомобільних доріг та ліній тощо.

Середньомасштабні карти (від 1:50 000 до 1:25 000) призначені для обґрунтування проектного завдання при складанні планів забудови міст, дорожніх вузлів, окремих гідротехнічних споруд тощо.

Детальні великомасштабні карти (від 1:10 000 і більше) призначені для обґрунтування проектного завдання і технічного проекту при забудові міських територій, при розміщенні конкретних об'єктів промислового будівництва, гідротехнічних вузлів, транспортних комунікацій тощо.

Кожна інженерно-геологічна карта складається із власне карти, умовних позначень, інженерно-геологічних розрізів і пояснювальної записки. У додатку до тексту пояснювальної записки подається каталог опорних виробіток, показаних на карті. Записка не повинна повторювати зміст карти, вона призначена виконувати роль в основному додатку до карти і пояснювати те, що не відображено на карті.

Для складання інженерно-геологічних карт усіх масштабів необхідно використовувати:

• топографічні, геологічні (дочетвертинних і четвертинних утворень або суміщених), тектонічні, геоморфологічні, гідрогеологічні і інші карти, складені за результатами попередніх досліджень;

• результати робіт по геології, геоморфології, гідрогеології, інженерної геології, метеорології, гідрології і ін.;

• заключення за результатами інженерно-геологічних досліджень окремих будівельних площ і трас;

• матеріали про деформації гірських порід, які відбуваються під впливом будівель і споруд, а також відомості про стан останніх.

Інженерно-геологічні карти складаються на розгалуженій топографічній основі, де повинні бути показані горизонталями висотні відмітки, гідрографічна сітка, основні населені пункти, дороги і інші об'єкти, які мають інженерно-геологічне значення.

За основу побудови інженерно-геологічних карт різних масштабів прийнято принцип формаційного і геолого-генетичного аналізу побудови території. На карті необхідно відобразити інженерно-геологічну характеристику порід до глибини, яка відповідає глибині їх висвітлення геологічними картами того ж масштабу.

На інженерно-геологічних картах залежно від масштабу показуються у різних поєднаннях наступні характеристики: поширення, склад, вік, генезис і умови залягання гірських порід; характеристика підземних вод; рельєф і геоморфологічні дані; сучасні геологічні процеси і явища; інженерно-геологічні процеси.

На основі аналізу геологічної будови і геологічної історії району (території) на інженерно-геологічних картах виділяють геологічні формації, генетичні комплекси, петрографічні типи тощо.

На карті повинні бути відображені показники гідрогеологічних умов: глибина залягання підземних вод від поверхні, напори водоносних горизонтів, ступінь і характер агресивності вод, хімічний склад тощо; геоморфологічні умови: нахили поверхні, її пересіченість, характер рельєфу і його форми (абсолютні висоти, відносні перевищення, ступінь розчленування, крутизна рельєфу, базис ерозії); сучасні геологічні процеси, найважливішими з яких є: зсуви, обвали, карст, селі, просідання, мерзлотні прояви, вспучування, заболоченість, соліфлюкція, сейсмічність, ерозія тощо. Закономірність утворення процесів і явищ в основному приурочена до ландшафтно-географічних зон і поясів.