1
ЛЕКЦІЯ 2
ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Завдання, види і загальна характеристика інженерно-геологічних робіт.
Регіональні інженерно-геологічні дослідження.
Інженерно-геологічна зйомка.
Типи інженерно-геологічних карт і їхнє призначення.
2.1. Завдання, види і загальна характеристика інженерно-геологічних робіт
Інженерно-геологічні дослідження проводяться головним чином для обґрунтованості проектування різних видів будівництва, пошуку і експлуатації покладів корисних копалин, а також для здійснення інших різних інженерних заходів.
Основними завданнями інженерно-геологічних досліджень є: вивчення геоструктурних, геоморфологічних і гідрологічних умов, сучасних геологічних процесів, визначення властивостей гірських порід, які дають змогу обґрунтувати рентабельність проектування будівництва і нормальну експлуатацію інженерних споруд.
До числа важливих факторів, які вивчаються при інженерно-геологічних дослідженнях, відносяться: поширення, умови залягання, генезис, вік, потужність, інженерно-геологічні властивості гірських порід, склад і властивості приурочених до них підземних вод, всі види сучасних геологічних і інженерно-геологічних процесів. Явища і процеси, які є результатом взаємодії геологічного середовища з інженерною спорудою, носять назву інженерно-геологічних.
При інженерно-геологічних дослідженнях повинні бути одержані необхідні геологічні дані для оцінки місця будівництва і розміщення на ньому споруд, для вибору і розрахунку конструкцій спорудження і для встановлення режиму його експлуатації. Для проектування захисних заходів необхідно виявити сучасні геологічні процеси, які загрожують будівництву або господарському життю району (території). Результати інженерно-геологічних досліджень повинні забезпечити можливість кількісного прогнозу взаємодії споруди з середовищем, тобто можливих величин просідання будинків і фільтраційних втрат води з каналів і водосховищ, розмірів руйнування (перетворення) берегів водосховищ і ін. Слід враховувати також можливу ефективність заходів, які захищають територію, на якій знаходиться споруда, і саму споруду від руйнівної дії сучасних геологічних процесів.
І. В. Попов (1965) вважає, що "... інженерна споруда повинна бути вписана в природні умови так, щоб у подальшому вона могла жити одним життям у даній природній ситуації або змінити потік природних процесів у потрібному напрямку і в потрібній мірі".
Характерною особливістю вивчення гірських порід в інженерно-геологічних цілях є оцінка їхніх властивостей протидіяти механічному, фізичному і іншим видам дії (здавленню, зсуву), визначення водопроникності порід, їхньої здатності зберігати і відповідно змінювати свої властивості, коли вони стають об'єктом інженерної діяльності людини.
Процес проектування ділиться на ряд послідовних стадій, різних при різних видах будівництва залежно від складності споруди і можливості використання при будівництві типових конструкцій. І. В. Попов рекомендує користуватися інженерно-геологічними даними при проектуванні споруд для того, щоб обгрунтувати:
вибір місця, найбільш придатного за геологічними умовами для розміщення будівництва і споруд;
відповідні принципові вимоги у відношенні типів конструкцій і методів роботи при зведенні споруд і їх експлуатації;
заходи, які можуть покращити інженерно-геологічне використання місцевості.
Для вирішення цих питань проводять інженерно-геологічні підготовчі, польові і
камеральні роботи.
Підготовчі роботи включають вивчення району (території) на основі архівних, фондових і літературних матеріалів, а також організацію робіт і підготовку до виїзду в поле.
У польові роботи входять: інженерно-геологічна зйомка, бурові і гірничорозвідувальні роботи у поєднанні з геофізичними, ландшафтно-геологічними, радіоактивними і іншими методами досліджень; дослідні польові і лабораторні роботи та опрацювання польових матеріалів. Лабораторні роботи передбачають вивчення складу, стану і властивостей гірських порід, визначення агресивності і корозійності підземних вод по відношенню до металічних і бетонних конструкцій.
Камеральні роботи полягають у опрацюванні матеріалів польових досліджень і в складанні звітів (заключень).
При інженерно-геологічній характеристиці гірських порід дуже важливо встановити їхню приналежність до геологічних формацій, структурних поверхів, геолого-генетичних комплексів, інженерно-геологічним групам і меншим підрозділам порід (залежно від ступеня детальності масштабу), а також виявити приуроченість до них підземних вод і сучасних геологічних процесів.