1.3.2. Основні проблеми досліджень міжнародної підприємницької діяльності

Потрібно зауважити, що дослідження з проблем міжнародної підприємницької діяльності науковці здійснюють за двома напрямками. Вихідний пункт міжкультурних досліджень менеджменту – умови для ведення підприємницької діяльності і стилі менеджменту, що переважають в окремих країнах/культурах, а також способи пристосування до цих умов підприємств, які ставлять за мету здійснювання діяльності у цих країнах. Міжнародні дослідження менеджменту базуються на вивченні мотивів виходу окремих підприємств на міжнародні ринки та шляхи досягнення конкурентних переваг порівняно з підприємствами, що діють у національному масштабі.

1.3.1.1. Культурно-порівняльні дослідження менеджменту

Головний об’єкт вивчення міжкультурного менеджменту – різні культури світу. Він базується на припущенні, що особливість міжнародної підприємницької діяльності полягає, перш за все, у функціонуванні підприємства в інших культурних умовах. Вчені визначають такі цілі культурно-порівняльних досліджень у менеджменті:

• виявлення й опис відмінних і спільних рис процесів у менеджменті та поведінки, характерної для менеджерів у різних культурах;

• класифікація і групування країн за культурно обумовленими характерними для менеджменту особливостями;

• формулювання гіпотез і теорій про взаємозв’язок між практикою менеджменту та його культурним оточенням;

• перевірка моделей менеджменту і теорій управління на їх універсальність (можливість застосування щодо різних культур);

• формулювання порад менеджерам щодо моделей поведінки, що сприяють успіху.

Підсумувавши результати значної кількості досліджень, що часто є багато в чому суперечливими, можна виділити два напрямки, представники яких конкурують між собою:

а) універсальний напрямок (universal approach). Його представники вважають, що принципи менеджменту не залежать від культурних умов і діють за будь-яких обставин. Переважно поділяють такі погляди науковці, які значною мірою перебувають під впливом власної культури і мають невеликий досвід міжнародної діяльності.

б) культурологічний напрямок culture-bound approach). Його представники стверджують, що різні культурні умови, системи цінностей і мотиви потребують використання різних стилів менеджерів. Такої думки дотримуються переважно вчені, які мають професійний досвід роботи в інших країнах.

Схема 1.3. Основні напрямки досліджень міжнародної підприємницької діяльності.

Диференціюючи ці два напрямки за різними функціями менеджменту, доходимо висновку, що технічні його функції (планування, визначення витрат, контролінг і т. ін.) традиційно є більш універсальними, ніж такі його психологічні складові, як стиль управління, поведінка працівників, мотивація і т. ін. Крім цього, трансфер певних методів менеджменту здійснювати тим простіше, чим більш загальними вони є і чим на вищому рівні організації застосовуються.

Деякі автори вважають, що фундаментальні концептуальні і методологічні проблеми міжкультурних досліджень менеджменту втратили своє значення порівняно з міжнародними дослідженнями менеджменту [35, P. 46]. Інші зауважують: «основні особливості міжнародного менеджменту так чи інакше простежуються у сфері обліку і при використанні в управлінні національними і мультинаціональними підприємствами, які дає культура в найширшому значенні цього слова» [19, C. 36]. Таким чином, порівняльні міжкультурні дослідження – методологічна основа міжнародного менеджменту. Крім цього, як зазначають науковці «всебічне вивчення феномена культури в порівняльному контексті, аналіз й оцінювання можливостей та перешкод які можуть створити культурні константи, – головна умова успішного здійснення міжнародного менеджменту» [19, C. 36].