Тема 9. Виробнича інфраструктура.

План.

1. Особливості функціонування і планування підрозділів виробничої інфраструктури.

2. Планування забезпечення підприємства технологічним оснащенням.

3. Планування діяльності ремонтного виробництва.

4. Планування енергозабезпечення підприємства.

5. Планування транспортного обслуговування виробництва.

1. Особливості функціонування і планування підрозділів виробничої інфраструктури.

Виробнича інфраструктура підприємства – це сукупність підрозділів, які прямо не приймають участі у виробництві основної продукції, проте своєю діяльністю створюють умови для нормального протікання виробничого процесу в основних цехах.

Виробнича інфраструктура має ряд особливостей, які необхідно враховувати при плануванні. Основна особливість виробничої інфраструктури полягає в тому, що результати її роботи – корисні дії, які не набувають вигляду продукції в матеріально-речовій формі, а послуги, надані виробничою інфраструктурою, не можуть існувати самостійно, вони нерозривно пов'язані з виробництвом.

При аналізі і плануванні виробничої інфраструктури необхідно виділяти її функціонально-галузеву структуру, тобто такі дільниці, як транспортну, складську, ремонтну, інструментальну, енергетичну.

Функції виробничої інфраструктури.

1. Обслуговування процесів основного і допоміжного виробництва;

2. «Власне» виробництво (енергія, тепло, деталі для ремонту устаткування, технологічного оснащення і інструменту).

2. Планування забезпечення підприємства технологічним оснащенням.

У діяльності підприємств, особливо промислових, важливу роль відіграє система забезпечення їх технологічним оснащенням (інструментом). Витрати на оснащення визначають різними методами залежно від типу виробництва і особливостей експлуатації.

У багатосерійному і масовому виробництві виробничі витрати на оснащеність визначаються по формулі:

Iр =

Nд – кількість деталей, що обробляються даним інструментом, шт;

Hi – норма витрат ріжучого інструменту на 100, 1000 деталей, шт;

N – кількість оброблюваних деталей, на які визначалися норми витрат.

У дрібносерійному і одиничному виробництві:

Iр = tч ^. /tрн

tч – час роботи верстатів, який витрачається на обробку даної групи деталей, годину;

_i – норма витрат інструменту на 100, 1000 годин роботи верстатів;

tрн - час роботи верстатів, на яке розраховується норма витрат, год. (100, 1000).

План роботи інструментального цеху розробляє планово-економічний відділ підприємства на рік з поквартальним розбиттям і щомісячним уточненням.

Основні розділи плану:

• обсяг випуску продукції;

• чисельність і заробітна плата;

• собівартість.

Номенклатуру технологічного оснащення, яке необхідно буде виготовляти в інструментальних цехах, планують з урахуванням наступних показників:

• потреби підприємства в оснащенні;

• обсягів і номенклатури оснащення, яке буде куплено у сторонніх організацій;

• обсягів і номенклатури оснащення, яке підлягає оновленню і ремонту.

До номенклатури випуску продукції, робіт і послуг в натуральному виразі відносяться штампи, прес-форми, пристосування, вимірювальний і допоміжний інструмент, ремонт, оновлення і модернізація оснащення, інші роботи і послуги. Номенклатура продукції, що виготовляється, визначається інструментальним відділом і затверджується головним інженером. Об'єктами калькуляції собівартості в інструментальному цеху є собівартість основних видів оснащення, робіт і послуг, які надають ці цехи.