4.3. Лісові екосистеми помірного поясу

Лісові екосистеми займають на Земній Кулі великі площі. В їхньому Р°<™нному

покриві переважають дерева. Залежно від грунтово-кліматичних умов та географічного

положення лісові екосистеми поділяються на тайгу, змішан. та листяні ЛІСИ-

Тайга.Тайгою називають шпилькові лісиГщо широкою смугою простягаються на

Євро-Азіатському та Північно-Американському континентах південніше лісотундри Еко-

системи тайги займають 13,4 млн км2>о становить 10% поверхні суходолу або 1/3 всіє.

ЛІСОВфИТОЇ Території ЗеМНОЇ КУЛІ. . ТГ.ІУІВЯПР

•Для екосистем тайги характерна холодна зима, хоча л,то дрситк тегіле та'Тривале.

Сума активних температур у тайзі становить 1200 - 2200°. Зимові морози сягають до -ЗО

- -40° С^ОпадІв випадає від 300 до 1600 мм на рік. Грунтові процеси внаслідок тривало,

зими йдуть мало активно, гуміфікація сповільнена: Грунти в основному ™*™™^

Деревостій у тайзі представлений ялиною сибірською або ЄВР°П™™°Ю'*™^

соснами та модриною.'У Північній Америці їх замінюють тсуга та псевдотсуга. Всі ці види

в цілому маловибагливі щодо родючості грунту. Модрина переважає на сході Євразії

сосна тяготіє до сухих або заболочених грунтів. Для Земно. Кулі екологічно важливі соснові

ліси - вони займають друге місце після вологих тропічних лісів за продукцією газоподібного

кисню в розрахунку на одиницю поверхні грунту. ппк,„. ТЯЙГУ

Кореневі системи дерев, як правило, поверхневі (окрім сосни). Це робить тайгу

нестійкою до посух та схильною до буреломів. Зімкнутість крон дерев висока І на землю

проникає мало світла. Тому у тайзі слабо розвинуті підлісок та трав янии покрив^ Грунт

вкритий зеленими мохами, а в більш вологих місцях - сфагнумом. На моховому покриві

часто ростуть дрібні чагарнички - брусниця, чорниця, лохина та мучниця.

Після вирубок чи пожеж на місці шпилькового деревостою початково оселяються

дрібнолисті деревні породи - береза чи осика. Пізніше під їхнім по^и^ш^.^;

відновлені шпилькові породи, які з часом переростають та витіснюють менш Довговічн

дрібнолисті види дерев. Такий тип відновлення шпилькового деревостою називають

ВІДНОВЛеННЯМ Через ЗаМІНу ПОРІД. Лагатп пмпів

Фауна екосистем тайги більш багата, ніж тундри; Тут трапляється багато види»

травоїдних ссавців та рослиноїдних птахів. Типовими для тайги є бобри лос, білки

заєць-біляк, бурундуки, глухарі, тетеруки, рябчики. Важливим видом кормів є насіння

шпилькових порід дерев. Ними харчується велика кількість вид.в гризун.в та птахів..

Врожаї насіння шпилькових порід досить сильно змінюється у різні роки, тому У тва-

рин спостерігаються кочівлі, при яких в пошуках корму білки, шишкар,, горбки та

інші тварини що харчуються насінням, переміщуються на великі віддалі. Важливим

джерелом корму в тайзі є бруньки дерев та чагарників, їх широко використовують в

їжу снігурі, смеречники, омелюхи, вівсянки, тетеруки, глухарі та рябчики. Численж тут

і комахи-фітофаги, зокрема ті, що живляться деревиною. На деревах поселяється

велика кількість видів паразитичних та сапрофітних грибів. Є тут також твариниІ ризо-

фаги, що живляться корінням. Найбільш характерні в цій групі дротяники - личинки

жуків-коваликів.

У підстилці та поверхневому шарі грунту немало фітофагів, з яких починається дет-

ритний ланцюг живлення. Це кліщі орибатіди, ногохвістки, нематоди, дощові черви.

! Фауна хижаків представлена колонком, риссю, соболем, росомахою, вовком, бурим

ведмедем, лисицею. Чимало тут комахоїдних видів птахів — дятли, повзики, дрозди,

синиці та ін. Є тут також земноводні та плазуни..

У тайзі трапляється багато кровосисних комах (кліщі, комарі, мошки та комарі). У

цілому трофічна мережа тайги більш багата та складніша, ніж у тундрі. Трофічні ланцюги

більш довгі та мають паралельні ділянки (рис.26). Тому екосистеми тайги порівняно з

тундровими більш стійкі до різних порушень.

;' „Біомаса екосистем тайги складає 350 — 400 тонн/га, а річна продукція — 8 — 10 тонн/га.

В умовах більш континентального клімату, де переважає модрина та деревостої розріджені,

біомаса знижується до 50 — 200 тонн/га, а річна продукція до 4 — 6 тонн/га.

Екосистеми тайги можуть також формуватися в гірських масивах і представляють

там один із гірських поясів. Такі типи екосистем можна спостерігати в Карпатах. Тут вони

утворені ялиною європейською, білою ялицею та сосною. Деревостої частіше одноярусні,

підлісок відсутній. Як зауважував М.А.Голубець (1971), ялиця в Українських Карпатах не

утворює однодомінантних угруповань. Для фауни характерна присутність ізольованих

популяцій таких видів, як глухаря та довгохвостої сови. В.Б.Сочава (1956) оцінював

карпатські шпилькові ліси не як тайгові, а як неморально-темношпилькову зональну

формацію. На користь цієї точки зору може служити великий генетичний зв'язок цих

формацій з буковими лісами.

Середньоєвропейські соснові ліси в Украіні поширені на крайньому заході, у Розточчі.

Серед загальних характеристик усіх формацій тайги можна назвати:

а) монодомінантність (деревостій формується лише за рахунок однієї породи дерев),

б) однорідність та одноманітність на великому просторі умов, що створюються під

покривом лісу,

в) проста вертикальна та горизонтальна будова рослинного покриву,

г) переважання мезофітів,

д) некомпенсованість кругообігу мінеральних речовин.

За А.І.Толмачовим (1954), екосистеми тайги — історично молоді, вони сформува-

лися у другій половині третичного періоду на місці субтропічних лісів. Таке їх походження

проявляється у великій кількості вічнозелених видів рослин.

Змішані та листяні ліси помірної зони. Екосистеми цього виду поширені на південь

від зони тайги. Вони охоплюють майже всю Європу простягаються більш чи менш широ-

кою смугою в Євразії, добре виражені в Китаї. Є ліси такого типу й в Америці.

Кліматичні умови в зоні листяних лісів більш м'якіші, ніж в зоні тайги. Зимовий період

триває не більше 4 — 6 місяців, літо тепле. На рік випадає 700 — 1500 мм опадів. Грунти

підзолисті.

Листовий опад сягає 2 — 10 тонн/га на рік. Він активно залучається до гуміфікації та

мінералізації. Тому грунти листяних лісів більш багаті на гумус та мінеральні речовини,

ніж грунти у тайзі. Запас гумусу досягає 10 — 20 тонн/га. У фауні ґрунтових фітофагів

переважають дощові черв'яки, але й чимало нематод, ківсяків, багатоніжок, кліщів-орибатід.

Для екосистем, утворених листопадними породами, характерний різко контрасний

режим освітленості. Взимку та напровесні, коли дерева та чагарники стоять без листя,

освітленість на рівні грунту висока; влітку, навпаки, затінення стає досить високим. Це

призводить до появи у листяних лісів особливої синузії весняних ефемероїдів, їхня ак-

тивна життєдіяльність проходить ранньою весною, коли температура вже підвищилася,

але дерева ще не встигли одягнутися у листя.

Різноманіття видів дерев та чагарників в зоні листяних лісів дуже велике. В Європі

можна виділити три основні зони за переважаючими лісоутворюючими породами. У Західній

Європі переважають ліси дуба черешчатого з домішками сосни, берези, вільхи, осики та

клену. У Центральній Європі ліси утворені буком європейським, грабом та липою. На

західному узбережжі Європи у Франції та Великій Британії більш поширені дуб черешча-

тий та дуб скелястий, граб.

Ярусна структура листяних та змішаних лісів більш складна, ніж тайгц. Верхній ярус

утворюють великі високорослі дерева, часто є і другий ярус деревостою, добре розвину-

тий також ярус чагарників.!У ньому найчастіше зустрічається ліщина, вовче лико, жимо-

лость, калина та горобина."При утворенні розрідженого верхнього ярусу сильно

розростається травостій із конвалії, яглиці, зеленчуку, копитняку та осоки. Моховий по-

крив звичайно розвинутий досить слабо внаслідок пригнічення його росту великим лис-

товим опадом. Найбільш складну будову мають ліси Біларусі та Правобережної України.

" .Гваринне населення екосистем листяних лісів досить різноманітне. Характерна наяв-

ність великих рослиноїдних видів ссавців: благородного оленя, лося, бізона. Типовим для

листяних лісів є кабан," У змішаних та листяних лісах живе велика кількість видів птахів. Це

сойки, дубоніс, дятли та сови. Частина їх належить до фітофагів, інші — до хижаків. Велика

кількість видів харчується насінням, плодами та бруньками. Група комахоїдних птах/в пред-

ставлена дроздами, мухоловками, кропив'янками, вівчариками та синицями.

[Хижаки представлені бурим ведмедем, риссю, вовком, росомахою, лисицею. Деякі пта-

хи та ссавці мігрують на зиму в більш південні місця, де менше снігу та легше здобути їжу.

У групі лісових комах багато ксилофагів, що харчуються живою та мертвою дереви-

ною. Є комахи, що пристосувалися поїдати листки (наприклад, дубова листовійка). Часто

зустрічаються богомоли та цикади. У грунті є багато видів ризофагів: дротяники — ли-

чинки жуків-коваликів та личинки пластиновусих жуків і особливо хрущів. Серед комах

чимало хижих форм: туруни, хижі кліщі та багатоніжки, оси-наїзники та ін. У цілому для

екосистем змішаних та листяних лісів характерні складні трофічні мережі (рис.27).

Запаси біомаси в листяних лісах становлять 400 — 500 тонн/га при річній продук-

тивності в 10 — 50 тонн/га. На долю зоомаси припадає до 1 тонни/га, що перевищує цей

показник в усіх інших біомах суходолу.

Південний кордон поширення листяних лісів визначає дефіцит вологи та засолення

грунту. Тут ліси поступово переходять у лісостеп, а далі у степи.

Екосистеми листяних та змішаних лісів розташовані в найбільш сприятливому кліматі,

де здавна оселювалася людина. Це привело до того, що величезні масиви таких лісів

були вирублені. У середньому вже втрачено більше 3/4 площі змішаних та листяних лісів

помірної зони. У США 3/4 таких лісів вирубано, в Китаї — 90%. У лісах, що збереглися,

спостерігається збідніння флори та фауни. У Північній Америці повністю знищений

мандрівний голуб, майже зник бізон. У той же час збільшення площ галявин та зріджування

деревостою стало причиною проникнення до лісів степових видів тварин: зайців, хом'яків,

куріпок, польового жайворонка, ховраха та куниці.

"^Б Україні ліси складають 13,8% усієї території. Тут розпізнають 28 лісових формацій.'

Відповідно до лісових деревних порід вони розподіляються таким чином: соснові ліси

займають 33,6% загальної території, ялинові — 9,8 %, ялицеві — 1,4%, дубові бори —