Зразок, до якого треба прагнути:

Ідеальний портрет: «Якою я хотіла б бачити мою подружку (виховательку)? «Я — у майбутньому...», «Моє місто у майбут­ньому», «Якою я уявляю нашу групу», «На кого мрію бути схо­жою?»

@ №12. Тияедень новенького вихованця (дані про родину,. захоплення, сімейні традиції тощо). Зустрічай кожну ди-. тину посмішкою, бо мало любити, треба дати відчуття це.

Особливо тим, хто вперше прийшов в групу або довго не ходив. Приділи їм особливу увагу: почни показувати, розповідати, що нового в групі, що змінилося? Затим до­ручи закінчити це дитині з високим рівнем.

@ №13. Трибуна «Мої права» - ознайомлення з Декларацією прав дитини. Вправляння у вмінні цивілізовано їх захищати.

! Група — другий дім для твоїх вихованців і вони в ньо­му господарі.

@ №14. Гра в парах: «Зашифруй — відгадай». Вправляння у вмінні позначати слово або фразу тематичною карткою- символом відповідного змісту («конфлікт» - знак блиска­вки, «дружба» - потиск двох рук...).

! Будь уважна, слухаючи розповіді дітей, їх розмови і пи­тання. Не поспішай давати відповіді. Більше користі буде для розвитку пізнавального інтересу твоїх вихованців, коли ти лише звернеш увагу дітей на нове слово, протиріччя, неточності, неясності, незрозумілості у їх поясненнях. Запропо­нуй розібратися, хто ж правий, надавши можливість їм самим це зробити. Якщо ж це неможливо зробити відразу, то запам’ятай цей момент і озвуч його пізніше. Лише після вислуховування всіх можеш доповнити, уточнити, висловити свою думку, наго­лошуючи при цьому, що на сьогодні відомо (так на даному ета­пі, в даний час стверджують вчені.) Але краще для розвитку пізнавального інтересу дати завдання поцікавитись, пошукати в різних джерелах, що про це відомо на сьогодні. 1 розповісти завтра, хто що дізнався. При підсумовуванні обов’язково під­креслюй, що, можливо, вони виростуть і зроблять своє відкриття чи доведуть зворотне.

Без розвиненої мовної здатності неможливі прояви всіх індивідуальних здібностей. Ми ж постійно зага­няємо себе і дітей в рамки стандарту, а це стримує, обмежує можливості такого важливого засобу, як мова, не дає до кінця використати її можливості.

@ №15. Приємний сюрприз (знак уваги у шафі, під подушкою). Широко використовуй відеотеку, записи різних заходів за попередній період, відеопрограму із серії «Релакс відео» (види природи у музичному супро­воді та записи «шумів» природи).

@ №16. «Детектив». Пригадати, що робив протягом дня один з товаришів. Вияснити, чи готові ми до свята?

@ №17. Доручення на завтра. Поспостерігати, хто вранці у якому настрої прийде. Тим, хто у поганому — підняти. (Як ти це робитимеш, подумай вдома з рідними).

Ця серія педагогічних прийомів та методів формуватиме духовну спільність дітей як особистостей.

@ №18. Умисні помилки вихователя. Цей прийом допома­гає розвивати у дітей увагу як довільну, так і мимовільну. Якщо його не використовувати, то діти сприйматимуть дану вихователем інформацію як беззаперечну аксіому. Якщо хочеш в цьому переконатися, проведи такий тест. Запитай дітей: «Ви ж любите, коли хтось їсть і не ділиться з іншими? Вам же приємно, коли хтось плаче?» Відповіді стверджуючого характеру свідчитимуть про вірування дітей у беззаперечність того, про що говорить вихователь (затим вчитель). І дитина пе­рестає об’єктивно оцінювати ситуацію. У неї відпадає потреба бути уважною до поданої інформації, тому що вихователька (за­тим вчителька) завжди права і все знає. «Всезнайство», при яко­му ми не залишаємо дитині і крихти незвіданого, яке їй ще довго пізнавати, відбиває у дитини потребу задовольняти свій пізнава­льний інтерес з інших джерел. Навіщо? Вихователь (вчитель) і так все розповість. А потім ми дивуємося, чому дитина, почув­ши нове слово, не цікавиться його значенням? Не цікавиться, вперше споглядаючи листопад, чому це явище відбувається ли­ше з листяними деревами? Тому не прагни вичерпно задоволь­нити інтерес дітей. Особливо якщо напевне знаєш, що то буде на дилетантському рівні. Або дитина через вікові особливості не зрозуміє твоє пояснення. Залиш їй перспективу для подальшого

пізнавального інтересу і розвитку. «Підете до школи. Там вивча­тимете такий предмет, як анатомія. Ось тоді і отримаєте відпові­ді на свої запитання.»

@ №19. Зміна статусу вихователя на роль учителя - Іванку, можна отримати у тебе пораду?

Такий прийом має розвиваючий ефект і забезпечує перс­пективу розвитку «вундеркіндам».

@ №20. Плани на завтра: чим займатимемось завтра? Що для цього треба? Хто що робитиме? Цей прийом вчитиме планувати свої дії на найближчий період.

Дуже важливою для розвитку уваги є інструкція. Привчай ма­люків чути її з першого пред’явлення. Затим, підсумовуючи діяльність, запитай ще раз, яке було завдання? Чи всі виконали завдання згідно пояснення? Допоможе тобі навчити дітей уваж­но слухати інструкцію, запам’ятовувати її і діяти відповідно до неї вже відомий тобі прийом - усні домашні завдання. Давши інструкцію вдень, не забудь перевірити ввечері, щоб діти з низь­ким рівнем уваги при мамі (татові) повторили домашнє завдан­ня. Поцікався, чи пам’ятає Сашко, що треба зробити по дорозі додому? Хай він проговорить інструкцію сам, а мама почує, що треба зробити. І по дорозі додому таки виконає завдання. Бо ти ж наголосиш, що завтра Сашко має розповісти, що цікавого во­ни побачили по дорозі додому. Цей прийом спонукатиме батьків до співпраці з дитиною. Залучатиме їх до ваших спільних справ. А будучи проінформованими про твою роботу, батьки поважа­тимуть і тебе, і твою професію. Задавши запитання, обов’язково поцікався, як хто його виконав. При всіх похвали того, хто від­повідально віднісся до його виконання. Адже це підґрунтя май­бутньої навчальної діяльності і приклад для всіх інших, у кого вона ще не сформована.

! Не забувай даних дітям обіцянок.

*** Доведи до відома батьків таку інформацію:

• Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Час­тіше давайте їй зрозуміти, що ви на неї сподіваєтесь і впевнені, що вона виконає ваше доручення.

• Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, на- бравшись терпіння і розуміючи, що малюк далеко не все зробить до ладу.

З повагою ставтеся до малюка і його справ. Спілкуй­теся з ним як з дорослим. Пам’ятайте, що він теж ду­має, відчуває, оцінює. (Порекомендуйте пограти в гру «Стоїть - сидить»).

• Виховуйте у дитини розуміння того, що ЇЇ настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан інших членів родини. (Рекомендуйте вправу-гру «Хвиля»).

• Навчіть малюка помічати гарні риси тих, кого вони бачать щодня. (Гра-вправа «Чарівні окуляри»).

• Періодично цікавтесь, яким би хотів вирости Ваш ма­люк. На кого мріє бути схожим і чому? Що для цього треба? Як цього можна досягти?

• Приділіть малюку 15 хвилин перед сном для бесіди з ним, читання йому вечірньої казки, співу колискової, і малюк засне зі щасливою посмішкою на вустах, впев­неністю, що його люблять.

Зустрічай малюків з усмішкою. Особливо тих, кого давно не було, або якщо сама була відсутня: «Я за ва­ми заскучала. Мені вас не вистачало». «Я маю вам стільки роз­повісти. Я вас дуже люблю».

• Якщо завдання передбачає виготовлення доробок, то зустрінь малюка, який приніс таку доробку, щирим за- хопленням. Зацікавлено роздивись, розпитай малюка, що саме він робив, що тато, мама? Запропонуй у вільну хвилину показати цю роботу іншим дітям і розповісти про призначення кожної деталі. З чого вона зроблена, як кріпилась?

Зіткнувшись з неадекватною поведінкою (реакцією) дитини, не зациклюйся на своїх відчуттях. Спробуй

поставити себе на місце дитини. І зрозуміти, чому вона зреагу­вала саме так? Затим лише вживай заходів.

*** На заняттях з грамоти і ФЕМУ:

Якщо більшість твоїх вихованців вже читають і рахують, не проводь заняття з ознайомлення з буквою «У» лише то­му, що вона є в методиці. Вивчи букву з дітьми, які її не знають, поза заняттями у процесі індивідуальної роботи. А на занятті пропонуй прочитати слова, фрази і тексти, пов’язані з темою, над якою працюєте. Це забезпечить зону найближчого розвитку всіх твоїх малюків. На занятті давай індивідуальне за­вдання кожному, у відповідності до його індивідуального розвитку. Важливо, щоб мозок дітей «не спав». Рахуємо кіль­кість матросок, біноклів, які знадобляться для СРГ «Моряки».

.

*** На заняттях з художньої діяльності:

Використовуй не менше 3-4 зразків різного змісту. З різ­ним розташуванням, зображенням об’єктів. Використовуй різні техніки виконання. Крім цього, зауваж, що це лише твоє бачення. Тож кожен з них може придумати свій варіант або використати один із запропонованих:

• Рум’янець на щічках яблука.

• Чудо з пеньком.

• Зоряне небо.

При аналізі робіт в першу чергу давай позитивну оцінку оригінальним нестандартним роботам і лише потім охайним, за правильну техніку виконання:

• Як оригінально...

• Яке вдале поєднання кольорів...

• Як нестандартно вирішив це завдання Андрійко...

Обов’язково виставляй дитячі роботи на спеціальному стен­ді для батьків. Ввечері, при інших батьках і дітях відмічай навіть незначні, по відношенню до своїх попередніх результатів, досяг­нення окремих дітей, які потребують підтримки і самоствер­дження. Приверни увагу до нетрадиційних дитячих робіт.

Фізкультхвилинки проводь, тісно пов’язуючи їх зі змістом тематичного циклу та виду діяльності. Можна використати схематичне позначення дій, які виконува­тимуть діти у процесі фізкультурної паузи.

• Якщо ти разом з дитиною шукаєш рішення, а не переві­ряєш, чи правильно вона намалювала, - ти розвиваєш можливість творчого бачення і не засмічуєш дитяче сприйняття стереотипами.

! Немає правильних і неправильних малюнків і фантазій. Дитина не помиляється, вона шукає свій шлях. Дуже велика небезпека для творчості - стандарти, стереотипи, штампи. В спілкуванні з прекрасним мовчанням можна сказати більше, ніж словами.

*** На заняттях з мовленнєвого розвитку:

Широко використовуй минулорічні дитячі твори, опові­дання, казки їх ровесників попередніх випусків. Це вселяє у малюків віру, що вони також зможуть складати казки, оповідання. Збагачуй мову дітей новими, змістовними, пов’язаними з тематичним циклом формами малого фольклору: забавлянками, піснями, прислів’ями, скоромовками, мирилками, закличками, приказками, казками, віршами.

В системі використовуй нетрадиційні педагогічні прийоми, які дозволяють дитині реалізувати соціальну та інтелектуальну активність серед ровесників і дорослих людей.

@ №1. Відкритий мікрофон, в який можна висловити всі свої бажання.

№2. Групова трибуна, з якої можна висловити свою ду­мку про групу.

№3. Прес-конференція ручки дверей (ляльок, жителів куточка природи).

№4. Словничок групи. Нове слово чи явище, про яке хочуть дізнатися діти, записується вихователем в журнал, а затим у вільний час чи на мовленнєвій хвилинці уточ­нюється, що воно означає.

№5. Що розповідають іграшки? (Вранці застали безлад в ляльковому куточку, почули плач, сміх). Ці форми ро­боти стимулюватимуть до спілкування всіх, хто має що розповісти, хоче щось дізнатися.

№6.

Усні домашні завдання:

• Розпитати рідних про...

• Поцікавитись у старших, як...

• Поспостерігати за...

• Зібрати у парку...

• Придумати разом з рідними кінець оповідання: «Одного сонячного дня вийшов Миколка з під’їзду...»

• Заготовити на завтра для заняття...

• Підготувати до завтрашнього дня...

Всі виконані домашні завдання мають позитивно сприйма­тися, заслуховуватися всіма. При цьому важливо дати зразок їх позитивної оцінки:

• цікава інформація;

• захоплююча розповідь;

• незвичайна історія;

• нетрадиційна точка зору.

Ця система роботи з батьками сформує у них готовність чу­ти педагога, відгукуватися на його рекомендації. Підніме в їх очах авторитет дитини та твій.

*** При читанні художньої літератури.

• Визначимо ключове слово у цьому вірші (оповідан­ні, казці).

• Що можна уявити, слухаючи казку з заплющеними очима?

• Який життєвий урок можна винести з цієї казки?

• Склади казку про те, що ти відчуваєш.

• Організуємо конкурс дитячої казки.

• Придумайте фантастичну казку про мене, себе, маму, тата, бабусю, дідуся, братика та ін.

• Придумай назву до казки.

• Геометричні фігури потрапили у світ казок.

• Баба Яга зачаклувала Олексія. Як розчаклуємо?

• Деякі склади слова образились на нас і втекли із казки. Спробуємо без них відгадати, що це за казка.

« Жи... бу... ба... У ни... бу...»

У години дозвілля давай дітям іграшки, посібники, пристосовуючи свої ідеї і задачі до тих іграшок, якими постійно граються діти. Частіше давай завдання, які при­ваблюють малюків, приносять їм задоволення, з якими вони легко справляються.

• Ефективними для формування граматичної структу­ри мови є такі форми роботи:

- Очистимо слово: осінній - осінь, чайний, ляльковий, тощо. Що може -бути осіннім? Від якого слова утво­рилось?

- Одягнемо слово: скло. Які інші слова можна утвори­ти? (скляний, скляне, скляні). На який предмет гово­римо: скляний (графин), скляна (банка), скляне (вікно), скляні (двері)?

- Скажемо по-різному про...

- Піраміда питань (до певного предмета, який наділимо властивостями живої істоти).

Ці прийоми сприятимуть формування вміння вільно корис­туватися основним інструментарієм спілкування - мовою.

Для оволодіння навичками читання.

Для дітей середньої та старшої груп, які вже цікавляться буквами, організуй «Клуб грамотіїв». Навчившись читати і писати, зможете переписуватись під час сну, коли не спиться. На заняттях з грамоти важливо сформувати

завдання так, аби стимулювати зосередженість думки, що є основою уважності.

• Завдяки чому звучать слова? (Бо звуки вимовляють­ся послідовно).

• Виділимо найуживаніший звук.

• Які слова звучать подібно, а позначають різні явища і предмети?

• Прочитаємо зашифровані слова... («моряки», «палуба», «капітан»).

• Розшифруй слово, з якого зник голосний звук.

• Приділяй належну увагу сенсомоториці. Адже від розвитку м’язів рук напряму залежать дефекти мови. Ширше використовуй для мовного розвитку дітей теат­ралізацію та інсценізацію віршів, потішок, пісень, казок - «Гру­повий театр». Разом з дітьми визначте місце для глядачів і для сцени. Правила поведінки «глядачів» в театрі. Підготуйте разом з дітьми всю необхідну атрибутику: квитки, театральну касу, афішу, нумерацію місць, ширму, костюми, костюмерну. Головна мета - допомогти дітям позбутися комплексів. Розвивати вміння триматися «на публіці», стимулювати артистичність, вміння по-різному передавати один і той же образ. Різними словами і жестами передавати емоції, характер героя, інтонацію, особли­вості пересування, настрій.

Організуйте в групі куточок технічних засобів на­вчання. Частіше використовуй аудіо- і відеозаписи життя своєї групи.

• Постійно практикуй розвиваючі усні домашні завдання для своїх вихованців з метою залучення батьків до їх самостійного пошуку інформації, творчості. Це посилить ефект педагогічного впливу на розвиток дитини: вміння сприймати загальне звернення як особисте: за­пам’ятовувати, свідомо утримувати в пам’яті інструкцію і відтворювати її в потрібний момент; розвиватиме уяву, уваїу, пам’ять, мислення.

*** Доведи до відома батьків таку інформацію:

Якщо людину з дитинства змушувані виконувати чужу волю і якщо їй ніколи не вдаватиметься скидати або обминати її (що, на щастя, неможливо), то в ній не розвинеться прагнення до свободи, а разом з тим не розвинеться і прагнення до самостій­ної діяльності. Батькам часом важко передані дитині право на са­мостійну діяльність. Так її «виховувати» легше.

@ Батьки з сильним владним характером іноді схильні «ламати впертість» (самостійність) дитини і на все життя залишають її неспроможною до незалежної діяльності.

А між тим, якщо дитина не навчиться бути вільною і самостійною в стосунках зі своєю матір’ю, то коли вона цього навчиться? І чи навчиться цьому взагалі?

Навчіть свою дитину розуміти взаємозв’язки між предметами, явищами і діяльністю людини. Вправляйте малюка у пошуках конкретних фактів, що підтверджують узагальнення, і навпаки, узагальнюють, систематизують: проаналізуйте розрізнені факти, вчіть дошукуватись першопричини явищ, подій.

• Стан річки. Від чого залежить?

• Роботи на городі. З чим пов’язані?

Навчіть свою дитину тим іграм і лічилкам, в які ви грались в дитинстві. Допомагайте малюку відшуковувати потрібну інформа­цію в енциклопедіях, довідниках. Так ви привчатимете його само­стійно вчитися. Поцікавтеся у свого сина (доньки) про досягнення, невдачі і труднощі сьогоднішнього дня.

Не відмахуйтесь від прохань і запитань малюка. Пам’ятайте, що дитяча допитливість, прагнення до самостійних пізнавальних дій, дитяча уява, не маючи продуктивного застосування у значу­щих для малюка видах діяльності, поступово згасають.

*** Інформуйте фахівців про особливості вашої діяльності. Залу­чайте психолога до подолання психотравмуючих ситуацій: «Давайте порадимось з Оксаною Леонідівною».

• Виділи час для занять таким видом діяльності дітей, як розвиваючі ігри, спрямовані на розвиток психічних процесів. їх вплив на розвиток пізнавальних здібностей неможливо переоцінити. Твоя педагогічна діяльність має бути спрямована на розвиток змісту ігор, розширення їх тематики, зба­гачення знань і навичок дітей, необхідних їм для розширення ігро­вого сюжету і введення нових ролей, сюжетних ліній. Передусім програй сама всі дії розвиваючої гри. Знайди додаткові варіанти рішень. Визнач, які педагогічні завдання зможеш виконати її засо­бами. Підбирай ігри, які логічно «вписуються» в даний тематичний цикл.

(До дня сміху - іра «Клоуни». Що знаємо про цю професію, які її особливості?)

@ Гра «Кожен предмет має секрет».

• Телефонна розмова.

• Компліменти, компліменти.

• Сімейне свято.

• Йдемо до театру.

• Народження нової фарби.

• Мандрівка космосом.

• Що бачу, про те говорю.

*** Доведи до відома батьків значимість гри для дитини дошкільного віку. Гра в дошкільному дитинстві - ВИД ДІЯЛЬності, який забезпечує розвиток психічних новоутворень, що СІ в інших видах діяльності в цьому віці не можуть повноцінно розвиватися. Це уява, довільність, саморегуляція, мотиваційна основа комунікативності і соціальної активності, самопізнання та самооцінки. Саме в грі закладено потужний емоційний потенціал розвитку дитини-дошкільника.