VI. Рефлексивно-оцінювальний етап психолого-педагогічного проектування (п )

Рефлексія — осмислення дорослими і дітьми власних дій, само­пізнання, самоаналіз.

Девіз: «Помічаємо і радіємо найменшим успіхам кожного». Мета:

Усвідомити набутий за попередні п’ять етапів досвід. Порадіти своїм і чужим успіхам.

Завдання педагога на рефлексивно-оцінювальному етапі: Навчитися робити детальну психологічну характеристику як власному особистісному розвитку, так і розумовому, мораль­ному розвитку вихованців. Усвідомлено відноситись до цього досвіду і самоаналізу. Відібрати для подальшої роботи ті педагогічні методи і прийоми, які дали найкращі результати.

Шановна колеґо!

Ось ми і підійшли до шостого, рефлексивно-оцінювального етапу.

На цьому етапі ви здійсните «подорож в часі» в зворотному порядку. Це розвиватиме у дітей вміння оцінювати самих себе і свою діяльність за попередні п’ять етапів.

@ №1.

• З чого все почалося?

• Як виникла ідея?

• Чия це була ідея?

• Як інші поставились до неї?

• Що вдалося, а що - ні?

• Які відчували проблеми?

• Завдяки чому вдалося їх вирішити?

• Що найбільше здивувало (злякало, тішило, турбувало)?

• Що далося легко? Важко? Чому?

• Що було під час...?

• Що було після...?

• Щоб підтримувати інтерес до теми розмови, використо­вуй вуйте як опорні схеми всі виготовлені протягом тема- тичного циклу матеріали: газети, «книгу обліку добрих справ», «древо цілей», дитячі роботи, костюми, скриньку досяг­нень (відкриттів), атрибути. Тобто все, що викликатиме спогади, пережиті позитивні емоції. Вчи малюків цінувати рукотворні вироби, поробки. Використовуй їх не лише для аналізу, а й для нових творчих задумів та ідей.

@ №2.

• Хто які нові слова запам’ятав? (Пошукаймо в слов­ничку).

• Що цікавого відбулося?

• Чи збулися чиїсь мрії?

• Що вважаєте найважливішим?

• Чи щось заважало нам готувати свято?

• Чого не хотілося робити? Чому?

• Що хотіли б повторити?

• Які заняття (справи) вважаєте найцікавішими?

• Чим би хотілось займатися найбільше?

! Адаптувати треба не дітей до певних умов, а техноло­гію до дітей даного віку. Не забуваючи, що всі ми різні, кожен з нас розвивається в своєму окремому темпі.

@ №3.

• Хто які відкриття зробив для себе?

• Чого нового ми навчилися?

• Що приємно вразило?

• Кому було неприємно?

• Що злякало? Здивувало?

• Чиї уподобання змінилися?

• Хто кому і чим допоміг?

• Які нові відчуття, переживання?

• Що запам’яталось найбільше?

• Перед ким кожен з вас хотів би похвалитись? Чим?

*** Не підбивай щоразу підсумки щодо індивідуального розвит­ку тієї чи іншої дитини. Вона може довго не проявляти по­мітних ознак прогресу, а потім відразу просунеться вперед.

Головне, щоб ти вчасно ці прояви помітила і підтримала.

@ №4.

• Які нові ігри вивчили? Які сподобались? Які ні? Чому?

• В які ігри любите самостійно гратися?

• Хто з ким грався залюбки?

• Хто з ким подружився?

• Хто ділився іграшками? Дружно грався?

• В які ігри хотіли б гратися?

• З ким би хотіли пограти в гру?..

• До якої гри змінили б правила? Чому?

• Про що довідались наші іграшки, хай розкажуть. (Перевтілення)

• Як ми навчились під час ігор розв’язувати конфлікти?

@ №5.

- Які доробки вважаєте цікавими? Чому?

- Як почувають себе ці машинки? Чому?

Машинки з покидькового матеріалу стоять без дії. Як можна цьому зарадити? Так з’явиться ідея нового проекту «Дорожній рух» («Автопарк», «Гараж»). Крім цього, ти вправлятимеш малюків у вмінні цінувати результати чужої праці. Використо­вуватимеш їх не лише для аналізу, а й для нових творчих задумів, ідей.

@ №6.

Чия сімейна книга здивувала? Чим? Як ми дамо зрозуміти це авторам?

• Яка казка вразила?

• Чий вірш запам’ятали?

• Чия загадка була цікавою?

• Якщо стільки цікавих творів, то, може, ми їх якось зберемо? Як оформимо?

Так виникне ідея нового проекту із створення книги.

Дай відчути малюкам інтелектуальне задоволення та насолоду від процесу й результатів своєї діяльності, ґрун­товності висновків.

Приділи належну увагу дитячим досягненням у різ­них видах діяльності. Вони у кожного педагога,

групи, дитини — індивідуальні, характерні лише для вас. Порів­нюй досягнення кожного лише по відношенню до його власних попередніх результатів.

@ №7.

Чого ми досягли всі разом?

Чого досяг кожен з нас? (Хто з ваших товаришів чогось досяг?)

• Чим ми можемо пишатися?

• За кого з друзів ти порадів?

• Коли вам хотілось плакати (танцювати, співати, сміятися)?

*** Аналізуючи ваші спільні та індивідуальні досягнення і невдачі, відзначай їх цінність для всієї групи. Дай зразок того, як можна радіти найменшим успіхам кожного:

• Мене приємно вразив вчинок Андрія, коли він...

• Наш Віталик показав себе з іншого боку, так від­повідально поставився до дорученої йому справи...

• Я була приємно здивована, побачивши, як охайно Ганнуся виконала свою роботу...

• Хочу подякувати Віталику і його мамі. Вони так багато зробили для нас.

• Прийміть мої вибачення за...

• Я повинна попросити у вас пробачення за те, що не прислухалася до ваших побажань про...

• Це моя провина, що...

• Мені цікаво було спілкуватися...

• Я раділа, коли Андрійко навчився підстрибувати.

• Я пишалася Настею, коли вона так турботливо допомагала малюкам.

• Підсумовування результатів - широке поняття. Тому проаналізуйте також ваші досягнення в плані морально- етичної поведінки всіх учасників проекту. Такий аналіз необхідний для усвідомлення малюками потреби регулювати свою поведінку в колективі, стримувати імпульсивні бажання, коли вони суперечать інтересам інших, усвідомлено приймати вимоги, доручення, заборони й дозволи старших. А тобі допо­може уточнити, чи утвердились в групі взаємини особистісної рівності між тобою і вихованцями. Вміння осмислити пройде­ний шлях - це велике духовне багатство дитячого колективу. Існує пряма залежність знань вихованців від духовного життя групи, колективної думки, обговорення, народження і втілення задумів.

@ №8.

Кому вручимо виготовлені нагороди:

• Медаль за добрі справи;

• Орден за цікаві роботи;

• Значок за активність;

• Сердечко за вміння розв’язувати конфлікти;

• Лавровий вінок за значимий вклад у спільну справу;

• Символ мудрості - сову - за те, що давав можливість висловитись іншим;

• За наполегливість.

@ №9.

• Кому вручив би цю пам’ятку «Про добрі вчинки»? За що?

@ №10. Кого поставили б на найвищу сходинку? Чому?

@ №11. Кого пригостив би вареничком?

@ №12. Кому подарував би символ знань - книгу?

Спостерігаючи за поведінкою дітей, визнач для себе:

• Чи змінився соціокультурний простір життя всіх учасників проекту (твій, вихованців, батьків, інших Ці педагогів)?

! У кого за цей період проявились позитивні моральні звички?

Плоди твоєї педагогічної діяльності - моральне обличчя твоїх вихованців, їх успіхи.

@ №13.

• За ким пошкодували б найбільше?

• Про що поскаржилися б? Кому?

• Які слова приємно було б почути?

• Які ні?

• З ким хотіли б поділитися своїми враженнями?

• Про кого сказали б: чесний, знаючий, добрий, охайний, ввічливий, ініціативний, працьовитий?

• Кого б ще запросили на своє свято?

• Коли було соромно?

• Хто став стриманішим, культурним, щедрішим?

*** Не втрачай можливості дати дітям зразок позитивно спря­мованого, уважного ставлення одне до одного.

@ №14. Кому пошлемо листівки з повідомленням про наші добрі справи? (Батькам, методисту, іншим фахівцям, завідуючій тощо).

Дітям з високим рівнем розвитку запропонуй розповіс­ти колективу про свій цікавий досвід роботи з реаліза­ції свого індивідуального проекту: про свої знахідки і труднощі.

• Серйозно віднесись до мети рефлексивно-оцінювального етапу. Не допускай формального підходу. Адже саме на цьому етапі з’являються пропозиції щодо нових проек­тів. Тому поміть, підтримай найменшу ініціативу, ідею щодо нового проекту того, чим би хотіли займатися, що їх цікавить.

@ №15. Хто що змінив би? Як? Що для цього треба?

Врахуй бажання дітей повторити творчий захід або внес­ти зміни до нього. Задовольни їх прагнення творити до повного вичерпання творчих ресурсів, всіх дитячих ідей з даної теми. Вони природно виникнуть,. якщо ти сама прагнутимеш до аналізу своєї поведінки, результатів власної та спільної діяльності.

! Крім цього, аналізуючи особливості поведінки кожного малюка протягом даного тематичного етапу, роби свого роду «допуск» на те, що ти ще недостатньо знаєш дійсні можливості кожного з них. Адже ще не всі вони проявили свої здібності. Ще багато чию обдарованість ти не помітила.

Однією з причин відсутності активності чи проявів здібностей може бути відсутність (в силу умов життя) відповідних знань, умінь, навичок. Варто допомогти такій дитині їх засвоїти, як її здібності стануть явними, а досягнення очевидними.

• Підсумуй також результати дитячої діяльності. Відзнач успіхи і невдачі по кожному виду. Проаналізуй, зафіксуй прояви творчості, пізнавальної активності дітей в літературно-поетичній, ігровій, художній діяльностях малюків. А також не забудь про прояви творчості та ініціативи з боку батьків. Як ти реагувала на них? Чи підтримала? Як заохотила? Чи стимулювала інших батьків?

Між іншим, мова йде про оцінку не лише дитячої діяльності, а й твоєї, педагогічної. Якщо ти навчишся вірно аналізувати результативність використаних методів і прийомів, відбирати найбільш ефективні та відмовлятися від нерезультативних, то ти набагато швидше оволодіватимеш педагогічною майстерністю. Хто прагне розібратися в причинах своїх успіхів і невдач, той вже досяг половини успіху. Адже проектувати особистість - найскладніша сфера єднання теорії і практики.

@ №1

• Як пройшла апробація першого тематичного циклу?

• Які зміни відбулися у житті вашої групи за цей період?

• Кількість дітей, які проявили себе активними і творчими.

• Приклади творчих задумів дітей - це майбутні помічники.

• Хто з вихованців ніяк не проявив себе протягом тема­тичного циклу? Чому? Аналіз причин допоможе тобі визначити групові, індивідуальні завдання на наступні тематичні цикли.

Дуже цікаву інформацію для роздумів дає такий цифровий аналіз. Колена цифра наповнена глибоким змістом. Без цифрового виразу не можна уявити тих педагогіч­них узагальнень, на яких ґрунтується справжнє педагогічне керівництво.

@ №2.

З якими проблемами і труднощами ти зіткнулася у про­цесі даного тематичного циклу? Порадься з психологом, методистом, завідуючою, колегами про можливі шляхи покращання роботи на наступному тематичному циклі.

• Педагогічна майстерність - це творче осмислення влас- швИ ної праці. Не випадкові успіхи чи щасливі знахідки збагачують твій педагогічний досвід, а копіткий пошук, аналіз залежностей того, що виходить від того, що робиш. В систематичному, вдумливому аналізі і полягає творче станов­лення Педагога, його творче зростання, духовне збагачення.

Тож проаналізуй По-перше:

• Чи вільно висловлювали свої бажання?

• Наскільки вміло пояснювали зміст та склад своїх дій?

• Як складали розповіді-роздуми (міркували вголос)?

• Чи вдавалось чітко визначати основну думку?

Якщо - ні, то виясни, що завадило дітям реалізувати свої інтелектуальні можливості? Несформованість мовленнєвої ком­петентності? То це і буде твоє педагогічне завдання на майбутнє.

По-друге:

Чи не прояви твоїх особистих якостей могли утруднити взаємодію з дітьми, що не розкрились протягом даного тематич­ного циклу (проекту):

• запальність,

• прямолінійність,

• різкість,

• метушливість,

• загострене самолюбство,

• впертість,

• відсутність почуття гумору,

• сухість, неемоційність,

• неорганізованість,

• нерішучість?

Який саме досвід співчуття, співпереживання, підтримки, любові набули діти, спілкуючись з тобою (ровесниками, іншими дорослими)? Якщо негативний, то працюй над своїм характе­ром, усувай недоліки. Бо вміння аналізувати, узагальнювати, застосовувати узагальнення як інструмент майстерності та підходу до конкретних явищ - це суть педагогічної майстерності. Але особливо важливе воно при завершенні періодів, циклів (проектів) навчально-виховного процесу.

Рефлексія власного досвіду допоможе зв’язати окремі при­клади, прояви в загальне ціле; зв’язати минуле з сьогоднішнім і майбутнім. Озирнутися на пройдений шлях, побачити в ньому джерело сьогоднішніх успіхів, недоліків, невдач.

По-третє:

• Чи створювала ти в групі протягом тематичного цик­лу ситуації співучасті, утвердження взаємин особис­тішої рівності між вихованцями і тобою? Як?

• У кого з замкнутих дітей активізувались міжособис- тісні стосунки з ровесниками?

• Хто з вихованців оволодів засобами отримання інфор­мації і, головне, навчився їх творчо застосовувати?

Вибірково проведи повторно комплекс ігор з обсте­женням психічних процесів у дітей, які мали про­блеми або не відвідували дитячий садок. Проаналі­зуй, як ці вихованці виконали вже відомі завдання? Якщо більшість з них не виконали - треба міняти педагогічні прийоми. Якщо окремі діти - перенеси завдання індивідуальної роботи на наступний тема­тичний цикл.

Вчися бачити за незначними, на перший погляд, фактами повсякденного життя важливі педагогічні явища. Це допоможе тобі глибоко розбиратися в самій суті переходу від конкретного до загального і від загального — до конкретного.

Щоб твої педагогічні прийоми стали результативнішими, навіть коли тебе нема поряд, допоможи батькам зрозуміти свою дитину. І тоді ефективність твого педагогічного впливу збільшиться в геометричній прогресії. Навчи їх аналізувати свої взаємостосунки з дочкою (сином). Усвідомлю­вати набутий досвід пізнання, потребу змінити стиль спілкуван­ня, наповнити його новим змістом.

@ №1.

• Як виросла моя дочка, в чому це помітно?

• До чого привело ігнорування закономірностей розвитку дочки?

• Що провокує прояви агресивності, збудливості, знервованості?

• Що нового дізнались про свого сина?

• Що в його поведінці турбує? Коли це сталося? Чому? Проаналізуй.

@ №2.

• Які найбільші непорозуміння були між нами? Що я робила, щоб їх усунути? Завдяки чому вдалося налагодити позитивні взаємостосунки?

• Що я відчула, коли шукала шляхи порозуміння зі своїм сином?

• За що нагородила б свою маму (чоловіка, виховате­ля, музичного керівника, інших)?

• Як в інших родинах було? Чий досвід зацікавив? Що з нього використовую?

*** Доведи до відома батьків

Повага до дитини передбачає відсутність насильства. В ній має бути бажання, щоб дитина росла і розвивалася такою, якою її визначила природа. Повага до дитини — це здат­ність усвідомлювати її унікальність.

Любов — акт давання: віддати свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття. Якщо ви звертаєте увагу на гідність дитини і вірите в її можливості, ви навчите її вірити в себе і отримувати перемоги. Якщо ви порівнюєте свою дитину з іншими, ви блокуєте її можливості. Порівнювати дитину можна лише з нею самою - сьогоднішньою і вчорашньою.

Попрацювавши деякий час за технологією психолого- педагогічного проектування (П³), ти дійдеш цікавого висновку: чим довше з малюками співпрацюватимете, тим ясніше діти усвідомлять, відчують, що від кожного з них залежить успіх їх товаришів і всієї групи в цілому. Досвід пізнання світу і своїх можливостей, в кінцевому результаті, роз­виватиме у кожної дитини самоповагу. Вона навчиться вірити в себе, тому що відчує результати власних діянь. А набутий у будь-якому виді діяльності досвід дитина зможе перенести на всі інші види своєї діяльності.

• Зробивши первинний аналіз отриманих даних за технологією П³, ти зрозумієш, що мотивація діяльності дитини усуває такі проблеми в плані особистісно- орієнтованого спілкування, як низька самооцінка чи комплекс неповноцінності, «розблоковує» прояви здібностей. Більше того, діти комфортніше почувають себе в групі, що є запорукою їх психічного здоров’я. Вони не бояться робити помилки, за які їх будуть критикувати. В групі панує усвідомлена, а не авторитарна форма дисципліни.

Спостереження за дітьми у процесі реалізації технології П³ також є досить інформативними. Ти виявиш, що одні і ті ж діти, як правило, виправдовують різні наші очікування. Ставишся до них як до виконавців волі дорослих - вони поводяться відповід­но. Зміниш ставлення до них, почнеш спілкуватися як з партне­рами - і у відповідь діти демонструватимуть невидимі раніше здібності. Це є можливим, тому що, захопившись, несмілива дитина проявляє активність в обговоренні та реалізації проектів (задумів) своїх ровесників. А в подальшому стає ініціативною, самостійною, бо може сама, без допомоги дорослих, виконувати життєво важливу для себе діяльність. Вирішувати різного роду завдання, які виникають у повсякденному житті. Із зростанням цієї незалежності росте впевненість дитини в собі, у своїх силах. У малюка виникає самоусвідомлення свого місця в системі від­ношень з дорослими і однолітками, прагнення до здійснення своїх задумів. В той же час вона починає усвідомлювати обме­женість своїх можливостей, розуміти, що їй треба ще багато чому вчитися.

Наступну тему розпочинайте лише за умови, що діти вичер­пали всі можливі творчі ресурси з минулої теми і більше немає ідей.

Тривалість рефлексивно-оцінювального етапу 1 день.

ПЛАН ВИПУСКУ НАСТУПНИХ ВИДАНЬ:

• Методичне забезпечення педагогічної взаємодії з дітьми раннього віку.

• Методичне забезпечення педагогічної взаємодії з дітьми молодшого дошкільного віку.

• Методичне забезпечення педагогічної взаємодії з дітьми старшого дошкільного віку.

• Прийняти, підтримати, пізнати. (Узагальнення роботи психологічної служби дошкільного закладу за педагогіч­ною технологією «Радість розвитку»).

• Особистісний розвиток дитини засобами музично- театральної діяльності.

• Збірки авторських дитячих казок.

• Тематичні свята та розваги.

• Розвиток художніх здібностей дошкільників.

• Індивідуальний розвиток вихованців, які відвідують спеціалізовані групи дитячого садка.

• Критеріальні оцінки інноваційної практики дошкільного закладу.

• Методичне забезпечення роботи з кадрами.