3. Відповідальність за порушення договорів

на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських та технологічних робіт

1. Своєрідно визначається в законодавстві відповідальність за порушення договору на виконання НДР або ДКТР (ст.900 ЦК). По-перше, така відповідальність встановлена лише стосовно виконавця договору (підрядника). По-друге, відповідальність виконавця є обмеженою, оскільки він зобов'язаний відшкодувати замовнику тільки реальні збитки, а упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. По-третє, реальні збитки відшкодовуються виконавцем лише у межах ціни

,«,„., 545

е

цьому за порушення договору особою, на яку було покладено його виконання, перед замовником у повному обсязі відповідає виконавець.

3. Строк договору про надання послуг, тобто час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язкидив. коментар до гл.52 ЦК), встановлюється за домовленістюсторін, якщо інше не передбачено законом або іншим актомцивільного законодавства.

4. Оскільки договір про надання послуг може бути як оплатним,так і безоплатним, ЦК містить відповідні правила про плату за оплатним договором та про відшкодування виконавцеві фактичнихвитрат за договором про безоплатне надання послуг. Згідно зіст.903 ЦК замовник за оплатним договором повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо ж у договорі про надання оплатних послуг відсутні умови про розмір винагороди, строк та порядок її виплати,винагорода сплачується після надання послуги у розмірі, який заподібних обставин звичайно оплачується за такі послуги (див. коментар до гл.51 ЦК).

ЦК передбачає виплату виконавцеві винагороди й у випадках, коли він не може виконати договір не з його вини і без вини замовника, а також з вини замовника. У першому випадку замовник повинен виплатити виконавцеві розумну плату з урахуванням, зокрема, обсягу виконаного. Спір щодо розміру такої плати у разі не-досягнення згоди між сторонами договору підлягає розгляду в суді. У другому випадку винагорода повинна бути сплачена у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно зі ст.9О4 ЦК за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, які були необхідними для виконання договору. Такий обов'язок покладено на замовника й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з Його вини або внаслідок дії непереборної сили. Необхідність зроблених витрат повинна доводитися виконавцем за договором.

3. Відповідальність виконавця за порушення договору

1. Договір вважається порушеним у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, породженого ним (див. коментардо гл.51 ЦК).

Питання про відповідальність виконавця за невиконання або неналежне виконання договору про надання послуг вирішується у ст.906 ЦК з урахуванням оплатності чи безоплатності цього договору. У ній йдеться про таку загальну форму цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди.

2. Поняття збитків, підстави та умови їх відшкодування викладені в коментарі до глав 3, 51 ЦК.

Збитки, які були завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про відплатне надання послуг, згідно із ст.9О6 ЦК підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

548 - . ,ж.

Якщо ж виконавцем у договорі про надання відплатної послуги виступає суб'єкт підприємницької діяльності, він відповідає за це порушення і без його вини, якщо не доведе, що належне виконання договору виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов подій, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не вважається непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (див. коментар до гл.51 ЦК).

3. Розмір збитків, заподіяних порушенням зобов'язання, повинен довести кредитор, тобто замовник. При цьому при визначеннірозміру збитків беруться до уваги ціни, які існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, дезобов'язання, що випливає з договору, повинно бути виконане.

У тих же випадках, коли вимога не була задоволена добровільно, до уваги беруться ринкові ціни, що існували на день подання позову. Суду надане право задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, які існували на день ухвалення судового рішення (див. коментар до гл.51 ЦК).

Якщо ж замовнику за договором про безоплатне надання послуг заподіяні збитки його невиконанням або неналежним виконанням, виконавець зобов'язаний відшкодувати їх у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не передбачений договором.

4, Якщо за порушення договору про надання послуг встановлена неустойка (див. коментар до гл.49 ЦК), слід керуватися правилами щодо підстав, умов та розміру їх сплати, а також правиламипро їх співвідношення зі збитками, закріпленими в ст.ст.550, 551,624 ЦК (див. коментар до глав 49, 51 ЦК).