4. Прийняття дарунка
1. Момент виникнення права власності на дарунок пов'язуєтьсяз його передачею і прийняттям обдаровуваним. У договорі дарування, який є реальним, виникнення права власності в обдаровуваного співпадає з моментом укладення договору. В договорах дарування, в яких час укладення договору і передачі дарунка не співпадає,право власності переходить від дарувальника до обдаровуваного нев момент укладення правочину, а після прийняття речі останнім.
Оскільки момент виникнення права власності в обдаровуваного зумовлений прийняттям дарунка, то передача речі підприємству, організації транспорту, зв'язку або представнику для її вручення не може бути юридичною підставою припинення права власності на зазначену річ у дарувальника. Останній надалі здійснює правомочності, які становлять зміст власності, в тому числі розпорядження. Тому він має право відмовитися від договору дарування, який є реальним, тобто виникнення правовідносин залежить від вчинення певних дій. У коментованому випадку це передача речі обдаровуваному.
2. У реальних договорах дарування укладення договору і передача (прийняття) речі співпадає. Тому прийняття дарунка свідчить,що договір укладений і право власності перейшло від дарувальника до обдаровуваного. Прийняття дарунка є правом, а не обов'язком обдарованого. Отже, він може відмовитися від його прийняття. В цьому контексті відмова повинна мати місце лише в моментпередачі речі. У разі прийняття дарунка і подальшої відмови від
492
нього йдеться про розірвання договору дарування, якщо річ повертається дарувальнику, або припинення права власності обдаровува-Ного іншим способом.
Прийняття обдаровуваним символів речі, яка є предметом договору дарування, або документів, що посвідчують право власності на річ (наприклад, акт про право власності на житло, земельну ділянку та ін.), вважається прийняттям дарунка.
Невиконання обдаровуваним передбаченого договором обов'язку на користь третьої особи є підставою для розірвання договору і повернення дарувальнику дарунка або відшкодування його вартості. У разі смерті дарувальника особа, на користь якої встановлений цей обов'язок, вправі лише вимагати його виконання.
5. Підстави та правові наслідки розірвання договору дарування
1. Договір дарування є не тільки правовою формою безоплатної передачі речі у власність обдарованому, а й виявом довіри,доброго ставлення дарувальника. Тому поряд з правовими виникають відносини морального характеру. Звичайно, закон не можепокласти на обдаровуваного морального обов'язку надалі бутивдячним, ставитися з повагою до дарувальника тощо. Але коментованою статтею встановлено правові підстави розірвання договору дарування у разі вчинення обдаровуваним дій, які є не тількипротиправними, а й аморальними стосовно особи дарувальника.Злочин сам по собі є аморальним явищем. Тому поряд із застосуванням кримінального покарання правопорушник зазнає громадського осуду. В даному випадку вчинення злочину проти життя,здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей має також і цивільно-правові наслідки, а саме — розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна. Якщо внаслідок злочинних дій обдаровуваногодарувальник загинув, право вимагати розірвання договору дарування мають його спадкоємці.
Відносини дарування, як зазначалося, мають не лише правовий, а й моральний аспект. Предметом договору можуть бути речі, які мають поряд з матеріальною також немайнову для дарувальника цінність. Це може бути сімейна реліквія, річ, з якою пов'язані певні важливі обставини в житті дарувальника, предмети, що підтверджують участь дарувальника або близьких йому людей у певних історичних подіях тощо. У разі загрози втрати такого дарунку з вини обдаровуваного договір дарування може бути розірваний за ініціативою дарувальника.
2. Окремою підставою розірвання договору дарування є недбалеставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність. Правовий режим таких речей визначаєтьсятакож законодавством про охорону пам'яток історії та культури,зокрема Законом про охорону культурної спадщини, ПоложеннямпРо Державний реєстр національного культурного надбання. Згідно з названим Положенням до Державного реєстру заносятьсяпам'ятки історії і предмети, пов'язані з найважливішими історич-
493
ними
подіями у житті народу,
розвитком
техніки, науки, культури, життям і
діяльністю видатних діячів, пам'ятки
архітектури і містобудування,
пам'ятки мистецтва і документальні
пам'ятки.
Якщо виникає загроза знищення або істотного пошкодження таких речей внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного, дару-вальник має право розірвати договір дарування.
Розірвати договір дарувальник має право з зазначених вище підстав за умови наявності дарунка у натурі. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною і, крім високої майнової вартості, неспоживчою. Якщо дарунок знищений, вимога про розірвання договору і повернення речі пред'являтися не може.
3. Розірвання договору є правовою підставою припинення права власності на подаровану річ у обдаровуваного. Останній зобов'язаний повернути річ дарувальнику у натурі з урахуванням можливого нормального зносу за час перебування в обдаровуваного. Відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, розрахунки, пов'язані з поліпшеннями подарованої речі у разі розірвання договору дарування із зазначених вище підстав, законом не передбачені.
До вимог щодо розірвання договору дарування встановлено скорочений строк позовної давності терміном 1 рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені ст.727 ЦК.