6. Відшкодування збитків і моральної шкоди
Покладення на правопорушника цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків та моральної шкоди може мати місце за наявності повного складу цивільного правопорушення (протиправність поведінки, наявність майнової шкоди(збитків) чи моральної шкоди, причинний зв'язок та вина).
З урахуванням того, що збитки є загальною цивільно-правовою санкцією, будь яке порушення зобов'язання згідно зі ст.623ЦК має своїм наслідком обов'язок щодо їх відшкодування. За загальним правилом, викладеним у ст.22 ЦК, відшкодуванню підлягають збитки у повному обсязі, тобто як реальні збитки, так і упущена вигода, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірах (див. коментар догл.З ЦК). Наявність збитків, завданих порушенням зобов'язання,та їх розмір у кожному конкретному випадку має доводитися кредитором. Стаття 623 ЦК містить правило, яким слід керуватисякредиторові при визначенні збитків. Згідно з цим правилом привизначенні збитків мають враховуватися ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а у разі якщо вимога не буде задоволена добровільно, — у день пред'явлення позову. Суду надане право задовольняти вимоги кредитора про відшкодування збитків з урахуванням ринкових цін, існуючих надень ухвалення ним відповідного рішення. При визначенні упущеної вигоди мають враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
430
3. Відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням договірних зобов'язань може мати місце у випадках, передбачених договором чи законом. Підстави, умови та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, закріплені в ст.ст.1167— 1168 ЦК (див. коментар до гл.82 ЦК). За загальним правилом, викладеним у ст.23 ЦК, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню і не пов'язана з розміром цього відшкодування. Якщо інше не встановлено договором чи законом, моральна шкода відшкодовується одноразово. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд має враховувати характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення його здібностей або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини завдавача моральної шкоди (якщо вина є підставою для її відшкодування), а також інші обставини, які мають істотне значення (див. коментар до гл.З ЦК). При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності і справедливості (див. коментар до гл.1 ЦК).
7. Сплата неустойки. Співвідношення збитків і неустойки
- 1. Покладення на правопорушника цивільно-правової відповідальності у формі неустойки здійснюється при неповному складі правопорушення. Для стягнення неустойки кредитору достатньо довести протиправний характер поведінки боржника. Це пов'язано, з одного боку, з тим, що право на неустойку згідно зі ст.550 ЦК виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих порушенням зобов'язання (див. коментар до гл.49 ЦК), а з другого боку, — існуванням презумпції вини боржника.
2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Оскільки відповідно до ст.552 ЦК сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання (див. коментар до гл.49 ЦК), постає питання про їх співвідношення. Згідно зі ст.624 ЦК у разі якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі незалежно від відшкодування боржником збитків. Отже, ЦК закріплює загальне правило про штрафну неустойку. Це означає, що воно має діяти у всіх випадках, якщо договором не встановлено правила про залікову, виключну або альтернативну неустойку. При заліковій неустойці збитки відшкодовуються лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. При виключній неустойці стягується лише неустойка і у кредитора не має права на відшкодування збитків. Якщо ж договором кредиторові надано право вибору між стягненням неустойки або відшкодуванням збитків, йдеться про альтернативну неустойку.
431
'' 8.
Зменшення (збільшення)
обсягу відшкодування збитків та сплати неустойки
Якщо в порушенні зобов'язання є вина не тільки боржника,а й кредитора (змішана вина), суд згідно зі ст.616 ЦК відповіднозменшує розмір збитків і неустойки, які стягуються з боржника.Суд має право застосувати такі ж наслідки й у випадку, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розмірузбитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходівщодо їх зменшення.
Підстави зменшення розміру відшкодування позадоговірноїшкоди з урахуванням вини потерпшого і матеріального становищафізичної особи, яка завдала шкоди, передбачені ст.1І93 ЦК (див.коментар до гл.82 ЦК).
Правила щодо зміни розміру неустойки містяться в ст.551ЦК, згідно з якою розмір неустойки, встановлений законом, можебути збільшений у договорі. Сторони за взаємною згодою можутьзменшити розмір неустойки, встановленої актом цивільного законодавства, крім випадків, коли закон прямо забороняє можливістьтакого зменшення. Суд може зменшити розмір неустойки у разі,коли він значно перевищує розмір збитків, а також за наявностіінших обставин, які мають істотне значення (див. коментар догл.49 ЦК).
Згідно зі ст.614 ЦК нікчемним є правочин, яким скасовуєть-ся чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання. Отже, при умисному порушенні зобов'язання скасування чи обмеження цивільно-правової відповідальності не може матимісце навіть на підставі правочину.