- •Спеціальності 7.090220
- •Обробка результатів досліду
- •Порядок виконання роботи
- •Методика визначення залежності температури насичення від тиску
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал спостережень
- •Обробка результатів досліду
- •Журнал спостережень
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал досліджень
- •Обробка результатів досліду
- •Список літератури
Журнал спостережень
№ дос-ліду |
Час, хв |
t5,1, °C |
t2, °C |
t3,4, °C |
n |
I, A |
U, B |
Nп, Вт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Температуру випарювання фреону приймають на 3-5°С менше отриманої величини (t5,1 = t5,1-5°С). Температура фреону після компресора t2 збiльшується на 5-10°С (t2 = t2+10°С ). Температура фреону в конденсаторі t3,4 приймається на 7-8°С вище температури навколишнього повітря у випадку повітряного охолод-ження (t3,4 = t3,4+8°С).
По визначених температурах на діаграмі q Р - i для фреону-12 (рис. 6.2) наноситься холодильний цикл.
Точка 1 лежить на перетинi ізотерми t5,1, або ізобари Рн і верхньої суміж-ної кривої. Точки 3 і 4 знаходяться на перетині ізобари Рк або ізотерми t3,4 з су-міжними кривими. Точку 2 знаходять на перетині ізотерми t2 і ізобари Рк. З точ-ки 2 проводять лінію S = const (процес адіабатного стиску фреону в компресорі) до перетину з ізобарою Рн. Місце перетину відповідає точці 1.
Точку 4 визначають з рівняння теплового балансу регенеративного тепло-обмінника (рекуператора) 5 :
звiдки .
Значeння величин і4, і1, і1' визначають по діаграмі. Точки 4 і 5 лежать на перетині лінії і4' = сonst та iзобар Рк і Рн.
Параметри точок заносять у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
№ точки |
t ,°C |
P, Па |
, м /кг |
і, кДж/кг |
S, кДж/кг·К |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Обробка результатів досліду
Питому вагову холодопродуктивність фреону визначають з рiвняння, кДж/кг: q0=i1 - i5.
Робота , витрачена на адіабатний стиск 1 кг фреону, кДж/кг, дорiвнює :
L = і2 - і1.
Враховуючи, що в компресорі адіабатно стискається перегріта пара фрео-ну-12 ( K=1,14; М = 120,92 кг), роботу стиску можна приблизно визначити за формулою, кДж/кг: .
Кiлькiсть теплоти, відданої фреоном в конденсаторi, кДж/кг:
qk = і2- і4.
Кiлькiсть теплоти, вiдданої холодильним агентом у теплообміннику, кДж/кг:
qt = і4 - і 4’.
Холодильний коефіцієнт циклу:
Кiлькiсть холодоагенту, який циркулює в системі, визначають з виразу, кг/с:
де м - механічний ККД компресора (0,85-0,9);
hел - ККД електродвигуна ( 0,97);
hi - iндикаторний ККД: При Рк/ Рн 2,5 3,5 4,5 5,5 6,0
hi 0,73 0,72 0,68 0,65 0,63.
Холодопродуктивність компресора, Вт: Q0 = G·q0 ·10 .
Коефiцiєнт корисного використання енергії: h=
Контрольнi питання
1. З яких агрегатів складається парова компресорна холодильна уста-новка?
2. Як визначається робота, яка витрачена на стиск фреону в компресорі?
3. Запишіть вираз для обчислення холодильного коефіцієнта.
4. Зобразити цикл холодильної установки в Т-S та Р-і координатах.
5.Як визначити кількість тепла, вiдiбраного від охолоджуваних тіл? Пока-жіть на Т - S діаграмі.
Лабораторна робота №7
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИТІКАННЯ ПОВІТРЯ
ІЗ СОПЛА, ЩО ЗВУЖУЄТЬСЯ
У роботі передбачається:
1. Визначити залежність дійсної витрати повітря через сопло від відно-шення тисків за соплом і перед ним.
2. Розрахунковим шляхом одержати залежність теоретичної витрати по-вітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.
3. Визначити коефіцієнт витрати повітря через сопло.
4. Обчислити теоретичну швидкість витікання повітря на виході із сопла.
5. Порівняти тиск в самому вузькому перетині сопла і після сопла.
Опис установки
Лабораторна установка (рис. 7.1) складається з агрегату для відкачування повітря, який створює розрідження в системі, внаслідок чого повітря через по-вітрозбірник 1 попадає в повітряну магістраль, проходить через вимірювальну діафрагму 2 і спрямовується в досліджуване сопло 4. Вентиль 7 дозволяє регу-лювати тиск Р1 перед соплом і витрату повітря. Сопло виконане конічним, з ді-аметром 1,5 мм і площею вихідного перетину 1,76 мм .
В комплектi з датчиком витрати повітря вимірювальна діафрагма 2 приз-начена для визначення витрати повітря по повітряних магістралях і через сопло. Вимірювальна діафрагма 2 має прохідний отвір діаметром 4,25 мм і площею поперечного перерізу 14,18 мм . Перепад тиску на вимірювальній діафрагмі (до і після неї) відбирається через спеціальні відводи, які встановлені в повіт-рянiй магiстралi відповідно вимогам до таких пристроїв.
Вимір тиску повітря перед соплом Р1, у критичному перетині Р2 і за соп-лом Р3 виконується за допомогою датчика тиску 6 шляхом переключення крана - розподільника 5.
Температура повітря t приймається рівній температурі навколишнього се-редовища і визначається термометром. Барометричний тиск навколишнього се-редовища В визначається барометром.
Покази датчиків витрат повітря 3 і тиску 5 наведені в міліамперах. Для перерахунку величини мiлiамперiв на одиницю витрат в кг/c і тиску в Па слу-жать спеціальні таблиці або тарувальні криві, що мають відповідний масштаб перерахунку.