2.2. Методика приготування десятикратних розведень матеріалів

Часто буває неможливим підрахувати колонії на чашці Петрі при прямому висіві об'єкта. Щоб зменшити кількість мікроорганізмів при висіві, вихідну суспензію розводять стерильною водою.

1. До пробірок наливають по 10 см³ води і стерилізують в авто­клаві (після стерилізації у кожній пробірці залишається 9 см³ води).

2. Стерильною піпеткою беруть 1 см³ підготовленої вихідної суспензії та вносять до пробірки з 9 см³ стерильної води. Таким чином отримують перше розведення суспензії 1:10.

3. Далі новою стерильною піпеткою беруть із першого розве­дення 1 см³ і вносять таким же чином в наступну пробірку з 9 см³ стерильної води, тобто готують друге розведення 1:100.

4. Аналогічним чином готують третє, четверте і наступні розведення (номер розведення співпадає з кількістю нулів у знаменнику) (рис. 16).

2.3.Висів у чашки Петрі й культивування посівів

1. Підписують чашки Петрі (обов'язково зазначають розведення та інші необхідні дані) і висівають в них стерильною піпеткою по 1 см³ відповідного розведення матеріалу, починаючи з найбільшого, тобто з того, де є найменша кількість мікроорганізмів.

2. Посіви заливають стерильним розплавленим і охолодженим до температури 48-50°С поживним середовищем та перемішують круговими рухами, не відриваючи чашку від столу.

3. Після застигання агару чашки перевертають догори дном і ставлять у термостат для культивування мікроорганізмів. Для виро­щування МАФАМ використовують МПА (температура 30°С, час – 72 год), для дріжджів і пліснявих грибів використовують сусло-агар (температура 24°С, час – 5 діб).

Рисунок 16 - Схема розведення і висіву дослідного матеріалу при визначенні мікробного числа чашковим методом

2.4. Облік вирощених колоній і розрахунок кількості мікроорганізмів

Найкращими для підрахунку вважаються чашки, на яких ви­росло від 15 до 300 колоній (ГОСТ 10444.15-94. Продукты пищевые. Методы определения количества мезофильных аэробных и факуль­тативно-анаэробных микроорганизмов). В інших джерелах наводяться інші числа: від 50 до 100 [Лерина, Педенеко, 1980] і від 50 до 150 [Градова и др., 2001]. Зазвичай висівають по дві паралельні чашки кожного розведення. Кількість підрахованих колоній помножають на відповідне розведення, беруть середнє арифметичне двох паралель­них чашок, потім загальне середнє арифметичне всіх підрахованих чашок і, таким чином, отримують остаточний результат, тобто вміст мікроорганізмів в 1 см³ вихідної суспензії. Знаючи об'єм суспензії та масу наважки, взятої для її приготування, вираховують кількість мікроорганізмів в 1 г або в 1 см³ продукту.

Приклад. На двох паралельних чашках при розведенні 1:10 ви­росла велика кількість колоній, які неможливо підрахувати. На чашках із розведенням 1:100 виросло відповідно 270 і 230 колоній, при розведенні 1:1000 - 15 і 20, при розведенні 1:10 000 - 2 і 5 колоній. У цьому випадку відбираємо для підрахунку чашки з розведеннями 1:100 і 1:1000. Підраховану кількість колоній множимо на розведення і беремо середнє арифметичне:

[(270х100)+(230х100)]:2=25000 і [(15х1000)+(20х1000)]:2=17500.

Чашки з розведенням 1:10000 не враховуємо, тому що на них виросло менше 15 колоній.

Визначаємо кількість мікроорганізмів як середнє арифметичне усіх чашок, які були взяті для підрахування: (25000+17500):2=21250=2,13х10⁴.