3. Функції соціології громадської думки

Як спеціальна теорія, соціологія громадської думки виконує функції, пов'язані з дослідженням соціальної реальності, завдяки яким наука поповнюється знаннями про суспільні процеси, явища, формулюючи на їх основі рекомендації щодо вирішення соціальних проблем суспільства загалом, окремих соціальних спільнот. Відповідно сукупність її функцій класифікують на пізнавальну, практичну, інформаційну, світоглядну, прогностичну, управлінську.

Як показують соціологічні дослідження, сила громадської думки, її здатність регулювати суспільні відносини використовуються ще не повністю. Органи управління не турбуються про реальне включення громадської думки у процес прийняття політичних, економічних та ін. рішень.

Соціологія громадської думки виходить із завдань 1) удосконалення врахування громадської думки і орієнтується перш за все на 2) аналіз цільових умов (причин, процесів), від яких залежить ріст її фактичного значення, 3) укріплення її статусу, реалізація її соціальних функцій.

Цими умовами є: регулярне виявлення громадської думки державними органами, громадськими організаціями, науковими центрами тощо, вільний вираз громадянами в найрізноманітніших формах своїх оцінок, суджень (референдуми, обрання органів влади, збори, маніфестації, листи в органи управління і масової комунікації, вибіркові опитування, обстеження, зондажі та ін.), позиції з різних питань громадського життя, ставлення до подій і фактів соціальної дійсності, постійне використання громадської думки державними органами і громадськими організаціями на базі нормативних актів, які б забезпечували її включеність у систему соціального управління, систематичне і широке обнародування результатів вивчення громадської думки.

Удосконалення врахування громадської думки передбачає комплексний характер соціологічних досліджень. Використання соціологічних методів дозволяє 4) забезпечити репрезентативність відомостей про функціонування громадської думки, змін її стану; регулярність отримання відомостей у часі; оперативність їх обробки і аналізу; зіставлення даних про громадську думку, отриманих у різний час і різними способами; достатньо високу надійність інформації; задану глибину відбиття тощо. Це дає можливість підвищити пізнавальну і управлінську цінність висловлювань громадської думки.

Вирішення цих завдань передбачає виведення соціології громадської думки на новий рівень як в теоретико-фундаментальній, так і в емпіричній сфері (удосконалення і стандартизація методик опитування, формування пакетів програм обробки даних, створення мережі центрів вивчення громадської думки, організація баз даних і банків соціологічної інформації тощо). Ряд досліджень у цій області можуть служити основою для розвитку соціології громадської думки у нових умовах: розробка теорії соціальних спільностей, масової свідомості та громадської думки Б.О.Грушиним і Ю.О.Замошкіним, аналіз її структури, природи та функцій Б.М.Фірсовим і Б.З.Докторовим тощо.

Функції громадської думки – оцінна, аналітична, конструктивна та регулятивна функції

Переконання – обґрунтоване упровадження у свідомість особистості логіки механізму продуктивних дій та поведінки

Лекція 2 Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу