1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.

При порушенні цього правила можуть виникати такі помилки:

а) ■«неповний поділ». Ця помилка має місце тоді, коли сума обсягів членів поділу не вичерпує повністю обсяг подільного поняття.

Наприклад: за формою державного устрою всі держави поділяються на

146

намагання оглянути (через перелік) усі можливі предмети деякого роду зводяться нанівець. Тоді залишається здійснювати огляд предметів деякого роду через визначення видів предметів, що входять до складу обсягу родового поняття. Розрізняють два основні види поділу зазначеного гатунку: поділ за видозміною ознаки і дихотомічний поділ.

І. Поділ за видозміною ознаки

У випадку поділу за видозміною ознаки основою поділу виступає певна ознака, яка притаманна усім предметам, що входять до обсягу подільного поняття. Але з кожним членом поділу ця специфічна ознака певним чином змінюється. її ще можна назвати видостворюючою, бо саме вона спричинює «появу» певних членів поділу, вона «творить» їх.

Розглянемо два приклади: (1) за статтю усі люди поділяються на чоловіків і жінок; (2) за національністю усі люди поділяються на українців, росіян, литовців тощо.

У кожному із запропонованих прикладів існує основа поділу обсягів відповідних родових понять. У першому прикладі — це «зміна статі», а у другому — це «зміна національності», а не просто наявність чи відсутність у людей статі або національності. Так, не можна поділяти множину людей на види, керуючись, наприклад, ознакою наявності мислення у людини, з огляду на неможливість виділення серед людей такої групи, у якої ця ознака проявлялася б у різних формах. Така ознака не зазнає видозмін і тому не може виступати основою поділу.

П. Дихотомічний поділ

У випадку дихотомічного поділу родового поняття основою поділу виступає певна ознака, яка притаманна лише деякій частині предметів, що входять до обсягу подільного поняття.

Дихотомічний поділ здійснюється за наявністю чи відсутністю цієї ознаки у цих предметів. У результаті такого поділу отримуємо лише два члени поділу, які знаходяться у відношенні суперечності.

Наприклад, обсяг поняття «людина» можна поділити (дихотомічно) на два види: «чоловіки» і «не-чоловіки». Основою поділу в даному випадку є

149

співіюрядкованих понять подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів і т д Найскладніші класифікації пропонуються наукою, яка за їх допомогою фіксує результа­ти своїх досліджень Найбільш відомі приклади наукових класифікацій періодична система хімічних елементів Д Менделєєва, класифікація рослинного світу Карла Ліннея, класифікація елементарних частинок у фізиці

При побудові класифікації можуть використовуватися обидва види поділу — дихотомічний поділ і подія за видозміною ознаки При цьому кожний етап поділу може здійснюватися за різною основою

Розрізняють два види класифікації природну й штучну Вони різняться характером підстав, які використовують в операціях поділу. Якщо класифікація здійснюється на підставі суттєвих ознак об'єктів, що досліджуються, то така класифікація називається природною. Якщо ж класифікація здійснюється на підставі несуттєвих ознак об'єктів, то така класифікація називається штучною. Наприклад, зразком природної класифікації є періодична система хімічних елементів Д Менделєєва, а штучної — алфавітний каталог книг у бібліотеці або телефонний довідник

У зв'язку з тим, що основу будь-якої класифікації становить операція поділу, то найважливішою умовою правильності класифікації є виконання всіх умов, які визначають правильність поділу