6.3.2. Поділ понять

6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід

від деякого родового поняття, до множини видових понять. Це процес

виявлення можливих видових понять деякого роду. Поділяється, строго

кажучи, не саме поняття, а його обсяг. Поділ розбиває обсяг вихідного

родового поняття на обсяги видових понять.

Поняття, обсяг якого підлягає поділу, називається подільним

поняттям.

Видові поняття, які отримані внаслідок поділу родового поняття

(тобто поняття, в яких зафіксовані результати поділу), називаються

членами поділу.

142

Схематично відношення між цими поняттями можна зобразити так:

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К„ 1997. - С.196-203 (теорія), С.311-315 (практика).

Контрольні запитання

1. Що таке порівнювані поняття? Наведіть приклади.

2. Що таке непорівнювані поняття? Наведіть приклади.

3. Між якими поняттями (порівнюваними чи непорівнюваними) можна встановлювти відношення?

4. Що таке сумісні поняття? Наведіть приклади.

5. Що таке несумісні поняття? Наведіть приклади.

6. Назвіть основні типи відношень між сумісними поняттями.

7. Назвіть основні типи відношень між несумісними поняттями.

8. Чи можуть знаходитися у відношенні тотожності абсолютні синоніми?

9. Чи можуть знаходитися у відношенні підпорядкування поняття, які виражають співвідношення частинні цілого?

10. Як ви вважаєте відношення співпідпорядкування - це відношення між видами одного роду чи між видом та родом?

11. Чим відрізняються відношення протилежності відвідношення протиріччя?

145

«корінь — це дерево»)

Існує простий і ефективний спосіб розрізнення логічної операції поділу понять від мисленого розчленування предмета на частини Достатньо здійснити перевірку за допомогою таких лінгвістичних тестів якщо перед деяким списком понять поставити вираз « складається », то у випадку розчленування — отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку поділу — отримаємо нісенітницю, якщо ж перед деяким списком понять поставити вираз « буває », то у випадку логічного поділу — отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку мисленого розчленування — отримаємо нісенітницю

Наприклад «Автомобіль складається з мотора, коліс, кузова і т т » (випадок мисленого розчленування) і «Автомобілі бувають легкові, вантажні і т т » (випадок лопчного поділу), «Речення складається з основних і другорядних членів речення» (розчленування) і «Речення бувають розповідні, запитальні іт т» (поділ)

Не слід плутати логічну операцію поділу обсягу понять з явищем омонімії Наприклад, у міркуванні «Штамп означає або інструмент для виготовлення предметів, або печатку з назвою якогось закладу, або зразок, трафарет, якому сліпо слідують» розкривається різний зміст слова «штамп», а не здійснюється логічна операція поділу обсягу поняття «штамп» Ці зауваження стосуються також прикладу розкриття різного змісту слова «реакція» «хімічного», «суспільного», «фізіологічного» і т ін

Мета логічної операції поділу обсягу понять — систематичний і повний розгляд можливих видів предметів деякого роду — можна досягти по різному В найпростішому випадку обсяг родового поняття можна визначити шляхом переліку всіх предметів, яким притаманні суттєві ознаки, що складають зміст родового поняття Наприклад, не виникає особливих труднощів для переліку всіх елементів обсягу такого родового поняття, як «планета Сонячної системи» або «місто України з населенням, що перевищує 1 млн людей» Але в більшості випадків число предметів, що складають обсяг поняття може бути надто великим або навіть безкінеч­ним (наприклад, поняття «число», «зірка» тощо) В таких випадках

144

Ознака, за якою обсяг родового поняття поділяється на обсяги видових понять (за якою виділяються члени поділу), називається основою поділу.

Розглянемо приклади За ступенем юридичної завершеності усі договори можна поділити на остаточні й попередні У даному випадку подільним поняттям буде «договір», членами поділу — «остаточні договори» і «попередні договори», основу поділу буде складати ознака «ступінь юридичної завершеності»

Логічну операцію поділу понять плутають з іншими операціями, які помилково називають «поділом» По-перше, це операція мисленого членування предмета на окремі його частини По-друге, фіксування різного змісту одного й того ж слова.

Коли говорять, наприклад, що всі дерева поділяються на хвойні та листяні, то цим здійснюють логічну операцію поділу Якщо ж говорити, що всі дерева поділяються на крону, стовбур і коріння, то це не буде здійсненням операції поділу родового поняття «дерево», а буде мисленим розчленуванням деякого предмета (в даному випадку дерева) на частини Так само поділ тижня на дні, речення — на основні й другорядні члени, кодексу — на статті не буде власне логічним поділом обсягу відповідних понять

Розрізнення між логічним поділом поняття і мисленим розчленуванням предмета на частини є важливим і водночас простим Під час поділу поняття елементи вихідної множини розділяються і закріплюються за певними підмножинами Саме тому ознаки, що формують зміст подільного поняття, є водночас ознаками кожного члена поділу Тобто кожному члену поділу можна приписати назву (їм я) подільного поняття Наприклад, якщо ми поділяємо дерева на хвойні та листяні, то ми можемо стверджувати, що хвойне дерево є деревом і листяне дерево є деревом У випадку ж мисленого розчленування предмета на його частини кожну з них неможливо назвати іменем предмета, що розчленовується Якщо таку спробу все-таки здійснити, то в результаті отримаємо хибне висловлювання (наприклад, «стовбур — це дерево», «крона — це дерево»,

147

ознака «бути чоловіком». Отримані видові поняття (члени поділу): «чоловік» і «не-чоловік» знаходяться у відношенні протиріччя. Це означає, що їх обсяги не перетинаються і в сумі вичерпують обсяг родового поняття (подільного поняття).

Дихотомічний поділ приваблює насамперед своєю простотою. Цей вид застосовується перш за все на початкових етапах наукового дослідження, коли необхідно просто виділити множину предметів, які цікавлять дослідника і яким притаманна якась певна ознака. Поділ такого виду усуває необхідність уточнювати склад обсягу подільного поняття (додатково до тієї частини обсягу, яка виділяє позитивний член поділу).

Такий поділ можна здійснювати доти, доки заперечне (негативне) поняття не виявиться пустим в якійсь парі дихотомічно отриманих понять.

Переваги дихотомічного поділу дуже часто перетворюються на його недоліки. Навряд чи поділ такого виду справляється із загальним завданням логічної операції поділу: забезпечення систематичного і повного огляду можливих видів предметів деякого роду. Дійсно, дихотомічний поділ відзначається недостатньою конкретністю, яка спричиняється невизначеністю заперечного («негативного») члена поділу. Якщо, наприклад, всіх політиків поділити на демократів і не-демократів, то друга множина виявляється вельми нечіткою (що, до речі, в свою чергу, може спричинювати невизначеність і першої множини). До того ж, якщо на початку дихотомічного поділу досить легко встановлюється заперечне видове поняття, то в подальшому його пошук значно ускладнюється. 6.3.2.2. Правила поділу

Поділ регулюється певними правилами. Перелічимо їх.