Геометричні властивості:

• ширина – 1,50 см

• товщина – тонкий (від 0,5 до 1,0 мм);

Фізичні властивості маса матеріалу, якісні показники якої наступні: легкий

Механічні властивості:

Матеріал не жорсткий;

Матеріал гнучкий;

Матеріал: добре драпіруються;

Матеріали: зминаємі;

В залежності від перерахованих вище фізико-механічних властивостей тканини мають можливість утворювати різні форми одягу

Різні фактури по-різному взаємодіють з формою одягу. Атлас гладкий та гладкі блискучі поверхні зорово зменшують об'єм, додають м'якість, легкість і пластичність формі.

Колір чорний у багатьох народів є кольором трауру, з чорним кольором зв'язують темні сили.

Навпаки, на Сході вважається символом добра, чистоти і досконалості.

Чуваші тваринам чорного кольору приписують надприродну силу. Вважається, наприклад, що ворон знає зловмисність всіх людей і щоразу, коли він, каркаючи, пролітає над людьми, він тим самим передбачає майбутнє, попереджає про біди. Якщо у матері-чувашки один за іншим вмирають малі діти, то новонародженій дитині, щоб він залишився в живих, дають ім'я якої-небудь тварини чорної масті.

За чуваським же повір'ям, півень чорної масті приносить щастя своєму господареві.

Раніше північні чуваші приносили злому духу Вупканові, що заподіює заразливі хвороби в жертву три чорних барани.

Чорний — традиційний колір анархістів. Під чорним прапором воювали загони Н. І. Махна в час Громадянської війни в Росії (1917—1922). Історія чорного прапора сходить до часів Ліонських повстань (1831 і 1834), коли повсталі красильники використовували чорний прапор на противагу монархічному прапору, де переважав білий колір.

Чорне духівництво в православ'ї — чернецьке духівництво.

Оптичні властивості

Блиск матеріалу залежить від ступеня віддзеркалення світлового потоку. Матеріал блискучий, коли світло від поверхні відображається в одному напрямі;

Тактильні властивості

Масляниста - володіють хорошою відбивною здатністю (завдяки сатиновому переплетенню) і драпирувальність. З подібних тканин можливі ковзаючи форми, які підкреслюються грою відблисків.

Опис художньо-технічного устрою моделей

Сукні жіночі літні, без підкладки, прилеглого силуету з атласною тканиною і гіпюром, червоного і чорного кольору.

Довжина сукон до колін і вище колін.

Сукні застібкою блискавка на середньому шві спинки.

Сукня 5

Ліф складається з одної частини на ньому закладені однобічні складки, нижче грудей зшивається з нижньою частиною.

Нижня частина складається з двох прошарків тканин гіпюр і атлас.

Задня частина аналогічна передній частині але ліф без складок.

Сукня без рукавів і коміра. На рівні з”єднанні ліфа і низу розташований бантик з гіпюру оздоблений паєтками і бісером а також паєтками оздоблений низ виробу.

Сукня 4

Ліф складається з двох частин. Одна частина на шлейку а друга без неї. На ліфі оформлені складки до низу.

Ліф з”єднається з низом нижче лінії грудей. Нижня частина сукні закладені складки які переходять в драпіровку і кілька шарів тканини. Сукня без рукавів і коміра

Сукня оздоблена бісером і камнями.

Сукня 3

Ліф складається з двох частин: бічної частина і центральна частина.

Ліф з’єднається з низом нижче лінії талії. Нижня частина складається з трьох частин, які оформлені як драпіровка.

Сукня 2

Ліф суцільно крій з нижньою частиною. Права частина з верху до низу закладені складки-защіпи. Сукня з вшивними рукавами, три чверті довжина рукавів. Фігурний виріз горловини

Сукня 1

Ліф суцільнокрійний з короткими рукавами. Ліф з рукавами повністю оздоблено білим гіпюром. На рівні талії з’єднається з поясом пришивним. Нижня частина оздоблена білим гіпюром. Низ оброблений манжетом.

Час летить так не помітно… вже не за горами Новий рік… 2012 рік… Це можливість дозволити собі усе: і яскраві кольори, і блискітки, і дивні фасони, і сміливі прикраси. У Новорічну ніч усі хочуть виглядати на всі сто! Але якщо Ви не така смілива щодо святкових експериментів, то Вам найкраще підійде універсальний варіант – маленька чорна сукня.

Дозволити собі маленьку чорну сукню може кожна жінка, навіть з невеликим доходом. Адже маючи одне таке плаття, можна за допомогою аксесуарів створити безліч комбінацій і кожного разу виглядати по-різному. Головне - підібрати «правильний» фасон, враховуючи свої недоліки і переваги.

На що варто звернути увагу при виборі маленької чорної сукні?

Оскільки чорне плаття купляється, як правило, на довготривалий термін, то не варто при виборі звертати увагу виключно на модні тенденції. Мода змінюється, фігура - також, але не так швидко. Тож варто орієнтуватися не на подіум, а на особливості своєї фігури.

На що точно треба звернути увагу, то – це на ідеальний крій. Якщо зшито правильно, то навіть найпростіша тканина може творити чудеса. Варто купувати плаття класичного крою, з добротної тканини (не обов’язково дорогої, але хорошої якості). Вона прослужить не один рік. Можна, якщо хочеться, дозволити собі і більш модний варіант. Але слід пам’ятати, що в наступному сезоні він може бути вже не актуальним. Сама Коко Шанель говорила: «Я проти моди, яка швидко проходить. Це в мене чоловіча риса. Не можу дивитися , коли викидають одяг, тому що прийшла весна».

Оздоблення традиційно стримане. Допускається глибоке декольте, довгі чи короткі рукава чи взагалі їх відсутність, а також плаття на бретельках.

Довжина до середини коліна. Хоча, якщо ноги не зовсім ідеальні, можна і, навіть треба обрати плаття з довжиною нижче коліна.

Гарно доповнять сукню прикраси, але без фанатизму. Класичний варіант – це брошка з білою камелією чи намисто з перлів. Можна також доповнити образ контрастним аксесуаром – білою сумкою, поясом, хустинкою, шарфом чи окулярами.

Взуття: класичні туфлі-лодочки чорного кольору на високому каблуку. Можна обрати туфлі і іншого кольору, але за умови, що це буде єдиний кольоровий акцент. Допускаються модні, але не дуже химерні і не ультрамодні.

“ Унікальність маленького чорного плаття полягає в тому, що воно може приймати різноманітні образи, при цьому зберігаючи свою елегантну сутність. Але, найголовніше – це те, що воно призначене для життя, а не тільки для «особливих» випадків, що і робить його таким популярним. ”

Маленька чорна сукня – це класика, про яку завжди пам’ятають дизайнери. І, не зважаючи на свій почесний вік, до сьогодні не виходить з моди.

Одним з найвідоміших маленьких чорних суконь вважається просте плаття від Юбера Живанши, яке носила героїня Одрі Хепберн у фільмі «Сніданок у Тіффані» (1961).

Історично довідка

Маленьку чорну сукню придумала в 1926 році Коко Шанель в пам'ять про загиблого коханого. До того моменту чорний колір, що асоціювався з жалобою, не користувався успіхом, але з приходом маленької чорної сукні став дуже популярний. Сукня, створена Шанель, прикривала коліна, оскільки вона вважала коліна найнезґрабнішою частиною жіночого тіла. Її також відрізняли простий напівкруглий виріз, довгі вузькі рукави і ніяких там мережив, ґудзиків, складок. Просто і стримано.

З 1983 року будинок Chanel очолює Карл Лагерфельд. Він зміг зберегти неповторний і унікальний стиль його творця.

Слід пам’ятати

Не такий він вже і ідеальний! Чорний колір потребує хорошої та доглянутої шкіри. Інакше вона буде на фоні сукні виглядати сірою і хворобливою. Також, сумнівною є і його «універсальність» для усіх. Загальна думка про те, що чорний колір робить фігуру більш стрункішою, найчастіше помилкова. Чим пишніші форми, тим більше потрібно звертати увагу не на колір, а на чітко окреслені силуети і на тканину, яка не буде обвисати там, де не слід.

Білий колір - в більшості країн позначає чистоту, невинність, щастя. Але він в деяких регіонах може бути і символом смерті, потойбічного світу. Білий колір одягу - найбільш містичний колір. Білий колір вибирають урівноважені особистості, творчі натури. Поєднання білого і чорного незалежно від модних тенденцій є класичним і елегантним.

Червоний колір - стимулюючий, що викликає, неспокійний . Цей колір одягу символізує почуття, активність, творчість, гнів. Може висловлювати рішучість, запальність, агресивність, небезпека, владність. Цей колір свідчить про людину, як правило, фізично сильному, які живуть сьогоднішнім днем. Це збудливі, енергійні, заповзятливі, велелюбні люди. Наприклад, для ділового дрес-коду червоний колір не підходить, тому що є зухвалим і може дратувати оточуючих.

Чорний колір - колір меланхолії, небезпеки, печалі. Він також може виражати скромність, демократичність. Йому віддають перевагу люди з "філософським" характером, творчі особистості, які люблять робити враження. Діловий костюм чорного кольору з білою блузкою передбачає незалежність, перевага, елегантність. Ів Сен Лоран вважав чорний колір символом лінії, визначальною елегантність.

Поєднання червоного і чорного кольорів повідомляє про драматизації, імпульсивних надмірних бажаннях. Поєднання білого і чорно як дві протилежності ін та ян .

Гіпюр - сорт мереживо з опуклім візерунком. Мере́живо — декоративні елементи з тканини і ниток. Загальною ознакою всіх видів мережива є діри різних діаметрів між нитками, які утворюють візерунок. Мереживо використовується в оформленні одягу, а також в оформленні інтер'єру у вигляді декоративних панно, скатертей, тюля, покривав. Мереживо використовується також для прикраси жіночої нижньої білизни.

Складки – збагачують форму виробу, забезпечують вільність руху. Є досить не дорогим, але одночасно модним і привабливим видом збагачення площинної поверхні текстильних матеріалів сьогодні. Вони бувають односторонні, зустрічні, бантові і віялоподібні. Односторонні складки – це складки з одним згином, що закладені з лицьового боку як правило в одну сторону. Край таких складок може бути відлітним, а також настрочений оздоблювальною строчкою.

Драпірування – це спосіб отримання форми за допомогою групи м’яких не запрасованих складок з їх наступним закріпленням. Драпірування утворюють вільно лежачі або спадаючі складки різноманітні за характером, що надають виробу м’якої форми. Воно може виконуватися безпосередньо на основній деталі, або робитися на накладних деталях. Для отримання драпірувань використовують прийоми моделювання другого й третього виду. Тканини краще драпіруються, коли розкроєні під кутом 45 градусів. Для стійкості форми деталі з драпіруванням часто роблять на підкладці.

У цьому сезоні панують елегантність, жіночність і високий стиль, який знайшов своє відображення в платтях для випускного. Дизайнери пропонують дівчатам сукні з витонченим силуетом «пісочний годинник». Підкреслити приталений силует сукні і зробити акцент на талії допоможуть корсаж і пояса.

Що стосується довжини сукні, то вона може бути абсолютно різною. З модного олімпу буквально не сходять міні-сукні, які ідеально підійдуть молодим дівчатам. Також популярна довжина платтів до коліна і трохи нижче.

У 2012 році дизайнери продовжують використовувати тему асиметрії в сукнях. Плаття на одне плече або моделі з фігурними вирізами.

Чорний колір не здає своїх позицій протягом кількох десятиліть. Звичайно, він буде модним і в цьому сезоні. Маленька сукня чорного кольору – проста, як все геніальне, річ, без якої немислимий гардероб кожної дівчини, яка вважає себе стильною

У сезоні 2012 колекція вечірніх суконь представлена моделями різної довжини – ультракоротка міні і елегантне максі. Спільне у всіх моделей одне – облягаючі приталені силуети і вишуканий декор. Багато сукні виконані з тканини з металевим відливом; дизайнери активно експериментують з квітковими аплікаціями, виконаними в тон сукні, паєтками, стразами, пір’ям. Самі розкішні вечірні та коктейльні сукні можуть бути розшиті кристалами.

Бант – деталь виробу для його оздоблення у вигляді стрічки, зав’язаної в декілька петель [ДСТУ 2023-91].

Зазвичай, якщо вже заходить мова про бантах і їх ролі в історії моди, то неодмінно згадують французького короля Людовика XIV (1638-1715), при якому бантами одягу усі буквально з голови до ніг. Але Король-Сонце, прославлений авторами історичних романів, законодавець мод свого часу, все ж був далеко не першим, кому це спало на думку.

Тисячоліттями люди використовували для скріплення різних деталей туалету шнурки, стрічки і тому подібні «зав'язки». А як ще зав'язати їх (та так, щоб потім і розв'язати було легко), як не бантом?

Але суто функціональні, скромні бантики-зав'язки, що не дають відвалитися рукаву або впасти плащу, не так цікаві. Так коли ж люди додумалися, що вони можуть одночасно служити і прикрасою? Досить швидко. Банти зі стрічок, що прикрашають одяг, згадуються в текстах Джеффрі Чосера (1343-1400), «батька англійської літератури»; а відповідно до недавніх досліджень, навіть суворі вікінги і то були до них небайдужі.

Однак більш популярними прикраси зі стрічок стають столітті в шістнадцятому. Одяг, як і раніше скріплюють зав'язками, але тепер ті заодно і прикрашають наряд. Кінчики шнурків іноді вставляють у вузькі футлярчики з дорогоцінних металів, прикрашені різьбленням, дорогоцінними каменями або перлами, і вони, ці жорсткі гострі кінчики своєрідних бантів, надають кокетливий вигляд навіть суворої темному одязі знатних іспанок. А «простий», вже звичний нам бант з тканини теж починає свій тріумфальний хід.

Як відомо, королева-діва Єлизавета Англійська обожнювала розкішні вбрання. І ось на одному з найвідоміших її портретів, написаному на честь розгрому іспанського флоту, Непереможної Армади, в 1588 році, ми бачимо королеву в урочистому, покликаному підкреслити славу переможниці, чорно-білому костюмі, буквально усипаному перлами і ... численними червоними (а на деяких варіантах портрета - червоними і блакитними) бантами. Вони буквально скрізь - на рукавах, корсажі, спідниці. Що ж, Її Величність була істинною жінкою. Минають роки, банти все більше входять в моду.

У перші десятиліття нового, сімнадцятого століття, пишні, широкі рукави жіночих суконь у кількох місцях перехоплюють шовковими стрічками - так, щоб вийшли буфи, і зав'язують їх пишними бантами. Такий же шовковою стрічкою з бантом охоплюють талію, і виходить своєрідний, дуже витончений пояс.

У 1630-ті роки, коли в моду входять величезні відкладні коміри, що стежить за модою дама часто прикріплювала на грудях невеликий яскравий, або ж, навпаки, темний бант, красиво контрастували з білосніжними мереживами.

Але ось настає епоха, коли бант не просто прикрашає одяг - відтепер і на кілька десятків років він король обробки і аксесуарів. Банти скрізь. Вони прикрашають одяг, взуття, зачіски, чоловіків і жінок ... І їх багато. За нашими сучасними мірками - часом немислимо багато.

Отже, спершу про дам. Портрети тієї епохи часом просто рясніють від бантів. Особливо це відноситься до француженкам і італійкам - англійки носять більш стримані туалети. А ось перші прикрашають бантами, причому не такими вужі маленькими - часом з долоню розміром - свої завиті в тугі локони зачіски, пишні спідниці ... Банти визирають з-під оборок, привертають увагу до глибоких вирізам, підтримують верхні спідниці, даючи можливість продемонструвати ошатні нижні. Їх носять окремо і цілими гронами, з вузьких стрічок і широких. Маленькі дівчатка, дівчата на виданні, заміжні дами - банти прикрашають всіх.

Але тепер банти часто носять і чоловіки. До тих років, коли банти стануть виключно дамській привілеєм, ще далеко ...

У 1660-их роках в моду входить краватку. Його формам і вузлів належить помінятися ще сотні разів, але поки що до нього додається вузька стрічка, зав'язана маленьким бантом. Протягом наступних двадцяти років бант буде збільшуватися в розмірах, поки до кінця століття не стане величезним.

Пам'ятайте Артемона з фільму «Пригоди Буратіно»? Чорний костюм, прикрашений оборками, мереживами і величезний червоний бант, зав'язаний у ворота - так або приблизно так міг виглядати придворний чепурун часів Людовика XIV, хіба що тоді воліли яскраві кольори, у тому числі і для краваток - рожеві, червоні, блакитні ...

Але чоловіки носили банти не тільки у вигляді краваток. Банти прикрашали рукавички, туфлі, тростини, рукави - часом кількість бантиків і розеток обчислювалася декількома сотнями, а йшло на них кілька сотень же метрів дорогих стрічок. І це на один-єдиний костюм! Не рахуючи шарфа, яким галантні кавалери оперізувались, і зав'язували, звичайно ж, теж у вигляді банта.

По суті, банти дали назву епохи - адже їх називали «galants, gallants».

«Галантний епоха» ...

Але все одно чи пізно приходить до кінця, і до кінця сімнадцятого століття бант здає свої позиції в тому, що стосується чоловічого костюма. Найрізноманітніші краватки і стрічки, прихоплюють косиця пудрених перук - ось що залишиться чоловікам. Але пані - ті будуть обожнювати банти як і раніше.

Насувався століття вісімнадцятий. Костюми епохи рококо витончені і незвичайно жіночні - в моді знову контраст між тонкою талією і дуже пишними спідницями. І його відмінно підкреслює «доріжка» з бантів, що спускаються від декольте до мису корсажа, причому кожен наступний бант менше попереднього. Рукава суконь вузькі, облягаючі руку до ліктя, а потім розширюються пишним дзвоном, і знову-таки цей контраст підкреслюють витончені бантики. Шовкові і мереживні стрічки пов'язують навколо шиї, де вони відтіняють білосніжну шкіру грудей, залучаючи до неї увагу.

По одному або десятками, співпадаючі за кольором з сукнею або, навпаки, контрастують з ним, банти прикрашають придворні туалети і пеньюари, вбрання для прогулянок і зачіски, усеівают прозорі тканини або надають легкість щільним шовках. Скромна нитку перлів оточує шию, але ось дама повертає голову, і виявляється, що замість застібки у намиста - кокетливий бантик .

Пізніше, наприкінці 1820-их років, коли на зміну простим лініях знову приходять пишні спідниці рукава, а «античні» зачіски змінюють складні споруди з локонів, гребенів, шпильок, і, звичайно ж, бантів, останні знову завойовують загублені було позиції. Навіть у консервативних, манірних заміжніх дам знаходиться місце для яскравого банта - скажімо, на скромному з вигляду білому очіпку. А кокетлива дама норовила виставити на загальний огляд носок туфельки, прикрашеної бантом або розеткою з стрічок. Точь-в-точь як її прапрапрадід сто п'ятдесят років тому ...

У середині дев'ятнадцятого століття дамам стає мало бантів, засівають їх спідниці, рукави і капелюшки, і вони посягають на деталь раніше суто чоловічого туалету - краватки. Так що тепер часом з-під мереживного комірця сукні або блузи визирає стрічка, зав'язана бантом. А стрічки капелюшків тепер часто подвійні - вузькі «утилітарні» і широкі «парадні». Перші зав'язують під підборіддям скромним бантиком, вони покликані лише утримати капелюшок на місці, зате друге зав'язують поверх перших пишним бантом, щоб продемонструвати красу дорогої шовкової або оксамитової тканини.

Якщо поглянути на історію стрічок, бантів і бантиків, то виявиться, що за багато сотень років не залишилося, фактично, жодної деталі туалету, яку б вони свого часу не прикрашали - від нижньої білизни і взуття до зачісок і парасольок. Шовкові, оксамитові, атласні, великі і маленькі - так, загалом, будь-які - банти одночасно і найпростіший, а часом і чи не найпопулярніший спосіб прикрасити свій зовнішній вигляд.

До кінця століття крій дамських нарядів все більше ускладнюється, і банти усеівают їх все більш густо.

Тепер, в епоху турнюрів, дами прагнули підкреслити красу не тільки шиї, бюста, рук, але і плавний вигин поясниці. Пишні складки прісобранних ззаду і з боків спідниць не могли не привернути увагу - все прикрито численними складками, воланами і бантами, але від того не менш, а навіть більш спокусливо. Ну а банти здатні додати навіть самим закритим, з довгими рукавами і глухим коміром сукням з щільних тканин дуже жіночний і кокетливий вигляд.

Величезні банти на капелюхах з не менш величезними полями, невеликі банти, здатні прикрасити навіть скромні денні костюми ... Навіть дві світові війни опинилися не в силах витіснити з моди наступного, двадцятого століття ці милі прикраси. Бантик у волоссі Коко Шанель, банти на вечірніх сукнях переливаються голлівудських дів тридцятих років, зав'язані навколо талії шарфи п'ятдесятих.

... Ситуація не змінилася і до цього дня.

Красиво зав'язаний бант - як і раніше символ елегантності, здатний перетворити повсякденний наряд у воістину ошатний. Або ж, навпаки, надати легковажності та інфантильності, нагадавши про тих бантиках, які мами зав'язують маленьким дочкам. Або зробити ваш образ романтичним ...

Банти - це класика, а значить, вони завжди в моді!