
Техніко-економічне обґрунтування
В техніко-економічному обґрунтуванні повинно бути розкрито необхідність проектування даного ЗРГ в даному районі міста чи іншого населеного пункту. А саме:
Економічна характеристика міста, району в якому пропонуються будівництво проектуючого підприємства.
Кліматичні та географічні дані даного району.
Наявність ЗРГ в даному районі.
Вказати чисельність населення.
Наявність в одному районі промислових підприємств, навчальних закладів.
Вказати джерело постачання підприємства сировиною. н/ф
Техніко-економічне обґрунтування дозволяє правильно розмістити і вибрати тип ЗРГ, визначити його потужність, режим роботи, конкретизувати виробничу програму, форми обслуговування відвідувачів у торговій залі.
Встановлення режиму роботи зрг
На основі техніко-економічного обґрунтування встановлюється режим роботи проектуючого підприємства.
Режим роботи торгової зали встановлюється директором підприємства і затверджується органами місцевої влади.
На основі цього учні повинні встановити режим роботи проектуючого цеху, враховуючи, що доготівельні цехи починають роботу за 2 години до відкриття торгової зали, а заготівельні — за 1-2 годину до початку роботи доготівельних цехів.
Визначення виробничої програми
Виробнича програма підприємства — це асортимент реалізованої продукції на кожен день, яка відображена в плані-меню. Визначається виробнича програма проектуючого підприємства на основі даних, які характеризуються:
типом ЗРГ
кількістю місць в торговій залі основного підприємства і його філіалів
кількістю споживачів, які може обслужити ЗРГ
об’ємом випуску продукції власного виробництва
Кількістю споживачів (пропускну здатність) визначають складаючи графік загрузки торгової зали і по середній оборотності посадкового місця проектуючого підприємства за формулою
N=P·η,
де P — кількість місць в торговій залі
η — середня оборотність 1 місця (таблиця 1).
Таблиця 1
-
Їдальня загальнодоступна
11
Ресторан
5,5
Кафе:
з обслуговуванням офіціантами
9
з самообслуговуванням
15
молодіжне
7
Для складання графіка завантаження торгової зали необхідно знати:
режим роботи торгової зали
середній час прийому їжі (таблиця 2)
коефіцієнт загрузки залу на кожну годину роботи підприємства
Таблиця 2
Середній час прийому їжі
Тип ЗРГ |
Час споживання їжі, хв. |
||
Сніданок |
Обід |
Вечеря |
|
Їдальня загальнодоступна з самообслуговуванням |
25 |
35 |
30 |
Ресторан |
- |
40-60 |
120-150 |
Кафе з самообслуговуванням |
20 |
30 |
30-40 |
Кафе з обслуговуванням офіціантами |
40 |
40 |
100-120 |
Коефіцієнт загрузки торгової зали в різні години роботи підприємства визначаються на основі вивчення пропускної здатності залів діючих ЗРГ, аналогічних до проектуючого.
Кількість споживачів, обслужених за кожну годину роботи торгової зали розраховується за формулою
де P — кількість місць в торговій залі
t — середній час прийому їжі, хв
Кз — коефіцієнт завантаження торгової зали на дану годину
Співвідношення 60/t характеризує кількість посадок за годину.
Кількість відвідувачів за день N визначається як сума кількості відвідувачів за кожну годину роботи торгової зали
Приблизний графік завантаження торгової зали їдальні на 200 посадкових місць
Таблиця 3
Час роботи |
Кількість посадок в год |
Коефіцієнт завантаження зали |
Кількість відвідувачів |
800 – 900 |
3 |
0,3 |
180 |
900 – 1000 |
3 |
0,2 |
120 |
1000 – 1100 |
3 |
0,2 |
120 |
1100 – 1200 |
2 |
0,5 |
200 |
1200 – 1300 |
2 |
0,7 |
280 |
1300 – 1400 |
2 |
0,9 |
360 |
1400 – 1500 |
2 |
0,6 |
240 |
1500 – 1600 |
2 |
0,3 |
120 |
1600 – 1700 |
2 |
0,2 |
80 |
1700 – 1800 |
2 |
0,4 |
160 |
1800 – 1900 |
2 |
0,6 |
240 |
1900 – 2000 |
2 |
0,25 |
100 |
Всього: |
|
|
2200 |
Після визначення кількості споживачів розробляють виробничу програму проектуючого підприємства (складають меню, визначають кількість страв і напитків кожного найменування).
Визначаємо кількість страв, які реалізує підприємство за день:
n = N·m,
де n — загальна кількість страв, які реалізує підприємство за день;
N — кількість споживачів;
m — коефіцієнт споживання страв.
Він складається із коефіцієнта споживання окремих видів страв: перших страв, холодних закусок, других страв, солодких.
m = mхз + mсупи + mІІ стр. + mсол.стр.
Отже: nхз = N·mхз
nсупи = N·mсупи
nІІ стр. = N·mІІ стр.
nсол.стр. = N·mсол.стр.
Таблиця 4
Коефіцієнт споживання страв
Тип підприємства |
Коефіцієнт споживання страв |
Коефіцієнт споживання окремих груп страв |
|||
холодні закуски |
перші страви |
другі страви |
солодкі страви |
||
Їдальня загальнодоступна |
2,5 |
0,5 |
0,75 |
1 |
0,25 |
Ресторан |
3,5 |
1,1 |
0,7 |
1,4 |
0,3 |
Кафе: |
|
|
|
|
|
з самообслуговуванням |
1,6 |
0,64 |
0,08 |
0,72 |
0,16 |
з обслуговуванням офіціантами |
2 |
0,8 |
0,1 |
0,9 |
0,2 |
дитяче, молодіжне |
2 |
0,64 |
0,08 |
0,75 |
0,53 |
молочне |
1,6 |
0,5 |
0,1 |
0,75 |
0,25 |
Для визначення кількості інших страв, продукції власного виробництва і покупних товарів учні користуються нормами споживання на даного відвідувача.
Таблиця 5
Норми споживання
Напої, хлібобулочні вироби |
Кафе |
Ресторан |
Їдальня |
Гарячі напої, л |
0,14 |
0,05 |
0,1 |
чай |
0,014 |
0,01 |
0,04 |
кава |
0,098 |
0,035 |
0,05 |
какао |
0,028 |
0,005 |
0,01 |
Холодні напої |
0,075 |
0,25 |
0,05 |
фруктові води |
0,03 |
0,09 |
0,03 |
мінеральні води |
0,025 |
0,14 |
0,01 |
натуральні соки |
0,02 |
0,02 |
0,01 |
Хліб і хлібобулочні вироби, г |
100 |
150 |
250 |
житній хліб |
75 |
50 |
100 |
пшеничний хліб |
25 |
100 |
150 |
Борошняні, кондитерські вироби, шт. |
0,75 |
0,5 |
0,3 |
Цукерки та печиво, кг |
0,06 |
0,02 |
0,01 |
Фрукти, кг |
0,05 |
0,075 |
0,03 |
Визначивши кількість страв, які можуть реалізуватися в даному ЗРГ для створення виробничої програми необхідно розрахувати процентне співвідношення їх по групах для кожного типу ЗРГ.
Таблиця 6
Співвідношення страв в асортименті для ЗРГ (у %).
Страви |
Їдальня |
Ресторан |
Кафе |
Холодні закуски: |
20 |
35 |
30 |
рибні |
20 |
25 |
10 |
м’ясні |
35 |
40 |
35 |
овочеві |
30 |
20 |
25 |
інші |
15 |
15 |
30 |
Перші страви: |
30 |
20 |
5 |
заправні |
90 |
87 |
60 |
м’ясні |
60 |
60 |
35 |
рибні |
25 |
30 |
15 |
овочеві |
15 |
10 |
10 |
прозорі |
- |
10 |
35 |
молочні і інші |
10 |
3 |
5 |
Другі страви: |
40 |
40 |
45 |
рибні |
15 |
20 |
15 |
м’ясні |
65 |
65 |
40 |
овочеві |
5 |
5 |
20 |
крупи, борщ |
10 |
5 |
15 |
яйця, молочні |
5 |
5 |
10 |
Солодкі: |
10 |
5 |
10 |
гарячі |
- |
5 |
20 |
холодні |
100 |
95 |
80 |
На основі даних розрахунків учні складають виробничу програму підприємства.
Таблиця 7