- •Багатостильовість української архітектури хіх ст.
- •Виникнення писемності у слов’ян
- •Відродження та становище української культур в післявоєнний період.
- •Внесок діячів літератури,театру, кіно в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Вплив прийняття християнства на культуру Київської Русі
- •Вплив Реформації на культуру України
- •Діяльність Київо-Могилянської Академії
- •Драма- улюблений вид літератури кінця хvіі -хvііІст. .Ф.Прокопович «Володимир»
- •Духовна культура східних слов’ян: вірування, мистецтво.
- •Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписьменністю, створення нової системи освіти
- •Зміні в освіті України в др..Половині хіх ст..
- •Іконописання в Україні в др..Половини хvіі –хvііІст.: і.Конзелевич, п.Казанович
- •«Історія української культури» в наукових дослідженнях
- •1903 — Вивчав пам'ятки українського середньовіччя, вів розкопки на замковій горі в Чигирині, де знайдено рештки споруд з XV—XVI ст.
- •Класицизм в Архітектурі України хіх ст..
- •Книгописання та бібліотеки на Русі.
- •Культури бронзового віку на території України
- •Культура давньогрецьких колоній на території Північного Причорномор’я та Криму.
- •Культури енеоліту на території України.Трипільська культура.
- •Культура скіфів.
- •Культурно-історичні наслідки «неолітичної революції»та її значення.
- •Література України др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.
- •Монументальний живопис Київської Русі
- •Музичний театр- особливе явище української культури хіх ст..
- •Наступність та форми існування культури
- •Наука в Україні в др..Половини хvіі -хvііІст. І.Гізель. Г. Сковорода, ф.Прокопович, л.Баранович
- •Особливості освіти України 1 половини хіх ст. Створення Харківського,Київського та Новоросійського університетів
- •Особливості розвитку духовної культури України хіх ст..
- •Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
- •Поняття «неолітична революція» . Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства. Вторинні вогнища відтворюючого господарства на території України.
- •Поняття «культура» ,його походження та розвиток
- •Походження культури. Нерозривність культуро- та антропогенезу. Генеза знарядь праці
- •Початок залізного віку на території України. Культура кімерійців.
- •Початок книгодрукування в Україні. Іван Фьодоров та його першодруки
- •Предмет і завдання курсу «Історія української культури»
- •Проблеми розвитку мистецтва незалежної України
- •Проблеми розвитку української культури в еміграції
- •Розвиток архітектури в Україні в др..Половини хvіі –хvііІст.
- •Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920 рр.
- •Розвиток музичного мистецтва: м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Леонтович, д.Січинський, с.Людкевич
- •Розвиток науки вУкраїні в хіх ст..
- •Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
- •Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозький Січи Україні в др..Половини хvіі -хvііІст.
- •Розвиток освіти в Україні в др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.
- •Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний
- •Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в хіх ст.В.Тропінін, т.Шевченко,м.Мурашко, і.Айвазовський,а.Куінджи
- •Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •Розвиток станкового живопису в Україні в др..Половини хvіі -хvііІст.. ( ктиторський портрет, парсунний живопис, народна картина «Козак Мамай» ) д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко
- •Роль шестидесятників в розвитку української літератури і мистецтва.
- •Романтизм та сентименталізм в українській літературі першої половини хіх ст.. І.Котляревський «Наталка Полтавка», г.Квітка-Основ’яненко « Маруся», романтичні твори т.Шевченка
- •Складові частин культури
- •Становище освіти на Галичині в др..Половини хvіі -хvііІст. Львівський Університет
- •Становище української культури в20-30 рр.Хх ст.. В українських землях в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Суперечливий характер розвитку культури України в 70-80 р.Хх ст..
- •Українське бароко , його етапи та особливості
- •Умови формування та основні риси середньовічної культури Київської Русі
- •Умови формування української культури др..Половини хiv- першої половини хvіі ст..
- •Утворення і діяльність Київо-Могилянського колегіума
- •Утворення і діяльність Львівської братської шкіли
- •Утворення і діяльність Острозького колегіума
- •Фольклор та билинний епос Київської Русі
- •Формування і розвиток українського театру в хіх ст..М.Кропивницький, м.Старицький, і.Карпенко-Карий
- •Ф.Прокопович- видатний діяч української культури
Діяльність Київо-Могилянської Академії
Вищим навчальним закладом в Україні, головним осередком науки й мистецтва протягом XVII—XVIII ст. залишалася Києво-Могилянська академія. Підтримка гетьмана Івана Мазепи, зокрема здобуття в 1701 р. статусу вищого навчального закладу, сприяла розквітові цього навчального закладу: близько 1709 р. в ньому навчалося до 2 тис. студентів із різних регіонів України, бо, як і перше, Києво-Могилянська академія була найавторитетнішим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Були тут студенти з Білорусі, Росії, Молдавії, південнослов'янських країн. Новий етап розвитку академії пов'язаний з діяльністю Рафаїла Заборовського, який став київським митрополитом 1731 р. За його ініціативою було розширено навчальну програму, введено курс лінгвістики, збільшено кількість студентів. До спеціальних рішень царського уряду Києво-Могилянська академія залишалася всестановим навчальним закладом. Багато випускників Києво-Могилянської академії продовжували освіту в західноєвропейських університетах, обираючи здебільшого ті з них, де викладалися інженерія, медицина, природознавство тощо. Випускники «Могилянки» заснували чи не всі духовні семінарії та академії в Російській імперії, відіграли важливу роль на перших етапах історії Московського та Петербурзького університетів. Взагалі важко переоцінити роль Києво-Могилянської академії в розвитку української культури, та й не тільки її, а й сусідніх народів, наприклад братнього білоруського народу. Києво-Могилянська академія зробила значний внесок у розвиток науки та культури Росії, Білорусії та балканських народів, дала цілу низку діячів, які заснували там чимало навчальних закладів. Так, заходами професора Сімеона Полоцького в Москві 1664 р. Слов'яно-греко-латинську академію було реорганізовано на взірець Києво-Могнлянського колегіуму. З 1704-го по 1762 pp. професорські посади в Москві обіймали близько 100 вихідців з України, з 21 ректора Московської академії 18 були українцями, а з 25 префектів 23 — киянами. Понад половину членів-фундаторів Російської академії наук становили вчені з України; в середині XVIII ст. в Росії не існувало такої семінарії або училища, де ректорами та префектами не були б кияни. А видатний український церковний і громадський діяч, письменник і учений Ф. Прокопович очолив російський Синод.
Завдяки щедрій фінансовій підтримці І. Мазепи Києво-Могилянська академія стала визначним культурним і науковим центром православного світу. В ній відбувалося становлення української літературної мови, складалася поетична школа. Вихованці академії Л. Баранович, І. Максимович, Ф. Прокопович, С. Яворський, Д. Туптало, Є. Славинецький, С. Полоцький, Г. Сковорода були не лише гордістю української літератури, а й зробили значний внесок у розвиток культур інших слов'янських народів.
Під впливом ідей гуманізму і реформації в академії сформувався один із центрів філософської, історічної і суспільно-політичної думки, що обстоював ідею незалежності українського народу (Й. Горбацький, І. Газель, І. Кроковський, С. Яворський, Ф. Прокопович та ін.)