
- •9. Оцінка доцільності виробництва та продажу нового товару
- •10. Особливості застосування маркетингу суб’єктами господарювання
- •11. Середовище маркетингу
- •12. Форми використання маркетингу на діючих підприємствах.
- •13. Перспективні напрями задіяння маркетингу
- •15. Сутність та організація маркетингових досліджень на підприємстві.
- •16. Сутність та організація маркетингової розвідки на підприємстві.
9. Оцінка доцільності виробництва та продажу нового товару
Основою оцінки економічної ефективності та доцільності впровадження нової продукції є зваження вигідності того чи іншого проекту за умови обмеженості капіталу як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків за можливості реалізації кількох варіантів інвестицій.
У практиці господарювання підприємства приймають різноманітні рішення, пов'язані з інвестуванням нововведень. З огляду на це прийнято розрізняти загальну (абсолютну) і порівняльну ефективність (оцінку доцільності) інвестицій. Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі (результативності) на тому чи іншому підприємстві.
Застосовують два взаємопов'язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність інвестицій: перший (прямий) – коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат (Ер); другий (зворотний) – період (строк) окупності капітальних вкладень (Тр=1/Ер.) Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) обчислюють за формулами:
Де
– приріст прибутку (зниження собівартості),
грн.;
– кошторисна вартість проекту, грн.;
– загальна сума прибутку отримано від реалізації проекту, грн.
Приріст прибутку визначається як різниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього та розрахункового періоду (на сільськогосподарському підприємстві – як середньорічний приріст прибутку), а капітальних вкладень – розраховується сумарно за порівняльними цінами без будь-яких відрахувань.
Розрахункове
значення коефіцієнтів
та
повинне порівнюватися з нормативним
коефіцієнтом
, (його тривалість, звичайно дорівнює
так званому горизонту прогнозування
чи індикативного планування.
Проект (варіант) капітальних вкладень з найменшими зведеними витратами вважатиметься найкращим з економічної точки зору. При цьому треба враховувати, що порівнянню підлягають лише проекти, які відповідають вимогам соціальних та техніко-економічних нормативів, охорони навколишнього середовища і техніки безпеки.
Методика визначення ефективності капітальних вкладень дозволяє відібрати кращі їх проекти (варіанти) за мінімальною величиною так званих зведених витрат (собівартості обсягу товарної продукції плюс середні щорічні капітальні вкладення в межах періоду і нормативної окупності) та визначити загальну економічну ефективність здійснюваного проекту шляхом обчислення очікуваного (фактичного) коефіцієнта прибутковості інвестування.
Основними показниками для оцінки визначення доцільності інвестицій повинні стати інші фінансово-економічні терміни:
Чистий приведений дохід (ЧПД), що відображає абсолютну величину економічного ефекту від реалізації інвестицій, тобто:
ЧПД = ГПт – ІК,
де ГПт – теперішня (дисконтована майбутня) вартість грошового потоку;
ІК – сума інвестиційних коштів за проектом, що реалізується.
Індекс доходності (ІД) – відношення дисконтованих – грошового потоку (ГПт) та інвестиційних коштів (ІК), тобто:
ІД = ГПт / ІК.
Термін окупності (ТО), тобто термін повернення авансових інвестиційних коштів, що базуються на величині грошового потоку з приведенням його абсолютної величини до теперішньої вартості (із застосуванням дисконтованого множника). Його можна обчислить за формулою:
То = ІК / ГПс,
де ГПс – середньорічна величина грошового потоку за певний період.
Якщо метою є поліпшення якості продукції, то економічним результатом інвестицій може слугувати збільшення прибутку виробника.
Економічна ефективність від поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.