Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Марш.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
251.68 Кб
Скачать

Спеціфіка етнічного складу та конфесіональної пріналежності Монгьської імп

д, що склалося в XIII столітті в результаті завоювань Чингіз-хана і його наступників і включало в себе найбільшу у світовій історії суміжну територію від Дунаю до Японського м і від Новгорода до Південно-Східної Азії (площа бл. 24 000 000 квадратних кілометрів [1 ] [2]). Столицею держави став Каракорум.

У період розквіту включало великі території Центральної Азії, Південного Сибіру, ​​Східної Європи, Близького Сходу, Китаю і Тибету. У другій половині XIII століття почався розпад імперії на улуси, на чолі яких стояли Чингізидів. Найбільшими осколками Великої Монг стали Імв Юань, Улус Джучі (Золота Орда), держ Хулагуїдів і Чагатайський улус.

Строкатий конгломерат. Мало чисто монгьскіх сімей. Постійна їх асиміляція. Населення: кочове (по степу з худобою), осіле (у містах селищах). Чингіз Хан не належав ні до якої релігії. Уникав фанатизму не вважав за краще одну віру інший. Підтримував престиж мудреців будь-якого племені. Віротерпимість. Наказував поважати всі релігії і невиказивать перевагу каой небудь з них.

Золот орда йшла шляхом ісламізаціі.В історії упомінается що після того як один з нащадків Чингіз Хана прийняв іслам, сподвиг народ зробити теж саме. 1312 хан золотої орди проголосив іслам гос реліг. У кожному улусі свої особливості. Проводить політику ісламізації (розправа тим хто буде неслухняний) повстання проти іслам жорстоко придушене. Всі улуси були багатонаціональними вищий рівень терпимості религ, культур.

Чінгізхан БУВ Частково ознайомлений и з повагою відносівся до різніх віросповідань - християн, іудеїв, мусульман, буддістів та інших, Що и заповідував Усім Монго. Нагадаємо, Що нащадки Чінгіза прийняли з годиною Різні віросповідання - в залежності від країн и царств, у якіх смороду правили, напр. Берк - мусульманин, Хулагу - буддист, а Сартак - християнин.

9

Винекнення та кордони османської імперії

Офіційна назва держави, заснованої напрікінці 13 ст. султаном Османом І, у Малій Азії. Столиця з 1453 р. - Стамбул (колішній Константинополь). Основу держави Спочатку складалися турки. Протяг 15-16 ст. внаслідок завоювання в Азії, Афріці и Європі Імв досягла своєї теріторіальної и військової велічі.

Держ османськіх султанів існувала з 1299 по 1923 роки. У Європі Османську імперію часто називают Оттоманською імперією, скроню (бліскучою) Портою або просто Портою. В Період розквіту в XVI-XVII століттях держ включала Анатолію, близьким Схід, Північну Африку, Балканській півострів и прілеглі до нього з півночі земли Європи Гірськолижний.

Анатолія (Мала Азія), у якій розташована сучасна Туреччина, в давнини Була колискою багатьох цівілізацій. Турки-сельджуки, які з'явилися тут в XI столітті, булі першо хвилею тюркськіх завойовніків, и Саме смороду почал поступове тюркське завоювання земель, якімі до цього володіла Візантія, асіміляцію її грецького населення та засвоєння її культурної спадщини.

Спадкоєміцею дере тюрків-завойовніків стала Османська Імв, Яка завершила завоювання Візантії узяттям в 1453 році Константинополя. На вершіні своєї могутності, Під час правління Сулеймана I Пишний (1520-1555), Імв простягалася від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко.

два периода - сельджукский и османський1299 — 1922

В перш полов ХІ ст. сельджукі завоювали середню Азию, Грузію та малу Азію.70-90 ХІ розквіт Сельджукської держ за Мелік-Шаха

ХІІ-ХІІІ перестає існувати влада правителів розпад

Создатель будущей могучей державы, Осман (1259–1324/1326), унаследовал от своего отца Эртогрула небольшой пограничный удел (удж) Сельджукского государства на юго-восточной границе Византии, недалеко от Эскишехира. Осман стал основателем новой династии, а государство получило его имя и вошло в историю как Османская империя було створено 1299-1300. Осман був вассалом Монгол имп.Большое влияние Візантії. 1300 г. Осман окончательно освободился от подчинения Сельджукидам и стал проводить самостоятельную политику, нацеленную на расширение своих владений. была захвачена территория вокруг хорошо укрепленной крепости Бруса (Бурса), взять которую удалось сыну Османа - Орхану (1324-1362). Она стала столицей княжества. Затем пали и другие крупные византийские города - Никея (Изник) и Никомедия (Измит). К началу 50-х годов XIV в. турки-османы оказались перед черноморскими проливами. Преодолеть их и захватить столицу Византии они не смогли. В этих условиях основным объектом новых захватнических планов стали земли, лежавшие за Босфором и Дарданеллами. В 1393 г. турки-османы овладели столицей Болгарии - г. Тырнов, а в 1396 г. они столкнулись под стенами Никополя, что к югу от Дуная, Османская экспансия на Балканах вызвала экономический упадок балканских стран1402 г. в Малую Азию вторглись войска Тимура.

Баязид встретил неприятельские войска у Анкары. Исход сражения решила измена малоазийских беев, перешедших со своими отрядами на сторону Тимура. Армия Баязида была разгромленаМехмед (1413-1421) стал единовластным хозяином османских владений в Европе и Малой Азии. В конце ХІ5 стадія найбільшого розвитку при Селіме І, при Сулемане Кануни пик «Золотой век ОИ» ТТеритория расспостранилась на 3 континента: Азия, європа, африка. Населення до 25 міль,

війна з Персією 1603—12 рр., в якій турки отримали декілька серйозних поразок і повинні були поступитися Східно-Грузинськими землями, Східною Вірменією, Ширваном, Карабахом, Азербайджаном. Російсько-турецька війна (1686—1700)

Після Закінчення Першої світової Війни Османська Імв розпадається: Франція отрімує Сірію, Англія - ​​Ірак и Палестину; турецькі земли входять до сучасної Туреччина

10