IV. Дефіцит системи фагоцитів
Частота 10 – 12% загальної кількості первинних імунодефіцитів.
Хронічний грануломатоз |
|
Специфічний дефект |
Порушення травної активності нейтрофілів із-за порушення киснезалежного метаболізму |
Клінічні особливості |
|
Тип спадкування |
В більшості випадків захворювання пов’язане з Х-хромосомою. Може успадковуватися по аутосомальному типу. |
Синдром Чедіака-Стейнбрінка-Хігасі |
|
Специфічний дефект |
|
Клінічні особливості |
|
Тип спадкування |
Аутосомно-рецесивний |
Синдром гіперімуноглобулінемії Е (синдром Джоба) |
|
Специфічний дефект |
|
Клінічні особливості |
|
Дефіцит експресії молекул адгезії |
|
Специфічний дефект |
Порушення адгезії та хемотаксису фагоцитів |
Клінічні особливості |
|
V. Дефіцит компонентів системи комплементу
Первинний дефіцит компонентів системи комплементу зустрічається рідше, ніж інші первинні імунодефіцити: частота складає всього 1% загальної кількості первинних імунодефіцитів.
Вроджений ангіоневротичний набряк |
|
Основний клінічний симптом |
Рецидивуючий набряк шкіри і слизових оболонок без ознак запалення |
Клінічні особливості, які відрізняють його від алергічного набряку |
|
Тип спадкування |
Аутосомно-домінантний |
Вторинні імунодефіцити
План
Поняття «вторинні імунодефіцити».
Класифікація вторинних імунодефіцитів.
Причини розвитку вторинних імунодефіцитів.
Поняття «вторинні імунодефіцити»
Вторинний (набутий) імунодефіцит – це клініко-імунологічний синдром, який:
а) розвивається на фоні раніше нормального функціонування імунної системи;
б) характеризується стійким зниження кількісних і функціональних показників специфічних та/або неспецифічних факторів імунорезистентності;
в) являється зоною ризику розвитку хронічних інфекційних захворювань, автоімунної патології, алергічних хвороб і пухлинного росту.
Класифікація вторинних імунодефіцитів
Загальноприйнятої класифікації вторинних імунодефіцитів немає.
Класифікація вторинних імунодефіцитів за Р. Я. Мешковою і співавторами, найбільш повно відображає клініко-лабораторні особливості вторинних імунодефіцитів.
Класифікація вторинних імунодефіцитів
(Р. Я. Мешкова і співавтори)
І. За темпами розвитку:
гострий імунодефіцит (зумовлений гострим інфекційним захворюванням, травмою, інтоксикацією, тощо);
хронічний імунодефіцит (розвивається на фоні хронічних гнійно-запальних захворювань, автоімунних порушень, пухлин тощо).
ІІ. За рівнем поломки:
порушення клітинного (Т-ланки) імунітету;
порушення гуморального (В-ланки) імунітету;
порушення системи фагоцитів;
порушення системи комплементу;
комбіновані дефекти.
ІІІ. За поширеністю:
«місцевий» імунодефіцит;
системний імунодефіцит.
IV. За ступенем важкості:
компенсований (легкий);
субкомпенсований (середньої важкості);
некомпенсований (важкий).
