![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Питання до екзамену
- •1. Актуалізація проблематики культурологічних знань та їх характер
- •2. Предмет культурології
- •3. Категорії культурології
- •4. Етимологія слова «культура»
- •5. Історичний аспект розвитку поняття «культура»
- •6.Поняття мови і класифікація мов культури
- •7.Семіотика та герменевтика – науки що вивчають мови
- •8.Основні функції культури
- •9.Структурологічна модель культури
- •10. Духовна та матеріальна культура
- •11. Елітарна культура. Масова культура
- •12. Причини виникнення та соціальні функції масової культури
- •13. Елітарна культура як антипод масової
- •13.Субкультура. Контркультура/ Маргінальна культура
- •14. Культура і цивілізація
- •15. Схід – Захід: протистояння чи діалог культур
- •16. Культура людини як засіб інтеграції людини в соціальну сферу
- •18. Наука і техніка: еволюція взаємовідносин
- •18. Культурні регулятиви: звичаї, стандарти, стереотипи, норми
- •18. Мораль и моральность
- •19. Добро и зло
- •20. Моральні кодекси
- •21.Право як система соціокультурних норм
- •22. Політика і політична культура
- •23. Феномен віри, міфологія і магія
- •25. Основні теорії походження релігій
- •24.Релігія як форма культури
- •24. Класифікація релігій: племінні, національні, світові
- •25. Первобытные верования
- •28.Вплив релігії на архітектуру, музику та образотворче мистецтво
- •29. Економіка і економічна культура
- •Культура производства включает в себя:
- •30.Техніка та поняття „техносфери"
- •31. Наука як поняття. Структура науки
- •32. Функції науки
- •33.Інституалізація науки
- •34. Техніка – людина – оточуюче середовище
- •34. Критерії науковості
- •36. Художня культура як поняття
- •37. Художня діяльность та її види
- •38. Художній образ
- •39. Основні теорії походження мистецтв
- •40.Тема, ідея та форма в мистецтві
- •41.Художня картина світу
- •42.Види мистецтва, жанри та історичні типи
- •43. Призначення та функції політичної культури
- •44. Типи політичної культури
- •45. Особливості політичних культур західного і східного типів
- •46.3Міст правової культури: правосвідомість, правомірна поведінка, і правомірне мислення
- •Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •47.Основні проблеми екологічної культури
- •48. В.Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу
- •49.Естетична культура та основні її елементи: естетична свідомість, естетичне пізнання .Естетична діяльність
- •50. Пошук істини за законами краси
- •51.Поняття систематизації та класифікації культур
- •53.Лінгвістична класифікація культур (мг.Левін, н.М.Чебоксаров.)
- •54."Матріархальний"та „патріархальний" типи (й.Я.Бахофен, л.Фробеніус)
- •55. Аполлонічні" та „діонісичні” типи культур (ф.Ніцше)
- •55.Хвильова теорія руху суперсистем (п.Сорокін)
- •56.Концепція культурно-історичних типів (м.Данилевський, о.Шпенглер)
- •57. Захід - Схід провідна проблема культурології
- •59.Концепції поняття цивілізації
- •60.Техногенна цивілізація та її характерні риси
- •61. Культурна динаміка
- •62.Поняття часу в соціокультурній динаміці
- •64. Культурний застій
- •65. Занепад та деградація культури
- •67.Основні фактори культурної динаміки: інновації, наслідування, дифузія
- •3) Диффузия как распространение культуры.
- •68. Людина з позицій культурології
- •69.Проблема сенсу людського життя
- •70.Чому освіта розглядається як частина культури?
- •72.Елітарне та масове мистецтво
- •73.Семантика та семіотика мистецтв
- •74.В чому заключається сенс професійної культури
- •75.Основні теоретичні завдання культурології
- •76. Традиція в культурі
- •77. Етнічна ідентифікація та проблема міграції у сучасному світі
- •79. Еволюційна модель соціокультурної динаміки
- •79.Теорія культурних кругів (а.Тойбі)
- •80.Теорія культурних циклів (о.Шпенглер)
- •81.Теорія хвильових моделей.(м.Д.Кондратьев, п.Сорокін)
- •82. Роль часу в культурі
- •84. Стиль як лексема
- •85. Що означають поняття „архетип", „менталітет" та „національний характер"
- •86. Поняття національної культури та її структура (національний характер, національний менталітет, національна свідомість, мистецтво - показник досягнень нації)
- •87. Як мораль впливає на культуру спілкування?
- •88. Ідеї о.Шпенглера та їх вплив на розвиток культурології
- •90.Типи взаємодії культур в процесі їх спілкування
54."Матріархальний"та „патріархальний" типи (й.Я.Бахофен, л.Фробеніус)
Согласно исследованиям Бахофена, на заре человеческой истории кровные узы можно было проследить только по материнской линии, поэтому женщина-мать выступала правительницей и законодательницей как в роду, так и в обществе в целом. Это проявлялось в устройстве семьи, общества, в религии. Бахофеном было установлено, например, что вере древних греков в Олимпийских богов предшествовала вера в богинь, олицетворяющих материнское начало. Таким образом, можно говорить о существовании матриархального типа культуры, ведущими ценностными основаниями которого выступали связь с землей и кровные узы, а важнейшей характеристикой — пассивное восприятие и отношение к природе.
Для матриархальной культуры естественно равенство людей, поскольку все они —дети матерей и дети Матери-Земли. Безусловная материнская любовь, не делающая никаких различий между детьми, несмотря на их заслуги, достижения или неудачи, является тем ценностным основанием, на котором и существует данный тип культуры. Для него нет ничего важнее, чем жизнь человека, нет иной цели, кроме счастья людей, считает Бахофен.
Длительное течение истории привело к смене этой ценностной парадигмы: мужчины стали правящей силой в семье и обществе. Установился патриархальный уклад, для которого характерна моногамная семья (в основном, для женщин), безусловное главенство отца в семье и общественная иерархия. В сфере религии на смену богине-матери приходят боги, олицетворяющие мужское начало. Они же становятся верховными божествами.
Для патриархального типа культуры, в отличие от матриархального, характерно деятельное начало: стремление человека прилагать усилия к изменению природного окружения, преобладание рационального мышления и приоритет подчинения законам. На смену равенству приходят принцип любимого (или старшего) сына в иерархии, важнейшей ценностью считается подчинение власти.
Бахофен писал: "Та связь, которая впервые поднимает человечество к цивилизации, которая служит исходной точкой в развитии всякой добродетели, формирования всякой благородной черты бытия, — это волшебство материнства; посреди жизни, исполненной насилия, оно выступает как действительно божественное начало любви, единения и мира. Пестуя свое дитя, плод своего тела, женщина раньше, чем мужчина, узнает, что ее любовь и забота могут простираться дальше границ собственного "Я" и переходить на другое существо и что вся изобретательность, на какую способен ее дух, может быть направлена на то, чтобы сохранить и сделать прекраснее его бытие. И теперь от нее исходит всякое возвышение культуры, всякое самоотречение, всякая забота и всякий плач по умершему.
Но любовь, рожденная материнством, не только более сердечная, но и более широкая и более всеобщая. Если в отцовском начале заложена ограниченность, то в материнском — всеобщность. В рождающем материнстве берет начало всеобщее братство всех людей, осознание и признание которого исчезает с возникновением патриархата. Семья, основанная на отцовском праве, замыкается в себе, становясь обособленным организмом, а семья, основанная на материнском праве, напротив, имеет тот всеобщий характер, из которого исходит все развитие и который отличает материальную жизнь от высшей духовной"1.
Немецкий этнограф Лео Фробениус (1873—1938) также различал две первичные культуры: матриархальную и патриархальную. К первой относятся русские, немцы и африканские народы, ко второй — англосаксы, арабы-берберы, романские народы и др. Патриархальным народам присуще мировоззрение "из пещеры", активность в покорении природы, животное начало, рациональность и магия. Для мировоззрения матриархальных культур характерно растительное начало и единство с природой, это — мировоззрение просторов и эмоций. По мнению Фробениуса, в истории попеременно доминируют либо одни, либо другие. Этот процесс смены лидерства выступает источником развития человечества.
Исследования позволяют обнаружить в самых различных культурах два начала: женское и мужское, неразрывно связанные между собой, соперничающие и взаимно дополняющие друг друга. Преобладание мужского начала в культуре обусловливает приоритет власти, ценности вещей, суверенности и независимости, амбиций и представительности. Женское начало обеспечивает культуре ценности иного порядка: качество жизни, заботливость, взаимозависимость и в высшем смысле человечность. Оба этих культурных типа играют равновеликую роль в жизнедеятельности человечества, оборачиваясь в конечном итоге двумя характеристиками, имманентно присущими культуре в целом: стремлению к изменению, инновациям, и стремлению к стабильности, устойчивости.