2.7.Джерела негативного впливу на територію.

Основним джерелом негативного впливу на дану територію є викиди вихлопних газів. Оксиди азоту, представляють найбільшу небезпеку приблизно в 10 разів більш небезпечні, ніж чадний газ

Роздл 3. Проектні пропозиції.

3.1.Архітектурно-планувальна та ландшафтно-просторова організація території об’єкту.

Для вдосконалення стану озеленення та благоустрою території слід провести низку заходів, розробити шляхи вирішення існуючих проблем.

3.2.Геопластика рель'єфу.Територія даного об'кту значних змін в рель'єфі не потребує.

3.3. Благоустрій території.

Важливим напрямом з вдосконалення даного об’єкту є благ території, що передбачає розмітку дорожньо – стежкової мережі та майданчиків, огородження території, освітлення території, встановлення малих архітектурних форм. Доріжки - невід'ємна частина будь - якої ділянки. Їх потрібно заздалегідь спланувати. Крім виконання своєї головної функції - забезпечення зручного проходу, - вони візуально окреслюють функціональні зони ділянки: квітник, зону відпочинку, будівлі, спортивні майданчики.

Мною запропоновано створити новий парадний вхід, вхід та в'їзд з автостоянкою.

Освітлення, будучи невід'ємною частиною проекту ландшафтної архітектури, не може розглядатися окремо від її основної функції - генерування позитивних емоцій. Не варто вирішувати всі поставлені задачі, використовуючи однотипні ліхтарі: потрібно розробити різні сценарії освітлення, вибравши для кожного випадку найбільш відповідний тип світильників. .). Світло дозволяє реалізувати принцип різноманітності, а також справитися із завданням поєднання функції і комфорту, які важко поєднати в єдиний світловий спектакль, а деколи і недоцільно. Великі за розмірами лампи використовуємо для підсвічування дерев. Маленькі – для підсвічуванням доріжок і газонів, що виконують функцію маркіровки. Наземні світильники на додаток до всіх функцій вмонтовуваних в грунт великих джерел застосовуємо також для бічного підсвічування малих архітектурних форм і рослин. . принципам декоративного освітлення ці світильники маскуємо в траві та кущах.

3.4.Формування насаджень.

Одна з основних умов успішного озеленення це правильний підбір рослин, що відповідає певним умовам. За допомогою насаджень на ділянці…………створено найбільш сприятливі мікрокліматичні й санітарно-гігієнічні умови. Крім огороджуючих функцій зелені насадження використовуються як наочний матеріал для ознайомлення дітей з рослинним світом , а також для покращення зовнішнього вигляду ландшафту даного об’єкту. При озелененні ділянки ДДЗ не слід застосовувати дерева і чагарники з отруйними плодами, листям, з колючками, квітами, які забруднюють територію навколо, а також тими, які приваблюють комах. Раціональне розміщення озеленених ділянок, смуг захисних насаджень, квітників, груп і поодиноких екземплярів дерев і чагарників при підборі відповідного асортименту сприяють створенню комфортного середовища. Зелені насадження дають змогу наглядно вивчати властивості різних рослин, допомагають вихованню естетичного почуття, любові до природи. Тому важливим є саме розмаїття асортименту рослин.

Квіткове оформлення концентрується біля входу на ділянку перед головним фасадом будівлі, в місцях чекання батьками дітей. Велике значення має правильний підбір квітів за терміном цвітіння, висотою та їх декоративним видом. Квітники з однолітніх рослин розбивають вздовж доріжок для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними. Багатолітні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних груп. Квітники можуть займати 1 - 1,5 відсотків всієї площі ділянки. У саду вирощуються основні види дерев і чагарників, які властиві для даної місцевості. До них відносяться яблуні, груші, сливи, вишні, малина і т.д. Цільове призначення зелених насаджень на цій території визначається функціями майданчиків і споруджень, які розташовуються на ній, а також характером використання ділянки в педагогічних цілях. Плануючи озеленення ділянки, потрібно продумати добір деревних рослин, насамперед, найпоширеніших у даній місцевості. Вони повинні бути різноманітні за висотою, формою крони, строкам цвітіння. Групи дерев і чагарників можна розміщувати на газонах, місцях перетинання доріжок, біля майданчиків, басейнів та в інших місцях, які потребують затінення. Бажано мати алеї, обсаджені деревами.З асортименту дерев, які бажано висаджувати на території ДДЗ, слід виділити наступні: клен (гостролистий, прирічний, татарський), липа дрібнолиста, береза (пухната й бородавчаста), тополя запашна, модрина європейська, ялина звичайна, горобина, дуб, ясен. При формуванні зелених насаджень для ділянки ДДЗ враховують наступні особливості: масштабність, декоративність і корисні властивості. Масштабність проявляється у використанні дерев другої і третьої величини. Дерева першої величини - дуб решітчастий, каштан звичайний, липа дрібнолиста, береза бородавчаста, використовуються в обмеженій кількості. На великих територіях можливе також додаткове введення хвойних дерев таких, як піхта, ялина і декоративних видів кленів.Враховуючи масштаб дитячого сприйняття, краще використовувати невисокі, близько розташовані рослини. Для архітектора-дизайнера важливим є взаємозв`язок внутрішнього і зовнішнього простору, який проявляється у влаштуванні внутрішніх двориків, що використовуються як "світлові кишені" для освітлення приміщень, а також як ігрові майданчики. При цьому архітектурно-ландшафтна організація зовнішнього простору є продовженням внутрішнього. У зв`язку з цим передбачається: створення групових майданчиків і загальних міжгрупових; зони для занять на свіжому повітрі чи у зимовому саду. Важливого значення набувають території для поглиблення пізнання при безпосередньому спілкуванні дитини з природним середовищем, зміцнення здоров`я та інтелектуального розвитку. Це має стати основною метою при організації благоустрою територій дитячих дошкільних закладів.