Ембріональний розвиток

Мозок починає формуватись у людського зародка з ембріональної тканини ектодерми. Вже на 16-й день внутрішньоутробного розвитку можна розрізнити так звану нейрональну пластинку, яка протягом наступних декількох днів утворює жолоб, верхні краї якого зростаються і утворюють трубку. Цей процес є результатомскладної координованої роботи цілого ряду генів і залежить від наявності певних сигнальних речовин, зокрема, фолієвої кислоти. Нестача цього вітаміну під час вагітності призводить до незакриття нейрональної трубки, що має наслідком тяжкі аномалії розвитку дитячого мозку.

Коли нейронна трубка закрилась, на її передньому кінці формуються три основних регіони мозку: передній, середній і задній. На сьомому тижні розвитку ці регіони діляться ще раз, і цей процес називається енцефалізацією. Цей процес відзначає формальний початок розвитку власне головного мозку. Швидкість росту мозку в плода вражає: щохвилини формується 250 000 нових нейронів! Мільйони зв’язків утворюються між ними! Кожна клітиназаймає своє визначене місце, кожен зв’язок акуратно організований. Нема місця довільності і випадковості.

У плода розвиваються різні органи чуттів. Докладно про це пишеPeter Hepper в статті Unravelling our beginnings:

Першою з’являється реакція на дотик – тактильна чутливість. На восьмому тижні плід реагує на дотик до губів і щічок. На 14-мі тижні плід реагує на дотик до інших частин тіла. Наступним розвиваєтьсясмак – вже на 12 тижні плід відчуває смак амніотичної рідини і може реагувати на материнську дієту. На звук плід реагує починаючи з 22-24 тижнів життя. Спочатку вловлює звуки низького діапазону, але поступово діапазон розширюється, і вже перед народженням плід розпізнає різні голоси і навіть розрізняє окремі звуки. Утробне середовище, де розвивається плід, доволі галасливе: тут гупає сердце, шумить потік рідин і перистальтики, з зовнішнього середовища поступають різноманітні звуки, хоч і приглушені тканинами матері, втім – що цікаво – діапазон людського голосу у 125–250 Гц приглушується слабо. Отже, будь-яка розмова ззовні формує велику частину звукового оточення плода.

Окрему увагу дослідників завжди викликала реакція на біль. Визначити, чи плід відчуває біль складно – біль у великій мірі феномен суб’єктивний. Втім, несвідома відповідь на больові подразники починається біля 24-26 тижня розвитку, коли вперше формується нейрональний шлях відповіді. З моменту, коли розвинулись перші органи чуттів, від них в мозок починає поступати інформація, що само по собі виступає фактором розвитку цього ж мозку і призводить до навчання. Виникає питання, наскільки важливою є отримана таким чином інформація і чиможемо ми певним чином впливати на плід, спонукаючи мозок до розвитку і сприяючи навчанню?

Плід може вчитись розпізнавати смак і запах. Наприклад, якщо матір вживає часник під час вагітності, то новонароджене немовля буде демонструвати менше відрази до запаху часнику ніж немовля, матір якого часник не вживала. Новонароджені діти також віддаватимуть перевагу музиці, яку вони чули в утробі, в порівнянні з музикою, яку чують вперше. Все це вже встановлено наукою. Але досі незрозуміло, чи явище пренатального навчання має бодай якийсь тривалий ефект. Відомо, що «музичний смак» до певного твору при відсутності підкріплення зникає вже за три тижні. Проте здатність плоду до «навчання» наводить деяких людей на думку, що розвиток мозку плоду може бути активізований програмою пренатальної стимуляції. Втім, про це нема жодних солідних наукових досліджень.