МИрЪ. Рєчє господь іжє дОбрЬ НауЧить хто. То ВеЛикъ На-

Друкуеться за виданням: Памятники древнерусской церковно-учительной литературы / Под ред. А. И. Пономарева. — СПб, — 1897. — Вып. 3.

216

Київська Русь: від язичництва до християнства

речется во царствиі небеснемъ. Павелъ рече к римляномъ. аще многи наставники імате о ХристЬ. но немноги отцъ о ХристЬ бо ІисусЬ азъ вы родихъ. еувангелиемъ. молю же вы ся. подобници ми будите, і попове книжници буди-тежъ. вы подобници Павлу великому учителю, учите ж люди на добро, і обращайте іхь отъ лести дьяволя. к въре истьнньі. служити истинному Богу, да і вы речете предъ Богомъ пророческимъ гласомъ. се азъ и дъти моя яже ми далъ еси Господи, и азъ я родихъ ученьемъ. того ради пьете ясте і дары емлете отъ нихъ. ащели нехощете учи­ти іхь. то не примьшаітесь імь но еуангельскому слову, аще імаши око свое лукаво, то истъкни е вонь, ащели ру­ку то отсЪци ю. лучше бо одинъ удъ погибнет, нежели все тЬло. не можетбо погибнуть праведник, про беззаконника, кое причастье Христу съ бъсомъ. такожь і служащихъ Бо­гу, кое причастье къ служащимъ бъсомъ. і угодья дьяволя творящимъ. Павелъ бо коренфъемъ рече, братия писахъ вамъ посланья не примьшаітесь. къ блудникомъ. ни к рьзоімцемь. ни грабителемъ. ни корчьмитомъ. і къ служа­щимъ кумиромъ. но долъжни есте отъ мира сего ізьіти. рекше умрети. нынъ же писахъ вам с таковъмъ ни пити ни ясти. но ізверзите таковаго. таковиі бо царства Божия не наслЬдят. окаменъ бо сердце іхь в неістовомь пьяньствъ. і быша слуги кумиром, якож бо пишет съдоша бо людие пити і ясти. не в законъ но во упоі і быша пья­ни, і въсташа іграти и соблудиша со ближники своими і того дни погибе ихъ 620 за свое неістовое пьяньство. того ради неподобае крестьяномъ игръ бъсовских іграти. еже есть плясанье. гуденье, пъсни мирьския. і жертвы идоль-ския. еже моляться огневъ подвиномъ. і Виламъ. і Моко-ши. і Симу, і Рьглу. і Перуну, і роду, і рожаницъ. і всъмъ тъмъ иже суть тъмъ подобии, се же ученье намъ вписася на конець въка да не во лжю будем рекли, крещающеся отрицаемъся сотоны и всъхъ дълъ его. и всъхъ ангелъ его і всего студа его, да объщахомъся Христови. да аще ся

Додатки 217

объщахом Христови. то чему ему не служимъ. но бъсомъ служим, і вся угодья імь творимъ. на пагубу душамъ своімь. не також зло творим просто, но і смъшаемъ. нъкии чистыя молитвы, со проклятымъ моленьем, ідольским. іже ставять лише кутья, ины тряпезы. законнаго обЪда. іже нарицаеться безаконная тряпеза. мънимая роду і ро­жаницам, и въ прогнъванье богу, сам бо Господь рече не всякъ внидеть во царствие мое. рекъ ми Господи Господи но творяі волю отца моего.

Павелъ рече видъхъ облак. кровавъ распростерть над всъмъ миром, і воспросихъ глаголя Господи что се есть, і рече ми се есть молитва человеческая, смъшена с без-аконьемъ. того ради рече Господь не можеть рабъ рабо­тать. 2 ма господинома. одиного возлюбить а другаго воз-ненавидить. тако і мы братія возненавидимъ дьявола, а Христа возлюбим, во ибо хрестихомъся. его хлъбъ ямы. і чашю его пьемъ. умираем здрави бываем о немъ. рече слава тобъ о всем даннымъ намъ. тобою, не токмож здъ но і в будущем въце. рече же Павелъ что убо требы кла­дуть страны бъсомъ. а не Богу, не велюж вамъ объщни-комъ быти бъсомъ. і не можете бо пити чаши Господня, і не можете бо причаститися тряпезъ Господни, да не розъгнъваемъ Бога, аще кто повъсть вам. яко се требно ку­миром не ядите того, ащели пьете или ясте то все въ сла­ву Богу творите.

Господня бо есть земля і конци ея. все ми леть есть но не все на ползу, аще чрево брашно. і брашно чреву то Богъ празнит. рече же Павел братія очистимъ собе от всякия скверны, плотьския і душевныя. но творящи свя­тыню въ страсъ Божиі. всъм бо намъ подобаеть стати пред судищемъ Христовомъ. да приімемь кождо по своимъ дълом. якоже есмы створили, іли добро іли зло. въдуще убо страхъ Господень, почто убо не воспримаемъ разумна глаголющая ны во спасенье, умнымъ ученьем, видъ бо яко обрътенье хощет быти моего спасенья і вашего, аще быхомъ ся осужали. не быхомъ осудими от Господа были.

218

Київська Русь: від язичництва до християнства

братія не велю же вамъ не вЪдати бесъды сея. но і инъмъ будите на ползу хотящимъ спастися, истерьгнитеся отъ сЬти дьяволя. да придемъ къ пречистому свиту Господа нашего Іисуса Христа, безаконнымъ же непокоривым. противящимъся здравому ученью, нечестивымъ хулящим отца і матерь, славы Божия не наслъдят. въ чистоть Бо-жиеі а не в мудрости платнЬі. молю вы имянем Бога на­шего Іисуса Христа, хвалю Бога моего І васъ о благодати Божиеі даньі вамъ яко свидънье Христово извъстися в васъ, яко вамъ не лиховати никоегоже дара, чающе при­шествия Господа нашего Іисуса Христа, іже посадить вы во дворъх жизни въчныя. со всъми служащими ему. всегда и нынъ.

Рекомендована література

1. Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян. — К., Наук, думка, 1992.

2. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., Наук, думка, 1988.

3. Введение христианства на Русй. — М., Мысль, 1987.

4. Костомаров М. І. Слов'янська міфологія. — К., Либідь, 1994.

5. «Крещение Руси» в трудах русских и советских историков. — М.,

Мысль, 1988.

6. Носова Г. А Язычество в православии. — М., Наука, 1975.

7. Попович М. В. Мировоззрение древних славян. — К., Наук, дум-

ка, 1985.

8. Рыбаков Б. А Язычество древней Руси. — М., Наука, 1987.

9. Рыбаков Б. А Язычество древних славян. — М., Наука, 1981.

10. Толочко П. П. Древний Киев. — К., Наук, думка, 1983.

11. Толочко П. П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. — К., Наук, думка, 1987.

12. Чубатий М. Історія християнства на Руси-Україні. — Т. 1. — Рим-Нью-Йорк, 1965.

wtcm

ВСТУП..........З

Розділ перший

ДОХРИСТИЯНСЬКІ ВІРУВАННЯ СХІДНИХ. СЛОВ'ЯН. ПАНТЕОН ДАВНЬОРУСЬКИХ ЯЗИЧНИЦЬКИХ БОГІВ........11

Розділ другий

ПОШИРЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

НА ТЕРИТОРІЇ СХІДНОЇ' ЕВРОПИ

І ПРИЧИНИ ЙОГО

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ .... 34

Розділ третій

ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА

ЗА ВОЛОДИМИРА

СВЯТОСЛАВОВИЧА .... 57

Розділ четвертий.

УТВЕРДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКО­ГО ВІРОВЧЕННЯ В КИЇВСЬКІЙ ДЕРЖАВІ. ФОРМУВАННЯ ЦЕРКОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ... 78

Розділ п'ятий

СПЕЦИФІЧНІ РИСИ ДАВНЬОРУСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ . . .122

Розділ шостий.

ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА І ШЛЯХИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДАВНЬОРУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIII-XIV СТ.

висновки .......

ДОДАТКИ .......

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

. 143

. 185 . 191

У навчальному посібнику розгляда­ються проблеми утвердження хри­стиянства на Русі, формування цер­ковної організації й трансформації всього духовного життя стародавньо­го населення нашої країни. Розкри­ває-тьс я механізм зміни ідеологічних систем — язичництва і християнст­ва, їх боротьба та взаємовпливи.

Посібник розрахований на учнів старших класів середніх шкіл, вчи-телів-істориків, студентів та викла­дачів гуманітарних факультетів вузів. Його можна використовувати як під час вивчення традиційних предметів (історія України, народознавство), так і в курсах «культурологія» та «релігіє знавство».

Навчальне видання

Моця Олександр Петрович Ринка Володимир Михайлович

КИЇВСЬКА РУСЬ: ВІД ЯЗИЧНИЦТВА ДО ХРИСТИЯНСТВА

Навчальний посібник для учнів старших класів і студентів

Редактор С. С Павловський

Художньо-технічний редактор О. В. Коваль

Комп'ютерна верстка А, О. Василенко

Комп'ютерне складання А. Я. Рябової

Коректор /. В. Вшшшченко

Підписано до друку 24.03.96. Формат 60x90/16. Папір офсетний № 1. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 14,0 Обл.-вид. арк. 16,12

Видавництво «Глобус»