35. Розміщення електроенергетики України

Однією з передумов існування України як дійсно незалежної держави є формування власного паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Без перебільшення можна стверджувати, що власне стан ПЕК визначає як стан національної економіки в цілому, так і рівень життя людей.

Атомна енергетика сьогодні відіграє важливу роль в електроенергетиці України. Це зумовлено тим, що Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власним енергоресурсом. Окремими видами палива країна забезпечена лише на 20-30% і тільки вугіллям на 100%. Водночас Україна має найбільш енергомістьку економіку: споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5т.

Сьогодні практично немає жодної галузі національної економіки, де б не використовувалися паливно-енергетичні ресурси. І незалежно від обсягу їх використання як на виробничо-технологічні потреби, так і для господарсько-побутових потреб, головне завдання – ефективне та економне їх використання. Необхідно вдосконалювати технологію виробництва, знижувати витрати паливно-енергетичних ресурсів на випуск одиниці продукцію. Сьогодні в багатьох галузях національної економіки витрати палива та енергоресурсів на ряд виробів на одиницю продукції в двічі більші, ніж в зарубіжних країнах з сучасною розвинутою економікою.

Перехід до більш ефективних технологій виробництва електроенергії на ТЕС потребує настільки значних витрат на уловлювання й утилізацію шкідливих відходів, що істотно знижує її конкурентоспроможність у порівнянні з АЕС.

Крім кількісно оцінених чинників до екологічних ефектів розвитку ядерної енергетики можна віднести відсутність споживання кисню і витрат на природоохоронні заходи для його відновлення, викидів в атмосферу парникових газів, зниження розмірів відчуженості земель та ін.

Сучасна оцінка економічної вигідності виробітку електроенергії на ядерному паливі в країнах Західної Європи показує, що електроенергія, вироблена на ядерному паливі приблизно на 10 % дешевше, ніж в енергетиці на органічному паливі.

Сьогодні майже 1/3 електроенергії виробляється в районах її споживання і 2/3 споживається в районах її виробництва. Географію атомних електростанцій може змінити технічний прогрес.

Середній коефіцієнт використання встановленої потужності українських АЕС не перевищує 67 %, а найвищий на РАЕС – 74,4 %. Для досягнення високого показника на наших АЕС необхідно скоротити простій роботи шляхом оптимізації терміну проведення ремонтів і безаварійності роботи. Екологічний вплив ядерної енергетики на навколишнє середовище при безаварійній її експлуатації незрівнянно нижчий, ніж теплової енергетики.

36. Економічні звязки України з країнами снд

Україна виступила ініціатором створення нового економічного союзу окремих країн - членів СНД - ГУУЛМ (Грузія, Україна, Молдова, Азербайджан, Узбекистан, який у 2005 р. практично вийшов із організації, скоротивши її абревіа­туру до ГУАМ). Регіональне об'єднання ГУАМ створює новий перспективний для України економічний простір, оскільки об'єднує нашу країну із Молдовою (Південно-Східна Європа, Бал­кани) та Грузією, Азербайджаном (Кавказ, Закавказзя, Іран). ГУАМ окреслив дві основні сіратегічні цілі свого функціонування:

- економічна - створення міжрегіональних транспортних коридорів, пов'язаних із транспортуванням до Європи азербайджанської та узбекської нафти, а згодом нафтопродуктів з Украї­ни, водночас товарів і послуг з Європи та України на Кавказ і до Середньої Азії;

- політико-економічпа - диверсифікація джерел енергоно­сіїв, ліквідація монополії Росії на їх постачання в Україну, а от­же, зменшення впливу політичних чинників на можливості віль­ного вибору країною напрямів зовнішньоекономічної орієнтації. Інтерес до цих стратегічних напрямів, отже до співпраці з об'єднанням, виявляє сьогодні й Польща.

Певним недоліком, слабкістю такого союзу є насамперед недостатня глибина наукової розробки проекту співробітництва. Адже будь-яка мета економічної політики повинна бути забезпечена конкретними засобами її реалізації, лише в цьому разі вона стає визначальним елементом практичної діяльності.

До чинників, які посилювали відцентрові процеси на економічному полі країн СНД, слід віднести падіння платоспроможного попиту держав та інших суб'єктів ринку, викликане різким під­вищенням внутрішніх і зовнішньоторговельних цін, жорсткістю бюджетної та грошово-кредитної політики, посиленням податко­вого пресу, фінансовим знекровленням підприємств, збільшен­ням заборгованості, недоступністю кредитів, зниженням реаль­них доходів населення.

Однак найсерйознішим чинником центробіжних тенденцій став факт неспроможності будь-якої країни - учасника СНД взяти на себе роль інтеграційного технологічного ядра, «техноло­гічного донора» новітніх високоефективних технологій. У зв'язку з неоднаковим ступенем просування соціально-економічних реформ, у різних країнах склалися різні моделі управління процесом формування ринкових відносин, різні форми державного регулювання еконо­міки та різні адміністративні методи управління, не координу­ються умови реалізації прав і свобод суб'єктів ринку та учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Треба зазначити, що будь-яка форма економічного союзу, економічного співробітництва передбачає отримання певних вигід, прибутків, окупності проектів. На сьогодні, це можливо лише використовуючи сучасні техно­логії світового рівня, досвід організації економіки розвинутих країн та навчившись перемагати у конкурентній боротьбі. На базі цього можна сформувати сучасну економічну систему, забезпечити нову якість економічного зростання, динамічне підвищення добробуту громадян, гідне місце у світовій співдружності країн.