Функції банків
-посередництво в кредиті, що вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб.
-стимулювання нагромаджень у господарстві. Стимули до нагромадження і заощадження коштів формуються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків. Крім високих відсотків, виплачуваних по внесках, кредиторам банку необхідні високі гарантії надійності розміщення накопичених ресурсів у банк. Створенню гарантій служить формування фонду страхування активів банківських установ, депозитів у комерційних банках.
-посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами.
100. Поворотність кредиту Обов'язкова ознака кредиту, без нього втрачається суть кредитування. Цей принцип виражає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових коштів після завершення їх використання позичальником. Терміновість кредиту Cпособ досягнення поворотності кредиту. Він відображає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в точно певний термін, зафіксований в кредитному договорі або замінюючому його документі. Платність кредиту. Цей принцип виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати їх використання.Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених грошей.
Види відсотків: депозитний(плата банку за зберігання грошових коштів на рахунку),позиковий, обліковий (ставка,за якою центр банк надає позики комерційним),дисконтний (який одержує банк при купівлі векселів)
101. Фінанси -с-ма ек відносин між держ, юрид та фіз особами, а також між окрем держ і міжнар ек інститут й організ щодо акумуляції та використ грош засобів на осн розпод й перерозп ВВП НД.Структура:Фінанси домогосп — грош відносини щодо формув та використ громадянами (членами сім'ї), які разом прожив і ведуть домашнє госп, спільного грошового фонду, який називають сімейним бюджетом. Фінанси підприємств, установ та організацій — с-ма відносин між юрид особами, між юрид особами і держ, між юрид і фіз особами з прив формув та використ певних грош фондів фінанси громад об'єднань — с-ма відносин між: громадс об'єдн та їх членами; щодо сплати член внеск, отрим різних виплат, наданн пільгДерж фінанси — особл сфера розподіл відносин, пов'яз з первинним і вторин розподілом та викор ВВП з метою утвор фонду грош засобів, необх для здійсн державою покладених на неї функцій.функцій: Регул функція -правова регламентації грош відносин у сусп. застос набір фін інструм, передусім податків. Розподільча пов'яз передусім з розподілом та перерозп сусп продукту й нац доходу для задовол різних потреб народ г-ва й населення.Контрольна контроль встановлюв за пропорціями в розподілі й раціональним використ матеріальних, трудових і фінансових .ланками фінансової системи держави є держ бюджет, мін фінансів, казначейство, нац. банк У, бюджети різних рівнів
102. Бюджетний дефіцит — це перевищення видатків бюджету над його доходами. Це показник негативних явиш в економіці, що зумовлюють інфляцію грошової одиниці. Причинами виникнення дефіциту є спад виробництва, зниження ефективності функціонування окремих галузей, несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення; великі воєнні витрати; інші об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на економічну й соціальну політику держави.
Дефіцит, може виступати потужним стимулом економіки, оскільки залучення великих грошових сум на позичковому ринку для фінансування державних видатків «збуджує» ділову активність приватного капіталу. Але водночас бюджетний дефіцит значно посилює напругу на ринку позичкових капіталів, викликає зростання позичкового відсотка, перешкоджає зниженню високих процентних ставок, що веде до негативного ефекту у валютній області, скорочення виробництва на експорт, збільшення пасивності торгового балансу і негативних наслідків на ринку праці.
основні заходи боротьби із бюджетним дефіцитом:
скорочення бюджетних витрат;
пошук джерел додаткових доходів;
випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;
позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.
103. Державний борг– це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дифіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещиними її урядом. Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Стратегічною метою управління державним боргом є: забезпечення необхідними обсягами ліквідних коштів загального державного управління та мінімізації витрат,створення передумов макроекономічної стабільності у короткостроковому та довгостроковому періодах.
Основними засадами управління державним боргом є: оптимізація структури державного боргу; мінімізація витрат на обслуговування державного боргу. Управління державним боргом здійснює Міністерство фінансів України, або за його дорученням та від імені інші організації та установи.Управління державним боргом має за мету: досягнення стабільного економічного розвитку, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів (і відповідної структури) іноземних інвестицій та інше.
104. Податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством. Фіскальна функція — наповнення дохідної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства.
Регулююча функція — виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їхні перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.Розподільча —наповнення скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Стимулююча - створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності.Контрольна— забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні. Види: непрямі — податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й незалежні від доходів платників податків. прямі — податок, що стягується безпосередньо з доходів і майна платника податків;місцеві податки та збори. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляю- ться у встановленому законами України порядку такі принципи побудови податкової системи України: пр.-п рівного податкового тиску, пр.-п стабільності, принцип рівності та рівноваги, пр.-п цілісності, пр.-п єдиної цілі, пр.-п обмеження податкового тиску, пр.-п раціонального поєднання прямих та непрямих податків, пр.-п поділу податків за рівнем компетенції органів.
105. Сімейний дохід — сума доходів свідомо організов на основі родинних зв'язк та спільності побуту невел групи людей, життєдіял яких спрямов на реалізацію соц, ек та дух потреб індивідів, сім'ї, сусп в цілому. джерела: — заробітна плата; — доходи від власності; — доходи від особ підсобного госп; — доходи від коопер діяльності; — доходи від індивідуал труд діяльності; — держ трансфертні платежі (пенсії, допомога з безробіття, стипендії, безплатні послуги в галузі охорони здоров'я, освіти та ін.); — доходи з інших джерел (спадщина тощо). Доходи населення в ринковій економіці виконують такі функції:
1) добробуту — забезп певний рівень життя населення;
2) мотиваційну — сприяють ефект включ до виробн процесу шляхом створення системи нових стимулів;
3) соц — формують відпов якість життя, що охоплює умови праці, життя і відпочинку, соц гарантії та забезпеченість, охорону правопорядку і дотримання прав людини, природно-кліматичні умови ...
Поняття рівня і якості життя населення не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум- велич, яка у вартісному вираж відображ законодавчо визнач рівень спожива товарів і послуг, необх для забезпеч життєдіялі людини та збереж її здоров'я.
106. Причини нерівномірності розподілу доходів населення:відмінності в освіті й особистих здібностях;
нерівномірний розподіл економічних ресурсів;
відмінності у становищі на ринку;
різне ставлення до ризиків;
н
аявність
зв'язків або дискримінації.
Для визнач нерівномір розподілі доходів використ крива Лоренца.
Важл показником диференц доходів насел є коеф (індекс) Джині
Велич коеф Джині може змін від 0 (у випадку абсолютної рівності чисельник дорівнює нулю) до 1 (чисельник дорівнює знаменнику) або від 0 до 100 %. Причому чим вище знач показника, тим нерівномірніше розподілені доходи суспільства.Значна нерівном у розподілі доходів між окремими сім'ями спричиняє: соц напруженість у сусп; зубожіння переважної частини населення країни; безконтрольний розподіл доходів.
107. с-ми соц захисту-вкл соц забезп, соц гарантії держави населенню, соц допомогу і соц страхування.
Соц забезпечення – с-ма забезпеч непрацезд громадян та осіб літнього віку. Воно признач захищати права, надання допомоги на випадок тимчас непрацезд, надання допомоги матерям, сім’ям з дітьми та інвалідами. Соціальна гарантія – реалізація держ конституційних прав громадян на одерж найважл соц благ та послуг. Тобто це право громадян на вибір місця праці, разова допомога при народжув дитини, мін розмір доп по безробіттю, право на освіту тощо. Соціальна допомога – турбота про громадян, які потреб підтримки, станом здоров’я, віком, соц станом та малозабезпеч. Доп надається у вигляді грошових та натуральних виплат. Соціальне страхування – с-ма повного або часткового фін відшкодув фізичним особам певних життєвих ризиків: тимчас втрати працезд, старості, інвалідності, втрати годувальника, нещасного випадку, втрати роботи. Страхування буває пенсійне, медичне, на випадок безробіття.
108 . Суспільне відтворення – це ек процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлювальними та залучення нових невідтворюванних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.
Види суспільного відтворення:
Просте відтворення – це відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні.
Звужене відтворення – це відтворення виробництва та споживання в менших обсягах. Його спричиняють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим. (наприклад 90-ті роки ХХ століття в перехідній екомоміці України)
Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання. Розширене відтворення називають економічним зростанням, яке буває двох типів: екстенсивним та інтенсивним. Екстенсивний: зростання обсягу виробництва досягається за рахунок залучення до виробництва додаткових ресурсів при незмінній їх продуктивності.Інтенсивний тип-коли обсяг виробництва нарощується за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, тобто завдяки зростанню продуктивності суспільної праці.